Ухвала суду № 38457603, 10.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа № 9104/31078/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Левицької Н. Г., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року у справі № 2а - 4640/10/1370 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції і просив визнати дії державного виконавця Баірової Наталії Михайлівни щодо винесення постанови ВП №19338871 від 20 травня 2010 року про відкриття виконавчого провадження незаконними та скасувати постанову державного виконавця ВП №19338871 від 20 травня 2010 року про відкриття виконавчого провадження, а також происв зобов'язати Баірову Наталю Михайлівну винести постанову про відмову у відкриття виконавчого провадження за постановою №ВС 136951 від 15 липня 2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 травня 2010 року йому надійшов лист Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №19338871 від 20 травня 2010 року про стягнення з позивача 300 гривень на користь стягувача - держави, винесеної на підставі постанови №ВС 136951 від 15 липня 2009 року. Вважає такі дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки від моменту винесення постанови інспектора №ВС 136951 від 15 липня 2009 про накладення адміністративного стягнення до моменту винесення постанови виконавця ВП №19338871 про відкриття виконавчого провадження пройшло 10 місяців і 5 днів, у зв'язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягала виконанню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу і посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав доведеними та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що у вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №19338871 зазначено, що виконавчий документ поданий до органу державної виконавчої служби (тобто був пред'явлений до виконання) 20 травня 2010 року, тобто більше ніж через 10 місяців після винесення самої постанови. Припущення суду про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення була отримана органом державної виконавчої служби 06 жовтня 2009 року не відповідає самій постанові державного виконавця ВП №19338871 від 20 травня 2010 року, яка чітко і беззаперечно встановлює, що виконавчий документ (постанова ДАІ) був поданий, тобто був пред'явлений для виконання саме 20 травня 2010 року. Тобто, таке твердження не відповідає матеріалам справи. Факт надходження виконавчого документу не є доведеним, оскільки копію «вхідного штампу» невідомо ким і коли поставлено. Також, зазначає, що судом порушено ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень і покладає обов'язок доказування на сторону відповідача.

Позивач в судове засідання не прибув, а також не направив представника в судове засідання відповідач, хоча сторони належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання апеляційного суду.

При цьому, від сторін відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі чи участі їх представників.

Тому, відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без достатніх на те правових підстав ототожнено поняття строків «пред'явлення до виконання» та «відкриття виконавчого провадження», Поняття пред'явлення до виконання передбачає звернення стягувача до органу державної виконавчої служби та пов'язується з моментом отримання виконавчого документу згаданим суб'єктом владних управлінських функцій. В свою чергу, змістом відкриття виконавчого провадження є вчинення державним виконавцем процесуальної дії (винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) у визначені законом строки. А тому, враховуючи те, що виконавчий документ був пред'явлений до виконання у строки, визначені чинним законодавством 06 жовтня 2009 року, до закінчення трьох місяців з моменту винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, за висновком суду першої інстанції відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, постановою інспектора ВДАІ м. Львова ГУМВС України у Львівській області Пуківського Володимира Богдановича Серії ВС №136951 від 15 липня 2009 року позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляд штрафу у розмірі 300 гривень.

Вказану постанову направлення для виконання і виконавчим органом отримано її 06 жовтня 2009 року, що підтверджено відміткою на самій постанові, а також вказана обставина підтверджується поданими суду першої інстанції письмовими запереченнями відповідача проти позову.

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Баіровою Н.М. 20 травня 2010 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №19338871, якою відкрито виконавче провадження з виконання вищезгаданого виконавчого документу (постанови від 15 липня 2009 року) та надано боржнику строк добровільного виконання постанову до 27 травня 2010 року.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду виходить із наступного.

Згідно із п.6 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 21 цього ж Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.

Згідно вимог ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що у даному випадку, з урахуванням дати винесення постанови та дати її отримання органом державної виконавчої служби, не пропущено строк пре'явлення виконавчого документу (постанови) до виконання.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Тому, на думку колегії суддів апеляційного суду, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не доведено обставин, на які він послався, а викладені відповідачем обставини та доводи підтверджують правомірність прийнятого рішення, яке відповідає відповідним положенням Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, згідно п. 3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/05, на положення якої посилається в апеляційній скарзі позивач, державний виконавець у 3 - денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (додаток 7). Відповідно, додатком 7 передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається дати подання заяви про примусове виконання. Разом з цим, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження 20 травня 2010 року, не підтверджує доводів позивача, що вказана дата є датою подання документа до примусового виконання, так як відмітка на постанові у справі про адміністративне правопорушення та доводи відповідача підтверджують той факт, що виконавчий документ було пред'явлено до виконання у визначений законом строк.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими доказами.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладені у судовому рішенні висновки. Тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року у справі №2а - 4640/10/1370 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, копії ухвали і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Н. Г. Левицька

А. І. Рибачук