Постанова № 38462797, 23.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2438/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.,

у відсутність представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансових санкціях у розмірі 340, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансових санкціях у розмірі 340, 00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

12.10.2006 відповідач зареєстрований у Виконавчому комітеті Алчевської міської ради Луганської області як фізична особа - підприємець та в управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську як платник страхових внесків з 14.10.2006.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у відповідності до ст. 14 Закону №1058, п. 1 ст. 1 Закону №400/97 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. На підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасне подання відомостей за 2006 рік та за подання не за встановленою формою відомостей за 2006 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, до територіальних органів Пенсійного фонду у строки, визначені законодавством, до фізичної особи - підприємця застосовано фінансові санкції згідно рішення №928 від 29 жовтня 2013 року в розмірі 170,00 грн. та згідно рішення №13 від 12 лютого 2014 року в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 106 Закону №1058 та п. 8.2 Інструкції №21-1 УПФУ в м. Алчевську відповідачеві було вручене особисто рішення №928 від 29.10.2013 та рішення №13 від 12.02.2014 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України про сплату боргу у сумі 170,00 грн. по кожному рішенню, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на примірниках рішень.

Відповідач суму боргу, що зазначена у рішенні, не оскаржив у встановленому законом порядку та у повному обсязі не сплатив.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, від нього на до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність в якій представник додатково повідомив, що станом на 23.042014 заборгованість залишається не погашеною. Та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Правом подати суду заперечення відповідач не скористався.

Відповідно до ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних доказів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" діяв порядок, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 р. №1058.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою - підприємцем 12.10.2006 за №2 384 000 0000 003631(арк. справи 5) та відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.(а.с.6).

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно із ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі -недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час розгляду справи судом встановлено, що нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни в повному обсязі не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 340,00 грн., в тому числі заборгованість по фінансовим санкціям за несвоєчасне подання відомостей за 2006 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку до територіальних органів Пенсійного фонду, у строки визначені законодавством - 340,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника. (арк. справи 19).

Судом встановлено, що за несвоєчасне подання відомостей за 2006 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку до територіальних органів Пенсійного фонду, у строки, визначені законодавством начальником УПФУ в м. Алчевську було прийнято рішення №928 від 29 жовтня 2013 року про застосування фінансових санкцій (а.с.9) в розмірі 170,00 грн., та рішення №13 від 12 лютого 2014 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 170,00 грн.(а.с.10).

Зазначені рішення були отримані відповідачем особисто 29 жовтня 2013 року та 12 лютого 2014 року, про що свідчить його особистий підпис на самих рішеннях. (арк.. справи 9-10).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання рішень відповідач суму недоїмки не сплатив, рішення у судовому порядку не оскаржив.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати фінансових санкцій у загальному розмірі 340,00 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пеенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансових санкціях у розмірі 340, 00 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (місцезнаходження: вул. Ленінградська, 43, м. Алчевськ, Луганська область 94204, р/р №25605301727 у ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792347) заборгованість згідно рішення №928 від 29.10.2013 та рішення №13 від 12.02.2014 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, що несплачена станом на 27.02.2014, в сумі 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 28 квітня 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна