Постанова № 38459665, 23.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа№ 910/1314/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Суліма В.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Майданік В.Ю. - посвідчення №6 від 22.03.2013;

від відповідача: Шумська О.В. - довіреність від 11.08.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДіСі"

на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.14

у справі № 910/1314/14 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДіСі"

про стягнення 19 879,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/1314/14, повний текст якого складено 11.03.2014, позов Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДіСі" про стягнення 19 879,94 грн. - задоволено, а саме, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДіСі" на користь Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" 19 879,94 грн. основного боргу, 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у відповідача, внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна № 1122 від 28.07.2009 щодо сплати орендної плати, виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 19 879, 94 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/1314/14 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом, при прийнятті оскаржуваного рішення, не враховано, що:

- відповідач фактично здійснював використання об'єкта оренди у строк до 01.03.2013, а тому відсутні підстави для нарахування орендної плати за період з березня 2013 по вересень 2013;

- відповідач письмово листом № 13/21/2 від 28.01.2013 звернувся до позивача з повідомленням про припинення використання об'єкту оренди з 01.03.2013, припинення нарахування орендної плати з 01.03.2013 та прийняття об'єкту оренди.

- протягом січня-вересень 2013 відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою прийняти об'єкт оренди, який він не використовував з 01.03.2013, але позивач прийняв приміщення лише 09.09.2013 згідно акту приймання-передачі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДіСі" по справі № 910/1314/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/1314/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДіСі" на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 по справі № 910/1314/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи № 910/1314/14 призначено на 09.04.2014.

В судовому засіданні 09.04.2014 оголошено перерву до 23.04.2014.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 справу № 910/1314/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Сулім В.В. справу № 910/1314/14 прийнято до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати в судовому засіданні 23.04.2014.

В судовому засіданні 23.04.2014 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/1314/14 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2014 проти апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 28.07.2009 між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський", правонаступником якого є позивач - Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва", як орендодавцем, та відповідачем - Товариcтвом з обмеженою відповідальністю "Компанія Ді Сі", як орендарем, було укладено договір оренди нерухомого майна № 1122.

Відповідно до п. 1.1. договору Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" на підставі рішення № 129 від 25.06.2007 та виданого у встановленому порядку розпорядження № 251-Р від 29.05.2009 Дніпровської районної у м. Києві ради передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю), що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 1. Майно передається відповідачу в оренду для розміщення складу (п.1.2.).

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є: нежиле приміщення (будівля, споруда) загальною площею 90 кв. м., в т.ч. підвальне приміщення - 90 кв. м. Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та знаходиться на балансі Дніпровського районної у м. Києві ради та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-житло" на утриманні, експлуатаційному обслуговуванні житлового та нежитлового фонду без права відчуження (балансоутримувач) (п. 2.4.).

Згідно п. 3.2. договору орендна плата сплачується згідно розрахунку викладеному у додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього договору, і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця з врахуванням індексу інфляції та ПДВ.

Згідно з п. 3.4. договору орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця.

Згідно п. 5.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 5.4. договору об'єкт вважається фактично переданим Комунальному підприємству Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" з моменту підписання акту приймання-передачі, після чого припиняються нарахування орендної плати та інших платежів, зазначених в договорі.

Договір укладено на 2 (два) роки 364 дні та діє з 28.07.2009 до 24.07.2012 (п.7.1).

Відповідно до додатку №2 до договору оренди загальна сума оренди за базовий місяць згідно орендної ставки становить 2 205,47 грн. і нараховується з 28.07.2009. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Згідно акту приймання-передачі від 28.07.2009 (додаток № 1 до договору) Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" передало, а відповідач прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 90 кв. м., яке знаходиться за адресою : м. Київ, проспект Возз'єднання, 1.

Як встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, відповідач звернувся до позивача з, викладеною в листі №13/188 від 05.09.2013, вимогою про прийняття орендованого приміщення згідно акту приймання-передачі.

09.09.2013 згідно акту приймання-передачі відповідач передав, а позивач прийняв орендоване приміщення площею 90 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 1.

Однак, як встановлено місцевим господарським судом, відповідачем порушені зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість за період з березня 2013 по вересень 2013, в розмірі 19 879,94 грн.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5).

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що відповідач користувався нежилим приміщенням загальною площею 90 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 1 на підставі договору оренди нерухомого майна №1122 від 28.07.2010, укладеного з Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський", правонаступником якого є позивач - Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва", згідно з пунктом 7.1. якого, строк його дії закінчився 24.07.2012, однак орендоване приміщення відповідач у відповідності до п. 5.4. договору, за актом приймання-передачі, передав лише 09.09.2013.

Також колегією судів встановлено, що відповідач, після закінчення строку дії договору продовжував сплачувати орендну плату до лютого 2013 включно, що також підтверджується банківськими виписками позивача та не заперечувалось сторонами, однак, починаючи з березня 2013 по вересень 2013, відповідач орендну плату позивачу не сплачував.

З огляду на викладене та враховуючи пункт 5.4. договору, яким передбачено, що нарахування орендної плати припиняється з моменту підписання акту приймання - передачі приміщення позивачу відповідачем, орендоване майно фактично повернуто відповідачем тільки 09.09.2013 (дата акту приймання-передачі нерухомого майна), колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату за користування обумовленим договором приміщенням по вересень 2013.

Однак, відповідач свій обов'язок, щодо сплати орендної плати у встановленому договором порядку та строки, не виконав, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 19 879,94 грн. за період з березня 2013 по вересень 2013, а тому колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за період з березня 2013 по вересень 2013 в сумі 19 879,94 грн. є законною та обґрунтованою.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що він повідомив позивача про припинення використання об'єкту оренди з 01.03.2013 листом № 13/21/2 від 28.01.2013, після чого неодноразово звертався до позивача з проханням прийняти об'єкт оренди, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду відхиляються, оскільки відповідачем належних доказів вручення або надіслання на адресу позивача листа № 13/21/2 від 28.01.2013 про припинення дії договору не подано, як і не подано доказів неодноразового звернення до позивача з проханням прийняти об'єкт оренди.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ДіСі".

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДіСі" на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 по справі № 910/1314/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 по справі № 910/1314/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1314/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Сулім