Рішення № 38456757, 09.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/2 09.04.14За позовом Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"

До 1) Державної служби інтелектуальної власності України

2) Приватного акціонерного товариства "Українська міжбанківська валютна біржа"

Про визнання недійсним Свідоцтв України № № 129370 та 129371

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Панчугін Д.О. - представник (дов. № 1936/09 від 26.12.2013)

Від відповідача 1 не з?явився

Від відповідача 2 не з?явився

Судові експерти Головій І.Г., Мельник С.В.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та Приватного акціонерного товариства "Українська міжбанківська валютна біржа" про визнання недійсним повністю Свідоцтва № 129370 від 11.10.2010 на знак для товарів і послуг "Центральний депозитарій України" та № 129371 від 11.10.2010 на знак для товарів і послуг "Центральний депозитарій України", видані Закритому акціонерному товариству "Українська міжбанківська валютна біржа"(нове найменування - Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа") та зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України скасувати у Державному реєстрі свідоцтв України записів про реєстрацію цих знаків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2011 порушено провадження у справі № 12/2, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.01.2012.

10.01.2012 через відділ діловодства судом отримано клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи з причин, викладених у клопотанні.

В судове засідання 11.01.2012 представник відповідача 2 не з'явився, відзив не надав. В судовому засіданні 11.01.2012 представник позивача надав належним чином завірені копії статутних документів.

В судовому засіданні 11.01.2012 представник відповідача 1 підтримав клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи.

Незважаючи на заперечення позивача, суд задовольнив клопотання відповідачів з метою отримання відзивів на позовну заяву.

Ухвалою суду від 11.01.2012 розгляд справи було відкладено на 27.01.2012.

У судовому засіданні 17.02.2012 суд вирішив призначити по справі судову експертизу.

Представник позивача просив поставити на вирішення експертів наступні питання:

- Чи є позначення "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" (Свідоцтво №129370) та "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЬІ"(Свідоцтво №129371), зареєстровані як знаки для товарів і послуг за заявником Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа", такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка надає послугу, якщо особа, що надає послуги (Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа"), не є депозитарієм цінних паперів у розумінні чинного законодавства України і не може провадити діяльність депозитарію цінних паперів?

- Чи є позначення "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" (Свідоцтво № 129370) та "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЬІ" (Свідоцтво № 129371), зареєстровані як знаки для товарів і послуг за заявником Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа", схожими з фірмовим (комерційним) найменуванням "Національний депозитарій України", що є відомим в Україні та належить Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" на підставі норм Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (абз. 3 ч. 1 та абзаци 10, 11, 16 ч. 2 ст. 2) настільки, що їх (позначення та фірмове (комерційне) найменування) можна сплутати?

Як передбачено ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Оскільки роз'яснення вищезазначених питань потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача частково, визнав за доцільне доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (КНДІСЕ) (03057. м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Ухвалою суду від 17.02.2012 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (КНДІСЕ) (03057. м. Київ, вул. Смоленська, 6).

19.12.2012 відділом діловодства суду отримано від КНДІСЕ матеріали справи, а також повідомлення про неможливість виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 в зв'язку з неоплатою вартості проведення експертизи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 провадження у справі поновлено та призначено розгляд на 23.01.2013.

В судове засідання 12.02.2013 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по справі.

В судове засідання представник відповідача 1 з'явився, надав суду пояснення по справі про неможливість здійснення оплати судової експертизи з причин зазначених в поясненнях.

Представник відповідача 2 в судове засідання 12.02.2013 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не направив.

Як передбачено ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Оскільки роз'яснення вищезазначених питань потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, проведення якої суд вважає за доцільне доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6)

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи провадження у справі підлягає зупиненню до отримання висновків експертизи.

У зв'язку з призначенням Господарським судом міста Києва судової експертизи, суд на час її проведення провадження у даній справі зупиняє.

Ухвалою суду від 12.02.2013 призначено у справі № 12/2 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

15.01.2014 відділом діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз отримано матеріали справи та Висновок судових експертів № 3031/13-53 за результатами проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2014 поновлено провадження по справі, розгляд справи призначено на 25.02.2014.

В судове засідання 25.02.2014 представник позивача з?явився, надав суду усні пояснення по справі.

В судове засідання 25.02.2014 представники відповідачів не з?явились, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою від 25.02.2014 розгляд справи відкладено на 12.03.2014.

12.03.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові пояснення по справі.

В судове засідання 12.03.2014 представник позивача з?явився підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 12.03.2014 представник відповідача 1 з?явився, заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судове засідання 12.03.2014 представник відповідача 2 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін суд приходить до висновку про необхідність викликати в судове засідання судових експертів Мельник С.В. та Голова І.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 відкладено розгляд справи на 09.04.2014 та викликано в судове засідання судових експертів Київського науково-дослідного інститут судових експертиз Мельник С.В. та Голова І.Г.

08.04.2014 відділом діловодства суду від судових експертів отримано пояснення по справі.

В судове засідання 09.04.2014 представник позивача з'явився підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 09.04.2014 представники відповідача 2 та відповідача 1 не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 09.04.2014 експерти Мельник С.В. та Голова І.Г. надали письмові відповіді на поставленні в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 питання.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 09.04.2014 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2010 Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстровано знаки для товарів і послуг, зареєстровані позначення: а) українською мовою Центральний депозитарій України (свідоцтво № 129370 від 11.10.10 у класах 35, 36, 38, 42 МКТП) та б) російською - Центральный депозитарий Украины (Свідоцтво № 129371 від 11.10.10 у класах 35, 36, 38, 42 МКТП), які за зареєстровані за Закритим акціонерним товариством «Українська міжбанківська валютна біржа» (нове найменування Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа», надалі - Відповідач-2).

Дата подання заявки відповідачем-2 на реєстрацію знаків - 29.09.2007.

Позивач вважає, що зареєстровані знаки для товарів і послуг (Свідоцтва № № 129370 та 129371) є такими, що порушують права Позивача та положення Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та не відповідають умовам наданням правової охорони, з наступних підстав.

- зареєстровані знаки для товарів і послуг (Свідоцтва № № 129370 та 129371) з позначеннями «Центральний депозитарій України» та «Центральный депозитарий Украины» є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, оскільки Відповідач-2 є фондовою біржею (організатор торгівлі на фондовому ринку) у розумінні положень Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» і не може поєднувати свою діяльність з депозитарною діяльністю. Втім, позначення Центральний депозитарій України та Центральный депозитарий Украины вказують на те, що особа, яка їх використовує надає послуги депозитарію цінних паперів - депозитарні послуги, які Відповідач-2 не може надавати в силу встановлених законодавством обмежень.

- зареєстровані знаки для товарів і послуг (Свідоцтва № № 129370 та 129371) з позначеннями «Центральний депозитарій України» та «Центральный депозитарий Украины» є схожою настільки, що її можна сплутати з комерційне (фірмове) найменування «Національний депозитарій України», що є відомим в Україні та належить позивачу.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати недійсним повністю Свідоцтва №129370 від 11.10.10 на знак для товарів і послуг «Центральний депозитарій України» та №129371 від 11.10.10 на знак для товарів і послуг «Центральный депозитарий Украины», видані Відповідачу-2 та зобов'язати Відповідача-1 скасувати у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг записи про реєстрацію знаків для товарів і послуг «Центральний депозитарій України» (Свідоцтво №129370 від 11.10.10) та «Центральный депозитарий Украины» (Свідоцтво №129371 від 11.10.10), здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» про визнання недійсними Свідоцтв на знак для товарів і послуг №129370 від 11.10.10 і №129371 від 11.10.10.

Відповідач-1 у відзиві заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що була проведена науково-технічна експертиза щодо заявок №№ 2001106818, 2001106817 відповідним закладом - Державним підприємством "Український інститут промислової власності", який відповідно є уповноважений державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок.

Експертиза заявок № № 200716193, 200716195 на видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг «Центральний депозитарій України», «Центральный депозитарий Украины» була проведена відповідно до Закону і встановлених на його основі Правил, за результатами експертизи було встановлено, що заявлені позначення «Центральний депозитарій України», «Центральный депозитарий Украины» відповідють умовам надання правової охорони відносно усього заявленого переліку товарів і послуг.

З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору у справі № 12/2 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Київського науково-дослідного інститут судових експертиз.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

- Чи є позначення "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" (Свідоцтво №129370) та "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЬІ"(Свідоцтво №129371), зареєстровані як знаки для товарів і послуг за заявником Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа", такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка надає послугу, якщо особа, що надає послуги (Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа"), не є депозитарієм цінних паперів у розумінні чинного законодавства України і не може провадити діяльність депозитарію цінних паперів?

- Чи є позначення "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" (Свідоцтво № 129370) та "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЬІ" (Свідоцтво № 129371), зареєстровані як знаки для товарів і послуг за заявником Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа", схожими з фірмовим (комерційним) найменуванням "Національний депозитарій України", що є відомим в Україні та належить Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" на підставі норм Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (абз. 3 ч. 1 та абзаци 10, 11, 16 ч. 2 ст. 2) настільки, що їх (позначення та фірмове (комерційне) найменування) можна сплутати?

15.01.2014 Господарським судом міста Києва отримано матеріали справи №12/2 із висновком № 3031/13-53 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 24.12.2013, відповідно до якого позначення «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ» та «ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЫ» є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка надає послуги; є схожим до ступеня змішування з комерційним (фірмовим) найменуванням «НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ», що є відомим в Україні та належить Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України», настільки, що їх можна сплутати.

Позивач, у наданих письмових поясненнях, погоджується з висновками судової експертизи № 3031/13-53.

Відповідач-1 з висновками судової експертизи № 3031/13-53 не погодився.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та пояснення з урахуванням висновку судової експертизи суду не подав та не надіслав.

З метою роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору, за клопотанням відповідача-1, господарський суд викликав у судове засідання для дачі пояснень судових експертів Київського науково-дослідного інститут судових експертиз Мельник С.В. та Голова І.Г.

В судовому засіданні експерти надали письмові відповіді на поставленні в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 питання. Відповідач-1 в судове засідання не з'явився.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, з огляду на наступне.

У п. 45 Рекомендацій Президії ВГСУ від 10.06.2004 № 04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»роз'яснено, що відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо) господарському суду необхідно призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. Господарські суди не повинні встановлювати схожість знаків для товарів і послуг на власний розсуд. Відповідно до частини шостої статті 42 ГПК України у разі відхилення господарським судом висновку судового експерта це повинно бути вмотивовано у рішенні.

Відповідно до пп. 3.3 п. 3 Рекомендації Президії ВГСУ від 29.03.2005 № 04-5/76 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності" з урахуванням обставин справи та суті спору господарські суди за допомогою експертного дослідження мають з'ясовувати фактичні дані щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні торговельній марці правової охорони. З метою такого з'ясування слід вирішувати, зокрема, питання про те, чи торговельна марка:

- є оманливою або такою, що може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги, зокрема, чи є конкуруючі позначення тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати;

- збігається з комерційним (фірмовим) найменуванням або промисловим зразком іншої особи.

За наведених обставин, ухвалою від 12.02.2013 призначено у справі № 12/2 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до Висновку № 3031/13-53 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 24.12.2013, який суд приймає у якості належного доказу по справі:

1) Знаки для товарів і послуг «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ» (Свідоцтво №129370) та «ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЫ (Свідоцтв №129371), зареєстровані за заявником Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа» є схожим до ступеня змішування з комерційним (фірмовим) найменуванням «НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ», що є відомим в Україні та належить Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» на підставі норм Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів Україні» (абзац З, частини І та абзаци 10, II, 16 частини 2 статті 2) настільки, що їх можна сплутати;

2) Позначення «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ» (Свідоцтво №129370) та «ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЫ (Свідоцтв №129371), зареєстровані як знаки для товарів і послуг за заявником Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа», є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка надає послуги, оскільки особа, що надає послуги (Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа»), не є депозитарієм цінних паперів у розумінні чинного законодавства України і не може провадити діяльність депозитарію цінних паперів згідно наданих матеріалів справи.

3) Знак «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ» за Свідоцтвом України №129370 є таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка надає послуги, станом на 27.09.2007 - дату подання Відповідачем-2 заявки № m 2007 16193.

4) Знак «ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЫ» за Свідоцтвом України №129371 є таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка надає послуги, станом на 27.09.2007 - дату подання Відповідачем-2 заявки № m 2007 16195.

Відповідно до ч. 2 ст. 489 ЦК України право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Таким чином, експертним Висновком № 3031/13-53 підтверджується твердження позивача про те, що позначення «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ» та «ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЫ» є таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, передбаченим абз. 5 ч. 2 ст. 6 та абз. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до ст. 499 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

За наведених вище обставин, на підставі вивчення матеріалів справи, результатів експертизи та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що знак для товарів і послуг «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ» та «ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕПОЗИТАРИЙ УКРАИНЫ» не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки є таким, що може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу щодо товарів 35, 36, 38, 42 класу МКТП (абз. 5 ч. 2 ст. 6 Закону); є схожим настільки, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням позивача, що відоме в Україні, право на яке одержане позивачем до дати подання до Відповідача-1 заявки щодо реєстрації знаків - 29.09.2007 (абз. 4 ч. 3 ст. 6 Закону).

За таких обставин вимога позивача про визнання недійсним повністю зареєстрованих знаків для товарів і послуг (Свідоцтва № № 129370 та 129371) з позначеннями «Центральний депозитарій України» та «Центральный депозитарий Украины» у зв'язку з невідповідністю зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.

Відповідно до підпункту 3 п. 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Наказом Президента України за № 436/2011 від 08 квітня 2011 року, Державна служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним Свідоцтв № № 129370 та 129371 та здійснити відповідну публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа» (відповідача-2), у тому числі, витрати позивача на оплату вартості призначеної судом судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у розмірі 12 070,40 грн. відповідно до платіжного доручення № 4400 від 12.07.2013.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати Свідоцтва №129370 від 11.10.2010 на знак для товарів і послуг «Центральний депозитарій України» та №129371 від 11.10.2010 на знак для товарів і послуг «Центральный депозитарий Украины» недійсним повністю.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (Україна, 03680, МСП, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 37552556) скасувати у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг записи про реєстрацію знаків для товарів і послуг «Центральний депозитарій України» (Свідоцтво №129370 від 11.10.10) та «Центральный депозитарий Украины» (Свідоцтво №129371 від 11.10.10), здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» про визнання недійсними Свідоцтв на знак для товарів і послуг №129370 від 11.10.10 і №129371 від 11.10.10.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа» (04070, м. Київ, вул. Межигірська, 1, код ЄДРПОУ 22877057) на користь Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 30370711) 1004 (одну тисячу чотири) грн. 00 коп. судового збору, 12 070 (дванадцять тисяч сімдесят) грн. 40 коп. витрат по сплаті судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення 14.04.2014

Суддя Л.В. Прокопенко