Постанова № 38456527, 23.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5224/13-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.

за участю секретаря Левицької З.Срозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Південної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2013 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьмортранс" до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій , скасування картки відмови та рішення, стягнення ,та за адміністративним позовом Товаривства з обмеженою відповідальністю " Агрос Нова" до Південної митниці , Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Південьмортранс» звернулось до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та після уточнення позовних вимог просило визнати протиправними дії щодо видачі картки відмови у митному оформленні товарів та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2013 року; скасувати картки відмови у митному оформленні товарів № 500060804/2013/00063 від 26.02.2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2013/000019/2 від 26.02.2013 року та стягнути з Державного бюджету України через Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на його користь фінансову гарантію в розмірі 483800, 3 грн.

ТОВ «Агрос - Нова» звернулось до суду з позовом до Південної Митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та просило стягнути з Державного бюджету України через Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь третьої особи - ТОВ «Агрос-Нова» надану фінансову гарантію в розмірі 483800, 3 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року позов було задоволено частково. Визнано протиправним дії Південної митниці щодо видачі картки відмови у митному оформленні товарів № 500060804/2013/00063 від 26.02.2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2013/000019/2 від 26.02.2013 року та скасовано картку відмови Південної митниці. Позов ТОВ «Агрос Нова» задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду представники відповідачів подали апеляційні скарги, в якій вважають вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просили її скасувати та прийняти нову , якою відмовити у задоволенні позовів повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що 30.11.2012 року між ТОВ «Південьмортранс» (покупець) та компанією «Garibsons PVT. Ltd» (Пакистан) (продавець), за участю ТОВ «Агрос Нова» (платник) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 5374 на поставку продуктів харчування, за яким продавець продає, а покупець придбає товар: рис в мішках в кількості та за ціною, вказаних в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту; платник зобов'язується від свого імені здійснити оплату всіх митних платежів та зборів .

На виконання умов зазначеного контракту компанією «Garibsons PVT. Ltd» (Пакистан) було поставлено ТОВ «Південьмортранс» на митну територію України в зоні митної діяльності Південної митниці згідно з коносаментом № MSCUK8165660 та інвойсом №9650/13 від 11.12.2012 року товар: рисова крупа, що відповідає третьому сорту згідно ГОСТу 6292-93, у кількості 800 тонн .

З метою проведення митного оформлення зазначеного товару, ТОВ «Південьмортранс» 25.02.2013 року було подано до Південної митниці ВМД №500060804/2013/002880 разом із декларацією митної вартості (а.с. 49-50). У ВМД було задекларовано наступний вантаж: «рис для вживання в їжу, кремовий, повністю обрушений, шліфований, пропарений, довгозерний, зі співвідношенням довжини і ширини понад 3 - 32000 мішків. ДСТУ 6296-93. Сорт - третій. Биті - 0,85 %. Врожай - 2012 р. Дата виготовлення - 10/2012 р. Не в первинній упаковці. Торгівельна марка: відсутня. Фірма-виробник: «Garibsons PVT. Ltd», митна вартість товару складає 407 200 доларів США, що становить 0,509 доларів США за кг.

На обґрунтування митної вартості товару ТОВ «Південьмортранс» разом із ВМД були надані до Південної митниці: зовнішньоекономічний контракт № 5374 від 30.12.2012 року, інвойс № 9650/13 від 11.12.2012 року, коносамент № MSCUK8165660, копію митної декларації країни відправлення та інші документи.

26.02.2013 року Південною митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2013/000019/2 від 26.02.2013 року, згідно з яким вартість за одиницю товару була визначена митним органом - 0,8 доларів США за кг, загальну суму митної вартості товару - 640 000 доларів США .

У графі 33 зазначеного рішення «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», митним органом зазначено, що подані документи містять розбіжності, а саме: в експортній декларації відправника відсутні посилання на зовнішньоекономічний контракт. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена особа зобов'язана протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновок експертної організації про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, або інформацію біржових організацій про вартість товару, що має відповідні повноваження згідно законодавства. Записом на ДМВ декларант повідомив про неможливість подання додаткових документів. На підставі ст.54 Митного кодексу України з метою забезпечення повноти оподаткування товару було проведено перевірку та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим: товар 1 «Рис для вживання в їжу шліфований, пропарений, довго зернистий» (ВМД № 110080000/2013/100218 від 09.01.2013 року) - 0,8 доларів США/кг, ніж рівень вартості, який було заявлено декларантом - 0,509 доларів США/кг. За результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості. Зазначено про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 МК України

У рішенн митним органом не було зазначено індивідуальних ознак бухгалтерських документів, виписку з яких митний орган зобов'язав надати ТОВ «Південьмортранс» під час проведення розмитнення товару, а також щодо відсутності у виробника товару - компанії «Garibsons PVT. Ltd» (Пакистан) будь-яких каталогів на вироблений ними рис.

26.02.2013 року Південною митницею було складено картку відмови у митному оформленні товарів № 500060804/2013/00063 від 26.02.2013 року, в якій у якості причин відмови зазначено необхідність подання до митного органу нової митної декларації із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2013 року №500060804/2013/000019/2 .

Митним органом було досліджено цінову базу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, згідно наявних відомостей у якій встановлено, що задекларована декларантом митна вартість товару - 0,509 доларів США/кг не відповідає рівню митної вартості аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме: за ВМД № 110080000/2013/100218 від 09.01.2013 року - 0,8 доларів США/кг.

ТОВ «Південьмортранс» не погодилось з визначеною митним органом митною вартістю товару, однак з метою випуску товару до вільного обігу було подано до Південної митниці ВМД № 500060804/2013/002997 від 26.02.2013 року із зазначенням митної вартості товару, визначеного у рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.02.2013 року №500060804/2013/000019/2 .

При цьому, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 5374 від 30.11.2012 року, ТОВ «Агрос Нова» здійснило оплату митних платежів та надало фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом, та сумою платежів, обчисленою Південною митницею, в розмірі 483 800,30 грн.

Згідно ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України, яка є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України.

До митної справи відповідно до ст. 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.п. 23, 24 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

При цьому відповідно до п. 2 ч. 3 цієї ж статті МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу для підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення.

Документами, що підтверджують митну вартість товару є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 4 ст. 53 МК України ,якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу подає, у тому числі, виписку з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.

Зі змісту зазначених норм права вбачається, що витребування додаткових документів у декларанта допускається лише в окремих випадках, прямо передбачених цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування (ч.4).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6).

Згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація (далі МД) не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларації митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом. У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити окрім інших обов'язкових відомостей, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно положень ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В свою чергу, ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару;

- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

- покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2. ст. 57 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином, Митним кодексом України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу, та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 цього Кодексу, застосовується основний метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що ТОВ «Південьмортранс» під час здійснення митного оформлення товару разом із ВМД №500060804/2013/002880 та декларацією митної вартості від 25.02.2013 року були подані до Південної митниці усі необхідні документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №5374 від 30.11.2012 року, інвойс № 9650/13 від 11.12.2012 року, коносамент №MSCUK8165660, копію митної декларації країни відправлення та інші документи.

Крім того, позивачем до суду 1-ої інстанції були надані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 11.12.2012 року, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1878 від 26.04.2013 року,згідно з яким страною походження партії рису є Пакістан, які не містять у собі будь-яких розбіжностей з документами, наданими Південній митниці, в цінових, кількісних, якісних показниках задекларованого товару та будь-яких реквізитах сторін.

Жодних належних доказів на спростування правильності визначення позивачем митної вартості товарів в ВМД №500060804/2013/002880 від 25.02.2013 року, а також обґрунтованості сумнівів щодо правильності її визначення шляхом виявлення у наданих декларантом до митного оформлення документах будь-яких розбіжностей, наявних ознак підробки або недостатності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, надано не було.

ВМД від 09.01.2013 року №110080000/2013/100218 (0,8 доларів США за 1 кг), яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару ТОВ «Південьмортранс», має інші характеристики товару та комерційні умови, так як відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС» від 01.01.2000 року № 560, терміни «C» - вказують на договори відвантаження (відправлення), на умовах поставки CFR покупець несе такі витрати, пов'язані з придбанням товару: вартість товару плюс фрахт, в той час як за умовами поставки CІF: вартість товару плюс фрахт плюс страховка.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,про відсутність у Південної митниці законних, передбачених ст. 53 МК України підстав для витребування у ТОВ «Південьмортранс» додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, зокрема, каталогу товару, специфікації, прейскуранту (прас-листа) виробника товару, виписки з бухгалтерської документації, висновку експертної організації про вартісні та якісні характеристики товару, а приймаючи спірне рішення про визначення митної вартості імпортованих ТОВ «Південьмортранс» товарів, митним органом фактично була застосована вартість товару, який відрізняється від задекларованого позивачем як за видом та виробником, так і обсягами та умовами поставки, що не відповідає вимогам чинного митного законодавства.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналіз положень статей 265, 266 МК та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 (чинного на час виникнення спірних відносин), надає підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.

Згідно з правовою позицією ВСУ ,викладеною у постанові від 17.12.2013 року по справі № 21-439а13, яка в порядку ст.244-2 КАС України є обов'язковою , суди встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції, що позов підлягає частковому задоволенню ., відповідач - Південна митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №500060804/2013/000019/2 від 26.02.2013 року та видаючи картку відмови у митному оформленні товарів №500060804/2013/00063 від 26.02.2013 року, діяла не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому дії Південної митниці щодо видачі зазначених картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2013/000019/2 від 26.02.2013 року, та видана на його підставі картка відмови у митному оформленні товарів №500060804/2013/00063 від 26.02.2013 року є також протиправними та підлягають скасуванню, але вважає ,що позовні вимоги ТОВ «Південьмортранс» та ТОВ «Агрос Нова» про стягнення зазначених коштів з Державного бюджету України - задоволенню не підлягають, так як суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 3. ч.1. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про необхідність скасувати постанову суду 1-ої інстанції , та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову ТОВ «Південьмортранс» та відмову у задоволенні позову ТОВ «Агрос - Нова» .

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Апеляційним судом встановлено , що ТОВ «Південьмортранс»,у зв'язку зі сплатою судового збору за звернення із позовною заявою понесені судові витрати у розмірі 34,41грн.

Керуючись ч.1 ст. 195,196, 198, 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити частково, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2013 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову :

Адміністративний позов ТОВ «Південьмортранс» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Південної митниці щодо видачі картки відмови у митному оформленні товарів та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2013 року, скасувати картку відмови Південної митниці у митному оформленні товарів № 500060804/2013/00063 від 26.02.2013 року та рішення Південної митниці про коригування митної вартості товарів № 500060804/2013/000019/2 від 26.02.2013 року.

У задоволенні решти позову ТОВ «Південьмортранс» та у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Агрос - Нова» -відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Південьмортранс» судові витрати у розмірі 34,41 грн.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Шеметенко Л.П.