Ухвала суду № 38462092, 09.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 815/7088/13-а

Категорія: 8.3.3

Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Юридичний департамент «Дікон Юг» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій; скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.10.2013р. приватне підприємство «Юридичний департамент «Дікон Юг» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій по складанню акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №000062220.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. позов задоволений частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №000062220; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає у задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 та п.п.73.3, 73.5 ст.73, п.п.78.1.1., 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України приватному підприємству «Юридичний департамент Дікон Юг» направлено письмовий запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 01.02.2013 року з питань взаємовідносин з квітня по червень 2012 року, в серпні 2012 року та вересні 2012 року з ТОВ «Крок-М». /а.с.179/

На письмовий запит ПП «Юридичний департамент «Дікон Юг» надало відповідачу копії документів по правовим відносинам з ТОВ «Крок-М» за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року. /а.с.180/

З 20.08.2013р. до 27.08.2013р. посадовою особою відповідача відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.08.2013 року № 419 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Юридичний департамент «Дікон Юг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Крок-М», їх реальності та повноти відображення в обліку за період: квітень, червень, вересень 2012 року, за результатами якої складений акт перевірки від 03.09.2013 року №1273/22-2/33865373. /а.с.55-62/

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 24291грн., в т.ч. по періодах: квітень 2012 року - 7500грн., червень 2012 року - 8333,33грн., вересень 2012 року - 8457,67грн. /а.с.55-62/

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №000062220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24291грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12145,50грн. /а.с.14/

Разом з тим, відповідно до пункту 14.1. ст.4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2012 року приватне підприємство «Юридичний департамент «Дікон-Юг» уклало договір №01/04-12 про надання йому юридичних послуг ТОВ «Крок-М» в квітні, червні та вересні 2012 року. /а.с.17-21/

Реальність здійснення господарських операцій за договором підтверджується завданням до договору №01/04-12 про надання юридичних послуг від 01.04.2012 року, актами здачі-прийому робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, податковими накладними. /а.с.20, 28-30, 36-37, 43-46/

Укладений між сторонами договір не визнавався недійсним в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій.

Позивач та його контрагент на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку з приводу реальності господарських взаємовідносин, правильності формування позивачем податкового кредиту та протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області – залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: