Постанова № 38461853, 22.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 р. Справа №805/3926/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:15

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Аржанові К.С.

за участю:

представника позивача Михайлець К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 2001,64 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 2001,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач повинен був відшкодувати позивачу за період з 25.01.2014 року по 25.03.2014 року зазначену у розрахунках на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 по працівниках підприємства суму заборгованості.

Також позивач вказує на те, що загальна сума заборгованості відповідача по сплаченим пенсіям, призначених на пільгових умовах за період з 25.01.2014 року по 25.03.2014 року складає 2001,64 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області заборгованість у розмірі 2001,64 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, згідно якої не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив розглядати справу без його участі.

Відповідно ч.1,3 ст.136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 Закону).

Відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Детально питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врегульовано п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно з пп.6.1. п.6 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають вказані витрати в розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до пп. 6.4, 6.8, 6.10 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Обов'язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивачем направлявся на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин на будівництві шахт та рудників) у період з 25.01.2014 року по 25.03.2014 року у загальному розмірі 2001,64 грн.

Відповідач в порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій позивачу у встановлені строки у повному обсязі не сплатив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 2001,64 грн.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, відповідач повинен відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пенсій.

Отже, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком №1 у загальному розмірі 2001,64 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 2001,64 грн. - задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» (ЄДРПОУ 32442295) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області заборгованість у розмірі 2001 (дві тисячі одна) грн. 64 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22.04.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 25.04.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.