Постанова № 38462753, 31.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 р. Справа № 804/2305/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріБубенець Т.А. за участю: представника позивача представника відповідача Вошколупа В.Г. Колупаєва О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЕСТА» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЕСТА» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000822204 від 22.01.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЕСТА» не допускало жодних порушень закону при відображенні суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року, у зв'язку з чим пода ткове повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки, підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що порушення, зафіксовані в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЛАНЕСТА» за листопад 2013 року.

Результати перевірки оформлені актом від 27.12.2013 року №199/22-04/36495450, в якому перевіряючими зроблено висновок, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ТОВ «ЛАНЕСТА» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 163 417 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, 14.01.2014 року TOB «ЛAHECTA» подало заперечення (вих. №04 від 13.01.2014 року), які ДПІ у Жовтневому районі було відхилено листом №1573/10/04-63-22-04-7 від 20.01.2014 року.

22.01.2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000822204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року в розмірі 163 417,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що TOB «ЛAHECTA» в декларації за листопад 2013 року було задекларовано в ряд 21.2 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду) суму 169 112,00 грн.

Підставою невизнання відповідачем задекларованої суми стало те, що контролюючим органом зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року у розмірі 163 417,00 грн.

Так, відповідач в обґрунтування порушень, викладених у акті перевірки від 27.12.2013 року №199/22-04/36495450, посилається на акт позапланової виїзної перевірки №4332/226/36495450 від 20.11.2012 року, на підставі якого ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська складено податкове повідомлення-рішення №0001462301 від 13.12.2012 року, яким ТОВ «ЛАНЕСТА» зменшено суму від'ємного значення (рядок 24) на суму 169 846 грн., та податкове повідомлення-рішення №0001452301 від 13.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 287 839,25 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження адміністративної справи №804/658/13-а у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Постановою суду від 28.02.2013 року по справі №804/658/13-а вказані податкові повідомлення-рішення скасовані, проте у зв'язку з поданням ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська апеляційної скарги дана постанова не набрала законної сили та на сьогоднішній день оскаржується в судовому порядку в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

В обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення №0000822204 від 22.01.2014 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області посилається на те, що права та обов'язки платника податків щодо використання суми 163 417,00 грн. у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням від 28.02.2013 року по справі №804/658/13-а.

Суд не погоджується з викладеною позицією податкового органу з огляду на наступне.

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України закріплено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 4.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» (надалі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за №2135/22447 у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до пункту 4.5 вказаного Порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків.

Суд зазначає, що жодною нормою законодавства України платнику податку не заборонено відображати суму від'ємного значення ПДВ в податковій звітності в тому разі, коли така сума була зменшена податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржується в судовому порядку, а отже фактично не набрало законної сили.

З огляду на викладене висновок відповідача про те, що ТОВ «ЛАНЕСТА» не мало права відображати залишок від'ємного значення у декларації за листопад 2013 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі №804/658/13-а про оскарження податкового повідомлення-рішення №0001462301 від 13.12.2012 року та було зобов'язане враховувати висновки акту перевірки №4332/226/36495450 від 20.11.2012 року не відповідає дійсності.

Отже, за таких обставин суд дійшов висновку, що ТОВ «ЛАНЕСТА» правомірно відобразило суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 163 417,00 грн. в декларації за листопад 2013 року, а податкове повідомлення-рішення №0000822204 від 22.01.2014 року, яким контролюючий орган без достатніх правових підстав зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 326,83 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЕСТА» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000822204 від 22.01.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЕСТА» судові витрати у розмірі 326,83 грн. (триста двадцять шість гривень вісімдесят три копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 квітня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко