Рішення № 38455514, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3121/14 23.04.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Київдорсервіс»

про стягнення 824003,87 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Левченко В.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - Майстренко В.І. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київдорсервіс» (далі - Відповідач) 824003,87 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Договором № 20006 від 01.03.2005, з яких 802346,27 грн. заборгованості, 15133,43 грн. пені, 3219,11 грн. 3% річних та 3305,06 грн. інфляційних.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам вищенаведеного договору, допустив виникнення заборгованості за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідач підтверджує наявність заборгованості за спожиту в період з серпня 2013 року по січень 2014 року (включно) активну електричну енергію в розмірі 802346,27 грн., однак зазначає, що погасити дану заборгованість не має можливості, оскільки відповідно до свого Статуту він перебуває на повному бюджетному фінансуванні, та до даного часу ним не було отримано призначених коштів на оплату вищевказаної заборгованості від головного розпорядника цих коштів.

Крім того, Відповідач 23.04.2014 звернувся до суду з клопотанням про зменшення штрафних санкцій на підставі ст. 233 ГК України.

В судових засіданнях 24.03.2014 та 16.04.2014 оголошувались перерви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Позивач) та Відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії № 20006 (далі - Договір), який було викладено в новій редакції відповідно до Додаткової угоди від 10.12.2010, та за умовами п. 1 якого Позивач продає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується своєчасно оплачувати використану (куплену) електричну енергію та здійснює інші платежі, згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2 Додатку 2 до Договору, Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії на розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії.

Підпункт 2.2 Додатку 2 до Договору зобов'язує Відповідача здійснити розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, та за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору на підставі самостійно отриманих Відповідачем у Позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають оплаті Відповідачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7 Додатку 2 до Договору та підтверджуються Актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у Додатку до цього Договору, та який Відповідач надає Позивачу протягом доби після розрахункового періоду (п. 4.3 Додатку 2 до Договору).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Так, до матеріалів справи Позивачем надано наступні докази на підтвердження обсягів та строків споживання Відповідачем за період з серпня 2013 року по січень 2014 року активної електроенергії: копії звітів про спожиту електричну енергію, рахунків-розшифровок, актів приймання-передачі товарної продукції, в яких Позивачем зафіксовано відповідні обсяги споживання активної електроенергії, а також тарифи, використані для обрахунку вартості електроенергії.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами існує спір або розбіжності щодо обсягів та якості поставленої Позивачем Відповідачу активної електроенергії та здійснених Позивачем нарахувань.

За період з серпня 2013 року по січень 2014 року (включно) Позивачем, на підставі вищеописаних документів та з застосуванням встановлених НКРЕ України тарифів, нараховано Відповідачу 802346,27 грн. оплати за спожиту активну електричну енергію, які Відповідачем були не оплачені.

Судом вищевказана сума заборговані в розмірі 802346,27 грн. перевірена, та визнається обґрунтованою і арифметично правильною.

Відповідач підтверджує наявність заборгованості за спожиту в період з серпня 2013 року по січень 2014 року (включно) активну електричну енергію в розмірі 802346,27 грн., однак зазначає, що погасити дану заборгованість не має можливості, оскільки відповідно до свого Статуту, затвердженого розпорядженням КМДА від 31.01.2014 № 113, Відповідач перебуває на повному бюджетному фінансуванні, та зобов'язаний забезпечувати цільове використання закріпленого за ним майна та виділених бюджетних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. А частиною 2 ст. 21 цього кодексу передбачено, що кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Згідно рішення сесії КМР про бюджет м. Києва на відповідний рік, головним розпорядником коштів для Відповідача є Департамент транспортної інфраструктури КМДА, а Відповідач є одержувачем бюджетних коштів.

Із метою погашення кредиторської заборгованості перед Позивачем в розмірі 802346,27 грн., Відповідач постійно звертався до відповідних посадових осіб КМДА та Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, та згідно Плану використання бюджетних коштів на 2013 рік були передбачені кошти у сумі 2710,7 тис. грн. на оплату електроенергії, яка споживається світлофорними об'єктами м. Києва, проте фактично кошти на оплату таких видатків від головного розпорядника коштів до цього часу Відповідачу не надходили, тому заборгованість перед Позивачем також не погашалась.

Проте за умовами укладеного між сторонами Договору не погоджувалась відстрочка платежів у залежності від отриманого Відповідачем фактичного бюджетного фінансування, та натомість, оплата спожитої електроенергії за умовами Договору повинна здійснюватися в обумовлені ним строки.

Отже, Відповідачем не було погашено заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 802346,27 грн., і в матеріалах справи відступні докази протилежного, а відтак, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності, передбаченої даною статтею, за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість за наведені в ньому періоди нарахування, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем Позивачу нарахованих 3305,06 грн. - інфляційних та 3219,11 грн. - 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення їх в примусовому порядку.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нарахування пені за порушення строків оплати спожитої електроенергії, у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, передбачено п. 4.2.1 Договору.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені в розмір 15133,43 грн. за період нарахування з 01.08.2013 по 31.01.2014 включно, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору.

Відповідачем 23.04.2014 через відділ діловодства суду було подано клопотання про зменшення у відповідності до ст. 233 ГК України розміру пені, що підлягає стягненню.

Так, враховуючи, що суму основної заборгованості Відповідачем не могло бути погашено з незалежних від нього обставин (призначену суму бюджетного фінансування фактично перераховано не було), хоча Відповідачем вживалися всі залежні від нього заходи для пришвидшення фінансування (копії листів та звернень залучено до позову), і при цьому порушення Відповідачем зобов'язання не завдало збитків Позивачу, оскільки за даним рішення суду стягуються на користь Позивача компенсаційні санкції в порядку ст. 625 ЦК України; а також приймаючи до уваги майновий стан Відповідача та те, що він повністю перебуває на бюджетному фінансуванні, що підтверджується статутом Відповідача, то суд, у відповідності до ст. 233 ГК України, вбачає підстави для зменшення на 50% заявленого до стягнення розміру пені, та стягує з Відповідача пеню в розмірі 7566,72 грн.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Аналогічну правову позицію викладено в п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київдорсервіс» (м. Київ, вул. Чистяківська, 19-А; ідентифікаційний код 32955518) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305, 802346 (вісімсот дві тисячі триста сорок шість) грн. 27 коп. заборгованості за активну електроенергію.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства «Київдорсервіс» (м. Київ, вул. Чистяківська, 19-А; ідентифікаційний код 32955518) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 3305 (три тисячі триста п'ять) грн. 06 коп. інфляційних, 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 11 коп. 3% річних, 7566 (сім тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 72 коп. пені, а також 16480 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 08 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.04.2014

Суддя Сташків Р.Б.