Рішення № 38459481, 22.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"22" квітня 2014 р. Справа № 911/1011/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Лоуд Груп», м. Київдо Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів», Броварський р-н, смт. Калитапро стягнення 111000,00 грн.за участю представників:

позивача:Баталов В.Л. - дов. від 21.03.2014р. № 2-ЮР, Батюшина К.І. - дов. від 20.11.2013р. № 21-юрвідповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Лоуд Груп» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів» (далі - відповідач) про стягнення 111000,00 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутні в судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач по видатковій накладній від 23.05.2013р. № 204 поставив відповідачу товар на загальну суму 111000 грн., а відповідач на підставі довіреності від 22.05.2013р. серії ААД № 734317/346 вказаний товар отримав. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Позивачем на адресу відповідача був надісланий лист вимога від 24.02.2014р. № 30, якою позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість у розмірі 111000 грн. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 24.02.2014р. та фіскальним чеком «Укрпошта» від 24.02.2014р. № 1169, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі заявленої до стягнення суми 111000 грн.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами у справі від 08.07.2013р. № АС-0059, в якому відображено, зокрема, поставку по вищезазначеній видатковій накладній, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 08.07.2013р. складає суму 124400 грн., в яку входить заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 111000 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 111000 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 111000 грн. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 111000 грн. заборгованості, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів» (07420, Київська обл., Броварський район, смт Калита, вул. Перемоги, 2, ідентифікаційний код 00951758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Лоуд Груп» (02140, м. Київ, вул. Мишуги, 2, офіс 416, ідентифікаційний код 37017486) 111000 (сто одинадцять тисяч) грн. заборгованості, 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 28.04.2014р.