Справа № 128/1494/14-к
ВИРОК
Іменем України
28 квітня 2014 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді: Гриценко І.Г.,
при секретарі: Манюк Л.В.,
з участю прокурора: Барцицької І.О.
обвинуваченої ОСОБА_1,
захисника обвинуваченої ОСОБА_2,
представника потерпілої сторони ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014020100000179 по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Новинки Сонцегірського району Московської області Російської Федерації, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, заміжньої, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч.1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, починаючи з 2000 року по 2005 рік проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_6 та ІНФОРМАЦІЯ_5 у них родилась спільна донька ОСОБА_4.
01 червня 2000 року виконкомом Якушинецької сільської ради Вінницького району було зареєстровано факт народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та зі слів ОСОБА_1 в графі «батько» свідоцтва про народження, службовою особо сільської ради було вказано особу на прізвище: ОСОБА_8.
Також 01 червня 2000 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації із письмовою заявою, про призначення їй допомоги на дитину як одинокій матері, надавши при цьому відповідну довідку видану виконкомом Якушинецької сільської ради Вінницького району.
19.03.2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 офіційно одружились та останній 21.07.2005 року встановив батьківство над ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5.
Так, ОСОБА_1, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, умисно, приховуючи той факт, що проживала у зареєстрованому шлюбі, не надала до Управління праці та соціального захисту населення документи про одруження з ОСОБА_6 і встановлення батьківства над ОСОБА_4, починаючи з серпня 2005 року по листопад 2013 року отримувала допомогу на дитину як одинокій матері чим завдала Управлінню праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації матеріальної шкоди на загальну суму 23120 грн. 97 коп.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.190 ч.1 КК України визнала повністю, щиро розкаялася. Суду пояснила, що з 2000 року по 2005 рік вона проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася спільна донька ОСОБА_4.
01.06.2000 року, коли в виконкомі Якушинецької сільської ради Вінницького району реєстрували факт народження дочки ОСОБА_4, то з її слів в графі «батько» свідоцтва про народження дочки, було записано батьком ОСОБА_8.
Того ж дня, 01.06.2000 року вона звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА із письмовою заявою, про призначення їй допомоги на дитину як одинокій матері, надавши при цьому відповідну довідку видану виконкомом Якушинецької сільської ради Вінницького району.
19.03.2005 року вона офіційно зареєструвала шлюб з ОСОБА_6. 21.07.2005 року ОСОБА_6 встановив батьківство над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Тому, визнає провину за ст.190 ч.1 КК України, що вона приховала той факт, що проживала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 і не надала до Управління праці та соціального захисту населення документи про одруження з ОСОБА_6 і встановлення батьківства над ОСОБА_4, та з серпня 2005 року по листопад 2013 року отримувала допомогу на дитину як одинока матір. Також цивільний позов визнала повністю.
Просила обрати їй покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, так як ніде не працює і має на утриманні неповнолітніх дітей.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1, її вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.190 ч.1 КК України також підтверджується поясненнями представника потерпілої сторони Управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА - ОСОБА_3
Так ОСОБА_3 суду пояснила, що ОСОБА_1 не повідомила Управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА про те, що вона зареєструвала 19.03.2005 року шлюб з ОСОБА_8, і який 21.07.2005 року встановив батьківство над ОСОБА_4, внаслідок чого починаючи з серпня 2005 року по листопад 2013 року ОСОБА_1 отримувала допомогу на дитину як одинока мати, чим завдала Управлінню праці та соціального захисту населення Вінницької РДА матеріальну шкоду на загальну суму 23120 грн. 97 коп. Цивільний позов підтримала повністю, просила стягнути з обвинуваченої на користь управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА 23120 грн.
За згодою обвинуваченої, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченої, і при цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності її позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку обвинувачена буде позбавлена можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч.1 КК України, як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, сімейний і матеріальний стан обвинуваченої, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, що ніде не працює, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, думку представника потерпілої про покарання обвинуваченої.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 відсутні.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженої та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, запобігання вчиненню нових злочинів.
З урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, що вона має на утриманні троє неповнолітніх дітей, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно обрати покарання у виді штрафу в прибуток держави, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності і захистом інтересів потерпілого.
Цивільний позов управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА по стягненню з обвинуваченої 23120 грн. надмірно виплачених коштів підлягає до задоволення повністю, так як дана матеріальна шкода підтверджується матеріалами справи та визнана обвинуваченою.
Оскільки ОСОБА_1 має на утриманні троє неповнолітніх дітей, тому її необхідно звільнити від відбування призначеного покарання відповідно до ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році».
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році», суд, -
ЗАСУДИВ :
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.190 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в прибуток держави, що становить 510 грн.
Цивільний позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (на рахунок 35413037016956 банку УДКСУ у Вінницькому районі, МФО 802015, код 03191928) - 23120 грн.
Відповідно до ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді штрафу 510 грн. в прибуток держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженій та прокурору.
Суддя:
Судове рішення № 38457993, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 28.04.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 128/1494/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: