Ухвала суду № 38457879, 22.04.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1959/14 Головуючий у 1 інстанції: Кучерук І.Г.

2014 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„22" квітня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Гончар М.С., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначало, що 08 квітня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір на суму 53 000,00 доларів США, зі сплатою 12,99% річних, строком до 08.04.2025 року, для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08.04.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконує, в результаті чого станом на 22.07.2012 року утворилась заборгованість, яка становить 69 323,36 доларів США та 120 620 грн. 16 коп., у тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 52 317,74 доларів США, заборгованість за непогашеними в строк процентами за користування кредитом за період з 08.01.2010 року по 22.07.2012 року - 17 005,62 доларів США, пеня за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 23.08.2011 року по22.07.2012 року - 74 529 грн. 93 коп., сума штрафу за порушення обов'язку поновлення дії договору страхування та дострокового повернення кредиту - 46 090 грн. 23 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, первісно просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 69 323,36 доларів США та 120 620 грн. 16 коп., у тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 52 317,74 доларів США, заборгованість за непогашеними в строк процентами за користування кредитом за період з 08.01.2010 року по 22.07.2012 року - 17 005,62 доларів США, пеня за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 23.08.2011 року по22.07.2012 року- 74 529 грн. 93 коп., сума штрафу за порушення обов'язку поновлення дії договору страхування та дострокового повернення кредиту - 46 090 грн. 23 коп. та судові витрати по справі.

У ході розгляду справи ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» збільшило позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 у період з 23.07.2012 року по 24.02.2014 року частково сплатила заборгованість у сумі 3 000,00 доларів США, які направлені на погашення прострочених процентів за кредитним договором, які утворились за період з 08.01.2010 року по 07.07.2010 року.

Під час розгляду справи за період з 23.07.2012 року по 24.02.2014 року відповідно до умов кредитного договору нараховані проценти за користування кредитом у сумі 10 846,50 доларів США, таким чином, сума процентів за вказаний період збільшилась на 7 846,50 доларів США

З цих підстав остаточно просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 77 169,86 доларів США та 120 620 грн. 16 коп., у тому числі: 52 317,74 доларів США - заборгованість за сумою кредиту, 24 852,12 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 08.06.2010 року по 24.02.2014 року, 74 529 грн. 93 коп. - пеня за період з 23.08.2011 року по 22.07.2012 року, 41853 грн. 94 коп.- штраф за порушення обов'язку поновлення дії договору страхування, 4236 гр.29 коп.- штраф за порушення обов"язку дострокового повернення кредиту та судові витрати по справі.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору у сумі 77 168 долари США 86 центи та штрафні санкції у загальній сумі 78 766 грн. 22 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 сплачені судові витрати у розмірі 3 035 грн. 52 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, про застосування якої вона заявляла у суді першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08 квітня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 6294679 на суму 53 000,00 доларів США, зі сплатою 12,99% річних, строком до 08.04.2025 року, для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами п.3.2.1 договору позичальник зобов"язувався здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені графіком повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, закріпленим у додатку № 1, який підписується сторонами та є невід"ємною частиною договору(а.с.121-123).

Згідно графіка, щомісячний платіж з повернення кредиту та сплати процентів складає 645,50 доларів США, термін повернення - 8 число кожного місяця.

Крім того, сторони передбачили у ст. 5 кредитного договору відповідальність позичальника, зокрема, за порушення ним обов"язків щодо поновлення дії договорів страхування у формі штрафу у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, за порушення обов"язків, передбачених п.п.4.3.2-4.3.6 кредитного договору, позичальник зобов"язаний сплатити на вимогу банку штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту.

Відповідно до п.3.5.7 банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту або частини кредиту разом із розрахованими процентами, а позичальник, відповідно, зобов"язаний виконати таку вимогу банку у випадках, передбачених договором, а також при настанні будь-якої з подій, зокрема, затримання сплати частини кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом порівняно з умовами договору на 1 календарний місяць.

Вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом із сплатою поцентів за користування кредитом позичальник зобов"язаний виконати в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання. Якщо протягом вказаного строку позичальник усуне порушення умов цьогодоговору, яке є підставою для направлення банком зазначеної вимоги, така вимога банка втрачає силу. Зі спливом встановленого цим пунком договору строку виконання вимоги банку, останній набуває право розпочати стягнення суми заборгованості за цим договором в судовому порядку.

Вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредиту банк направляв рекомендованим листом на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 13.03.2009 року( а.с.31-36).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08.04.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки(а.с.22-24).

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Відповідно до ст.ст.1,2 вказаного договору поручитель зобов"язується перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов"язань, що випливають з кредитного договору, а саме, щомісячно здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах та строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

У разі порушення боржником зобов"язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до положень ч.2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

В обгрунтування збільшених у лютому 2014 року позовних вимог про дострокове повернення кредиту позивач посилався на порушенням ОСОБА_2 зобов"язань за кредитним договором, оскільки з лютого 2009 року вона припинила виплати з погашення кредиту, з червня 2010 року - процентів за користування кредитом, в результаті чого станом на 22.07.2012 року утворилась заборгованість, яка становитла 69 323,36 доларів США та 120 620 грн. 16 коп., у тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 52 317,74 доларів США, заборгованість за непогашеними в строк процентами за користування кредитом за період з 08.01.2010 року по 22.07.2012 року - 17 005,62 доларів США, пеня за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором - 74 529 грн. 93 коп., сума штрафу за порушення обов'язку поновлення дії договору страхування та дострокового повернення кредиту - 46 090 грн. 23 коп. Зважаючи, що у період з 23.07.2012 року по 24.02.2014 року в рахунок часткового погашення зазначеної заборгованості ОСОБА_2 сплатила 3000 доларів США, які були віднесені на погашення процентів за користування кредитом, однак оскільки за вказаний період були нараховані проценти за користування кредитом у сумі 10 846, 50 доларів США, то розмір не погашеної заборгованості становить 77 169,86 доларів США та 120 620 грн. 16 коп., у тому числі: 52 317,74 доларів США - заборгованість за сумою кредиту, 24 852,12 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 08.06.2010 року по 24.02.2014 року, 74 529 грн. 93 коп. - пеня за період з 23.08.2011 року по 22.07.2012 року, 41 853 грн. 94 коп.- штраф за порушення обов'язку поновлення дії договору страхування, 4236 гр. 29 коп. - штраф за порушення обов"язку дострокового повернення кредиту.

На підтвердження розміру вказаної заборгованості банк надав письмові розрахунки(а.с.147-148, 212), які в порядку ст. 58 ЦПК України суд визнав належними письмовими доказами.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення вимог, суд виходив з доведеності порушення боржником ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо сплати чергових платежів, а заяву ОСОБА_2 щодо застосування строків позовної давності, як підставу для відмови у позові, до уваги не прийняв, прийшовши до висновку, що позовні вимоги заявлені банком в межах строків позовної давності.

Висновки суду погоджуються з умовами кредитного договору та відповідають вимогам норм матеріального права.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов"язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди( ст. 611 ЦК України).

Порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання)(ст. 610 ЦК України).

Якщо у зобов"язанні встановлено строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін)( ч.1 ст. 530 ЦК України).

Строк виконання кожного щомісячного зобов"язання згідно з ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Розглядаючи справу по суті, суд правильно виходив з того, що із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу особа може звернутися до суду в межах строку позовної давності(ст. 256 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові(ч.4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За правилами визначення початку перебігу позовної давності, визначеними ст. 261 ЦК України, за зобов"язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов"язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи(ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

У зв"язку з цим, суд правомірно не прийняв до уваги доводи відповідачів щодо необхідності застосування строку позовної давності, виходячи з дати направлення вимоги банку від 13.03.2009 року про дострокове повернення кредиту, оскільки за змістом зазначеної вимоги та виходячи з умов п.3.5.7 кредитного договору, її не можна розцінювати як зміну строку дії основного зобов"язання, визначеного договором до 08.04.2025 року.

За висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року, яка прийнята за результатами перегляду судових рішень з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України, у справі № 6-116цс13, та в силу імперативних положень ст. 360-7 ЦПК України є обов"язковими у правозастосуванні, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником кредитного договору(графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини , від дня , коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов"язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами- ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

За умовами п.3.2.1 кредитного договору та згідно з графіком повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячний платіж, який складається з повернення кредиту та сплати процентів, становить 645,50 доларів США, термін повернення - 8 число кожного місяця.

Оскільки ж остаточну оплату щомісячних платежів ОСОБА_2 припинила лише з червня 2010 року( при цьому з лютого 2009 року вона припинила виплати з погашення кредиту, які входять до складу єдиного платежу, а виплату процентів за користування кредитом - з червня 2010 року), то вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення зазначених прострочених щомісячних платежів з оплати процентів за користування кредитом за період 08.06.2010 року по 24.02.2014 року заявлені банком у серпні 2012 року, отже в межах 3-річного строку позовної давності.

Щодо стягнення заборгованості по щомісячним виплатам по поверненню кредиту, то стягуючи їх за період з лютого 2009 року за заявленим у серпні 2012 року позовом, суд виходив з положень ч.1 ст. 264 ЦК України, згідно яких перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку.

Встановивши, що, починаючи з 12.08.2011 року ОСОБА_2 частково частково вносила кошти на оплату щомісячних платежів, які саме банк зараховував на оплату процентів, зазначені дії відповідача суд правомірно розцінив, як визнання нею свого боргу, враховуючи, що як повернення кредиту, так і сплата проценту є складовими єдиного щомісячного платежу.

За вказаних обставин посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для застосування позовної давності до вимог банку про стягнення заборгованості з прострочених щомісячних платежів не є переконливими.

Відповідно до ч.1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов"язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Стягуючи з відповідачів на користь банку пеню за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 23.08.2011 року по22.07.2012 року у сумі 74 529 грн. 93 коп., суд правомірно врахував, що зазначена неустойка передбачена п.5.2.кредитного договору та розрахована позивачем у межах річного строку позовної давності.

За змістом ч.2 ст. 549 ЦК України штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного зобов"язання або неналежно виконаного зобов"язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов"язань.

Висновки суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідачів штрафу у сумі 4236 гр.29 коп. за порушення обов"язку дострокового повернення кредиту є обґрунтованими, а тому доводи апеляційної скарги щодо неправомірності такого стягнення - безпідставні.

Інші доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, достатніх підстав для скасування або зміни судового рішення в порядку ст. 309 ЦПК України колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: