Постанова № 38459698, 25.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2014 року Справа № 922/5258/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю Харківської міжрайонної прокуратури за додержанням законів у транспортній сфері - Вензель Ю.М. - посв. №013763 від 06.12.2012р.,

Управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури області - не з'явився,

та представників сторін:

1-го позивача - Зучек Є.Н. - дов. №182 від 08.11.2013 р.,

2-го позивача - Розуван В.В. - дов. №65 від 10.01.2014 р.,

відповідача - ОСОБА_4 - дов. ВРХ №888389 від 17.10.2012 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №805 Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 р. у справі № 922/5258/13,

за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Харків, за участю Управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури області, м. Харків, в інтересах держави в особі: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, 2) Державного підприємства "Південна залізниця" в особі Люботинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління - 387 Південної залізниці, м. Люботин, Харківської області,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків,

про розірвання договору та стягнення 13 807,24 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, за участю Управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури області, звернувся в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Державного підприємства "Південна залізниця" в особі Люботинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління - 387 Південної залізниці, першого та другого позивачів, до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, відповідача, про розірвання договору оренди № 4147-Н від 27.07.2009 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, а також про стягнення з відповідача 12073,84 грн. заборгованості з орендної плати та 1733,40 грн. пені за договором оренди № 4147-Н від 27.07.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2014 р. у справі №922/5258/13 (суддя Присяжнюк О.О.) в позові відмовлено частково. Розірвано договір оренди №4147-Н від 27.07.2009 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5. Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 3045,0 грн. судового збору. В частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 12279,00 грн. - провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить це рішення в зазначеній частині скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні зазначив, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, також, вказав, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

1-й та 2-й позивачі відзивів на апеляційну скаргу також не надали, в судовому засіданні просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважають, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Представник Управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури області в судове засідання не прибув та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте Управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури області не скористалося своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаної особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 27.07.2009 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди № 4177-н, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлова одноповерхова будівля торгівельного центру (майно), загальною площею 339,1 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на балансі Люботинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 387 Південної залізниці, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 26.01.2009р. і становить 1322900,00 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України та ст. 283 ГК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за" відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п.1.2. вищевказаного договору, майно передається в оренду з метою торгівлі продовольчою групою товарів, крім товарів підакцизної групи.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що передача майна здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 2.3. договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Орендоване майно залишається на балансі підприємства із зазначенням, що це майно передано в оренду.

Частиною 1 статті 795 ЦК України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що факт приймання відповідачем в строкове платне користування спірного майна підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 27.07.2009 р. (додаток №1 до договору оренди №4177/Н від 27.07.2009р.), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками ФОП ОСОБА_5, регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області та Люботинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління - 387 Південної залізниці.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до частини 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - червень 2009р. - 9575,55 грн. (згідно додатку № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2009р.

У відповідності до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70 %; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30 %.

Згідно з п. 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 10.1 договору сторонами визначено строк чинності договору, де зазначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 27.07.2009 р. по 27.06.2012 р. Додатковою угодою №2 до договору оренди № 4177-Н від 27.07.2009 р. цей договір подовжено на 2 роки 11 місяців, тобто з 27.06.2012 р. по 27.05.2015 р.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем не виконуються умови договору щодо використання орендованого майна за призначенням, а саме не з метою торгівлі продовольчою групою товарів, крім товарів підакцизної групи, крім того орендар систематично не виконував обов'язків, передбачених договором оренди щодо своєчасної й повної оплати орендної плати.

Як свідчать надані відповідачем квитанції та акти звірки розрахунків сторін, складені станом на 13.02.2014р. та 28.02.2014р., які підписані сторонами та скріпленими печатками сторін, у процесі розгляду справи відповідачем сплачено борг в сумі 12279,00 грн., тому суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача 12279,00 грн. боргу, в тому числі: 8667,48грн. основного боргу, 3434,40грн. боргу за експлуатаційні витрати та 177,45грн. пені.

Представниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області в присутності прокурора відділу прокуратури Харківської області, представника балансоутримувача 15.10.2013 р. та 24.10.2013 р. проведено огляд орендованого майна з виїздом на місце знаходження об'єкта оренди за договором №4177-Н від 27.07.2009 р., про що складено акт перевірки № 205/13.

В ході перевірки було встановлено, що орендарем виконуються умови договору п.1.2. договору оренди лише щодо приміщення торгівельного об'єкту з продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи, в т.ч. по договорам суборенди к.№1-26,1-25,1-24,1-20,1-21,1-22, загальною площею 42,50 кв.м (орендна ставка 8%).

Також встановлено, що використовуються всупереч умов договору щодо цільового призначення наступні об'єкти, передані в оренду, а саме: к.№1-23, загальною площею 26,70 кв.м (орендна ставка 15%) використовується для продажу продовольчих товарів, в т.ч. підакцизної групи пива); к.№№1-3,1-4,1-5,1-16,II загальною площею 43,80 кв.м та частини приміщення к.№1-2 приблизною площею 4,00 кв.м (орендна ставка 30%) фактично використовуються під розміщення салону краси; к.1-6 на площі 10,50 кв.м (орендна ставка 5%), використовується як ательє мод; к.1-11 на площі 9,70 кв.м (орендна ставка 45%), здійснюється продаж лотерейних білетів (Лото Забава); к.№№1-10,1-13,1-14,1-15 загальною площею 40,20 кв.м та частини приміщення к.№1-2 приблизною площею 4,00 кв.м (орендна ставка 18%) є об'єктом з продажу непродовольчої групи товарів; к.№1-27,1-19,1-18,1-12, загальною площею 27,90 кв.м (орендна ставка 15%) є адміністративно - побутовими приміщеннями (санвузол,щитова, котельна та адміністративне приміщення).

Перевіркою встановлено, що орендар в порушення п. 5.3 договору оренди несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує орендну плату. Зокрема, на час проведення перевірки орендар має заборгованість з орендної плати в сумі 42271,32 грн., пені в сумі 5637,99грн. та штрафу за несвоєчасне перерахування орендної плати до Державного бюджету України в сумі 13405,77 грн. Орендар в порушення п. 5.9. договору застрахував орендоване майно не на користь балансоутримувача. В договорі на відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна не врахована компенсація плати за землю. Орендар не надав до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області копію договору користування земельною ділянкою з власником землі у відповідності з вимогами чинного законодавства, що є недотриманням умов п.п. 5.13 договору оренди.

У відповідності до пункту 8.3 договору, орендодавець має право розірвати договір в разі користування майном всупереч договору або призначенню орендованого майна; передачі орендованого майна у користування іншій особі; несплати або несвоєчасної сплати орендної плати; не страхування орендованого майна; неефективне використання орендованого майна.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

У відповідності до ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Частиною 1 статті 188 ГК України та ст. 525 ЦК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Судом першої інстанції правомірно було встановлено, що станом на момент розгляду справи, відповідач систематично не виконував умови договору, допускав порушення п. 3.6. договору щодо своєчасної сплати орендної плати, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", а також, використовував майно всупереч умов спірного договору.

Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди № 4147-Н від 27.07.2009 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, є правомірною та такою, що підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 р. у справі № 922/5258/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25.04.2014 року

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.