Ухвала суду № 38459456, 29.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

29.04.2014р. № 905/2802/14 Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

Розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Електросталь”, м. Курахове Мар’їнського району Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ

про визнання недійсними договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №9/ДЛ_33ДС/09 від 19.06.2013р., договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №16/ДЛ-3.1ДС-11 від 19.06.2013р., договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №17/ДЛ-3.1ДС-11 від 19.06.2013р. та стягнення 3 854 345,00 дол. США, 5 080 092,49 дол. США, 1 575 550,72 євро в порядку застосування наслідків недійсності зазначених правочинів; визнання недійсними договорів застави №2005-110/21 від 19.06.2013р., №2005-110/23 від 19.06.2013р. та №2005-110/24 від 19.06.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Електросталь”, м. Курахове Мар’їнського району Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ про визнання недійсними договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №9/ДЛ_33ДС/09 від 19.06.2013р., договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №16/ДЛ-3.1ДС-11 від 19.06.2013р., договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №17/ДЛ-3.1ДС-11 від 19.06.2013р. та стягнення 3 854 345,00 дол. США, 5 080 092,49 дол. США, 1 575 550,72 євро в порядку застосування наслідків недійсності зазначених правочинів; визнання недійсними договорів застави №2005-110/21 від 19.06.2013р., №2005-110/23 від 19.06.2013р. та №2005-110/24 від 19.06.2013р.

Ухвалою суду від 24.04.2014р. вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі №905/2802/14

28 квітня 2014р. від Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» в якості третьої особи по справі №905/2802/14 надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним з моменту вчинення кредитного договору №2005-110 від 27.04.2005р.

За змістом ст.26 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), позовна заява третьої особи має відповідати загальним вимогам, які ставляться до позовних заяв. Аналогічну позицію щодо необхідності відповідності позовної заяви третьої особи приписам ст.ст.54-57 ГПК України висловлено Вищим господарським судом України в п.1.5 постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» та додані до неї документи, судом встановлене наступне:

Відповідно до п.3 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно з підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2014р. становить 1218,00 грн. Оскільки треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, відповідно до статті 26 ГПК несуть усі обов'язки позивача, обов'язок сплатити судовий збір з відповідної позовної заяви або з інших заяв (скарг, дій), зазначених у пунктах 2 і 4 статті 4 Закону, покладається також і на них (п.2.12 постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Отже, беручи до уваги немайновий характер позовних вимог ПАТ «Донецький металопрокатний завод», останнім при зверненні до суду з позовною заявою мав бути сплачений судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Проте, разом з позовною заявою Публічним акціонерним товариством «Донецький металопрокатний завод» подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване його перебуванням у скрутному фінансовому становищі.

За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3.1 постанови №7 від 21.02.2013р., особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи відсутність серед матеріалів позовної заяви будь-яких доказів в підтвердження важного матеріального стану ПАТ «Донецький металопрокатний завод», перебування в якому є єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору в розумінні чинного законодавства, суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання заявника з огляду на його необґрунтованість.

Водночас, відмова у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» про звільнення від сплати судового збору має наслідком необхідність додання до позовної заяви належних доказів сплати судового збору, які серед додатків до позовної заяви відсутні, що зумовлює невідповідність останньої нормам п.2 ст.57 ГПК України.

Згідно з п.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як встановлено судом, Публічним акціонерним товариством «Донецький металопрокатний завод» до позовної заяви додано фіскальні чеки №8872 від 05.12.2013р. та №5751 від 12.11.2013р., які підтверджують купівлю марок та з урахуванням приписів наведеної норми не можуть бути розцінені судом як належні доказ надіслання на адресу відповідачів копії позовної заяви з доданими до неї документами у встановлений законом спосіб, що порушує вищевикладені приписи ст.56, п.2 ст.57 ГПК України.

Згідно з п.п.4, 6 ст.63 ГПК України, відсутність доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставами для повернення позовної заяви без розгляду. За змістом абз.1 ч.1 ст.63 ГПК України, ця норма має імперативний характер та покладає на суд обов’язок повернути позовну заяву без розгляду у будь-якому випадку, встановленому в ч.1 ст. 63 ГПК України.

З огляду на викладене, наявність факту неподання належних, у розумінні процесуального права доказів сплати судового збору та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставами для повернення позовної заяви ПАТ «Донецький металопрокатний завод» без розгляду на підставі п.п.4, 6 ст.63 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.26, 57, п.п.4, 6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду позовну заяву третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» в якості третьої особи по справі №905/2802/14 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним з моменту вчинення кредитного договору №2005-110 від 27.04.2005р.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Додаток для ПАТ «Донецький металопрокатний завод»: позовна заява з доданими до неї документами, всього – на 5 арк.

Суддя П.В. Демідова