Ухвала суду № 38459724, 28.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" квітня 2014 р. справа №925/281/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золекс»

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 р.

у справі № 925/281/14 (суддя - Анісімов І.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золекс»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»

про звернення стягнення на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 р. призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі № 925/281/14.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Золекс» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати в частині поставлених на вирішення експерту питань та в частині доручення проведення експертизи Черкаській філії КНДІСЕ.

Статтею 106 ГПК України передбачено вичерпний перелік ухвал місцевого господарського суду, які може бути оскаржено окремо від рішення суду. До вказаного переліку відносяться, зокрема, ухвали про зупинення провадження у справі.

Також, вказана стаття передбачає, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Відповідно до роз`яснення, викладеного у п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.07.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати, що у випадку, коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

З апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Золекс» вбачається, що скаржник не погоджується з мотивами призначення судової експертизи, питаннями, які поставлені на вирішення експертам, а також висловлює заперечення стосовно доручення проведення експертизи Черкаській філії Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Тобто, зі змісту самої скарги випливає, що скаржник ніяким чином не заперечує стосовно оскаржуваної ухвали в частині зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Як зазначалося вище, ст. 106 ГПК України не передбачено право оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Таким чином, положення вказаної статті ГПК України є встановленим законом випадком, який виключає можливість реалізації права на апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.

Враховуючи викладене та проаналізувавши норми чинного процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку не приймати до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золекс» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 р. у справі № 925/281/14 з огляду на відсутність у апелянта права оскаржувати ухвалу про зупинення провадження у справі в частині призначення судової експертизи.

Окрім того, в силу ст. 106 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Золекс» не позбавлено права у майбутньому висловити власні заперечення стосовно призначення судової експертизи, оскарживши рішення суду у даній справі, якщо воно буде прийняте за результатами вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Золекс» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 р. у справі № 925/281/14.

2. Матеріали справи № 925/281/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран