Постанова № 38462656, 24.04.2014, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/4776/14-а

пр. № 2-а/759/166/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 рокуСвятошинського районний суд м.Києва в складі :

головуючого – судді Величко Т.О.

при секретарі Самайді А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство “Поліграф книга” до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про припинення обтяження, -

в с т а н о в и в:

В березні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про припинення обтяження, посилаючись на те, що 27.10.2003 року Господарський суд м. Києва прийняв рішення у справі №10/585, згідно якого було вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство «Поліграф книги» (код ЄДРПОУ 04543571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Конур» (код ЄДРПОУ 31516397) основний борг у сумі 8 200 грн. 00 коп., державне мито у розмірі 82 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 118 грн., всього разом – 8 400 грн. На виконання рішення та згідно наказу Господарського суду м. Києва №10/585 від 10.11.2003 року ТОВ «Альфа – Контур» звернувся до Державної виконавчої служби у Ленінградському (Святошинському) районі у м. Києві, для примусового стягнення боргу згідно рішення, в результаті чого було відкрите виконавче провадження та відповідачем складено постанову №44/3 від 09.01.2004 року про накладення арешту на все майно. Позивач зазначив, що дану постанову Відповідач в свій час не надав, позивач просто в усному порядку був повідомлений, а тому копію постанови не має, та надати суду не має можливості. Борг згідно рішення та наказу №10/585 від 10.11.2003 року, позивачем був сплачений на рахунок ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, що підтверджується наступними документами:

Меморіальним ордером №2009 від 10.02.2004 року про сплату 7 966 грн. 20 коп.

Меморіальним ордером №2002 від 02.04.2004 року про сплату 3734 грн. 50 коп.

Позивач зазначив, що вчиняючи в 2013 році необхідні для своєї господарської діяльності нотаріальні дії, випадково дізнався від нотаріуса про те, що існує арешт на все майно згідно постанови №44/3 від 09.01.2004 року ВДВС у Ленінградському (Святошинському) районі на підставі наказу №10/585 Господарського суду м. Києва, позивач був впевнений, що так як борг вже сплачений, тому документи щодо правовідносин з ТОВ «Альфа-Контур», які існували вже 11 років тому зберігати вже не актуально, тому вони були знищені. Так, позивач метою остаточного з’ясування дійсних причин та обставин існування арешту на майно, який мав бути скасований вже давно та не існувати на сьогоднішній день, звернувся до Відповідача з заявою від 21.02.2014 року про те, що наказ №10/585 від 10.11.2003 року було виконано повністю, тому позивач просив винести постанову про зняття арешту на майно позивача. Проте, позивач не отримав від відповідача копії постанови про зняття арешту з майна, а лише отримав лист 17.03.2014 року, згідно якого зазначається, що в зв’язку з закінченням строку зберігання архівних завершених виконавчих проваджень – провадження були знищені включно по 2010 рік.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову та просив суд позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача у справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Відповідно до ст. 69 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, що 27.10.2003 року Господарський суд м. Києва прийняв рішення у справі №10/585, згідно якого було вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство «Поліграф книги» (код ЄДРПОУ 04543571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Конур» (код ЄДРПОУ 31516397) основний борг у сумі 8 200 грн. 00 коп., державне мито у розмірі 82 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 118 грн., всього разом – 8 400 грн.

Судом встановлено, що Борг згідно рішення та наказу №10/585 від 10.11.2003 року, позивачем був сплачений на рахунок ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, що підтверджується наступними документами: Меморіальним ордером №2009 від 10.02.2004 року про сплату 7 966 грн. 20 коп.Меморіальним ордером №2002 від 02.04.2004 року про сплату 3734 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 70, ч.2 ст.71,160, 163 КАС України, –

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство “Поліграф книга” - задовольнити.

Зняти арешт з всього майна, що належить Публічному акціонерному товариству «Автотранспортне підприємство «Поліграф книга» (код ЄДРПОУ 04543571, місцезнаходження: м. Київ, вул.. Академіка Туполєва, 17 Ж), накладений згідно Постанови №44/3 від 09.01.2004 року Відділу державної виконавчої служби у Ленінградському районі ( нині – ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві), та припинити обтяження типу – арешт нерухомого майна, що належить Публічному акціонерному товариству «Автотранспортне підприємство «поліграф книга» (ЄДРПОУ 04543571) та знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Академіка Туполєва, 17 Ж.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Величко