Рішення № 38455511, 02.04.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 925/145/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Дегтярь Л.В., за участю представників сторін:

від позивача - прокурора відділу прокуратури м. Черкаси Хабло О.М.;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - Новокщонової О.М. - за довіреністю;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом Прокурора Чигиринського району в інтересах держави

до Чигиринської районної державної адміністрації та приватного підприємства "Колос Чигиринщини",

третя особа на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання незаконним і скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації № 352 від 31.10.2007 року „Про надання в оренду земельних ділянок ПП „Колос Чигиринщини", визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 26.11.2007 року, зареєстрованого у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України" від 07.12.2007 року за № 040779801172, укладеного між Чигиринською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПП „Колос Чигиринщини" (орендар), розташованої в адміністративних межах Тіньківської сільської ради, за межами населеного пункту с. Тіньки, площею 250,72 га. (н.г.о. 5492413,8 грн.), та зобов'язання ПП „Колос Чигиринщини" (Черкаська область, Чигиринський район, с. Топилівка, ідентифікаційний код 32482851) повернути Чигиринській районній державній адміністрації земельну ділянку, яка знаходиться в адміністративних межах Тіньківської сільської ради, за межами населеного пункту с. Тіньки, Чигиринського району, Черкаської області площею 250,72 га.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- в порушення ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в установленому законом порядку не розроблявся та не погоджувався;

- на засіданні конкурсної комісії розгляду матеріалів поданих до Чигиринської районної державної адміністрації про оренду земель від 26.12.2006 року було прийнято рішення щодо надання дозволу ПП „Колос Чигиринщини" для передачі в оренду земельної ділянки із земель резервного фонду Тіньківської сільської ради площею 249,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 5 років;

- дозвіл на виготовлення технічної документації щодо укладання договору оренди земельної ділянки площею 249,43 га із земель запасу Тіньківської сільської ради терміном на 5 років було надано відповідно до листа від 09.01.2007 року № 5/01-12 Чигиринської районної державної адміністрації ПП „Колос Чигиринщини";

- документація із землеустрою щодо передачі земельних ділянок в оренду на 5 років ПП „Колос Чигиринщини" була виготовлена згідно технічного завдання затвердженого ПП „Колос Чигиринщини", протоколу засідання конкурсної комісії з розгляду матеріалів поданих до райдержадміністрації про оренду земель №17 від 26.12.2006 року. Відповідно до виготовленої документації із землеустрою ПП «Колос Чигиринщини» передається в оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 250,72 га ріллі в адміністративних межах Тіньківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області;

- 31.10.2007 року відповідно до розпорядження Чигиринської РДА Черкаської області надано ПП „Колос Чигиринщини" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Тіньківської сільської ради в оренду строком на 15 років три земельні ділянки загальною площею 250,72 га, в тому числі ріллі - 250,72 га;

- 26.11.2007 року сторонами підписаний договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Чигиринська РДА (орендодавець) надає ПП „Колос Чигиринщини" (орендарю) в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 250,72 га, у тому числі: ріллі - 250,72 га із земель державної власності - землі резервного фонду, які знаходяться на території Тіньківської сільської ради за межами населеного пункту;

- вказане розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації та укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 26.11.2007 року суперечать вимогам Земельного кодексу України та Законам України «Про оренду землі», «Про землеустрій», «Про державну експертизу землевпорядної документації», «Про місцеві державні адміністрації» ;

- статтею 22 Закону України» «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою. Дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою повинен надаватись у формі відповідного рішення (розпорядження) та передувати проведенню заходів землеустрою. Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Тобто, правовим актом місцевої районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку документації із землеустрою є розпорядження, а не лист;

- згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України, п. 2 статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» державна адміністрація здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. В силу ч. 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- зміни цільового призначення земельних ділянок;

- надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 9 статті 118 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Документація із землеустрою погоджена лише із Чигиринським районним відділом земельних ресурсів. Згідно зі ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу України необхідною умовою отримання земельної ділянки в користування є проект відведення. Таким чином, питання про передачу земель в оренду вирішено без погоджувальних документів органів державного контролю, чим порушено вимоги ч. 6 статті 123 Земельного кодексу України та статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».;

- відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду землі» передача об»акта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно з яким Чигиринська районна державна адміністрація передала, а ПП «Колос Чигиринщина» прийняв у строкове платне користування строком на 15 років три земельні ділянки загальною площею 250,72 га, у тому числі ріллі - 250,7 га на території Тіньківської сільської ради за межами населеного пункту не складався;

- відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року №2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди» усі подані заявником документи для державної реєстрації договору оренди формуються у реєстраційну справу. Відсутність реєстраційної справи є ще одним підтвердженням того, що договір оренди зареєстрований з відсутністю невід»ємних частин договору оренди та з порушенням Закону України «Про оренду землі»;

- Чигиринська районна державна адміністрація не видавала розпорядження щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою. Документація із землеустрою щодо передачі земельних ділянок в оренду на 5 років ПП «Колос Чигиринщини» була виготовлена без відповідного розпорядження та розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації затверджена не була, що ще є одним фактом, який вказує на порушення норм Земельного кодексу України та Законів України «Про землеустрій», «Про державну експертизу землевпорядної документації», «Про місцеві державні адміністрації». Розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 31 жовтня 2007 року №352 прийнято в порушення статей 6, 13, 14, 19 Конституції України, статті 123 Земельного кодексу України, статей 3, 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», оскільки передача в оренду спірної земельної ділянки можлива лише після виготовлення та затвердження у відповідності до вимог законодавства документації із землеустрою. Оспорюваний договір оренди укладено на підставі розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації, яке є незаконним. Окрім того, документація із землеустрою не відповідає вимогам законодавства, відсутня реєстраційна справа і в договорі оренди земельної ділянки відсутні невід»ємні частини договору оренди. Оспорюваний договір укладено з порушенням вимог статті 123 Земельного кодексу України, а тому відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 20, 207 Господарського кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України він підлягає визнанню недійсним. Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний право чин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину;

- оскаржуваним розпорядженням і діями щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду без відповідної документації із землеустрою порушені інтереси держави у сфер контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів. А наслідком даних порушень є безсистемне та негосподарське використання землі, що призводить до зниження родючості грунтів.

Позивач надіслав уточнення до позовних вимог, в яких просить вважати пункт 5 прохальної частини позову викладеним наступним змістом: „Судові витрати віднести на рахунок відповідачів - солідарно".

Відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові повністю, обґрунтовуючи свою позицію наступними обставинами:

- порядок передачі земельних ділянок в оренду був визначений ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України, який передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Спірне рішення райдержадміністрації у вигляді розпорядження від 31.10.2007 року № 352 було прийнято у відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а прийняття розпорядження щодо дозволу на розробку документації із землеустрою законодавством на час укладення спірного договору не вимагалось. При цьому прокурор Чигиринського району чітко не зазначає, яку саме необхідно було розробляти документацію на спірні земельні ділянки (технічну документацію чи проект), а лише вказує про документацію із землеустрою. Статтею 25 Закону України „Про землеустрій" визначені види документації із землеустрою, на які необхідно посилатись при обґрунтуванні вимог щодо виду документації із землеустрою, що не було зроблено прокурором Чигиринського району у позовній заяві;

- в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України та наводить її зміст не у повному обсязі на момент виникнення спірних правовідносин. Станом на 01.01.2007 року ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України мала іншу редакцію;

- станом на 01.01.2007 та 31.10.2007 розроблення проекту відведення земельних ділянок вимагалось тільки в двох випадках: зміни цільового призначення земель та при їх виділенні із земель запасу під забудову. Відповідно до змісту спірного розпорядження земельні ділянки відводились в оренду без зміни їх цільового призначення та без їх забудови;

- щодо відсутності укладеного акту прийму-передачі земельних ділянок при оформленні права оренди, зазначаємо, що лист відділу Держкомземагенства у Чигиринському районі від 23.10.2013 року № 2120/10-05, за яким прокурор Чигиринського району прийшов до висновку, що акт прийому-передачі не складався, не свідчить що даний акт взагалі не існує;

- лише у випадку порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України „Про оренду землі" настають підстави для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визначення договору недійсним відповідно до закону. Визнання договору оренди недійним, якщо державна реєстрація такого договору здійснена, є невірним та не логічним;

- на момент виникнення спірних правовідносин (31.10.2007) чинне законодавство не передбачено порядку розроблення проектів землеустрою щодо сівозміни.

24 березня 2014 року відповідач 1 надіслав заяву від 20.03.2014 року № 01-01-30/801 про відкликання відзиву на позов по справі № 925/145/14, у якій просив відкликати поданий до господарського суду Черкаської області відзив на позовну заяву прокурора Чигиринського району і розглядати справу без участі представника Чигиринської райдержадміністрації.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 просить у задоволенні позову відмовити повністю з огляду на наступне:

- відповідач вважає недоведеним позивачем порушення ухваленням оспорюваного розпорядження та укладенням спірного договору оренди землі інтересів держави;

- застосування позивачем в обґрунтування своїх вимог приписів статті 15 Закону України «Про оренду землі» та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677 на момент укладання спірного договору є некоректним, оскільки цільове призначення земельної ділянки не змінювалось, а її межі були визначені на місцевості, що підтверджується кадастровими планами земельних ділянок з визначенням меж земельної ділянки, кадастрового номера;

- згідно вимог пункту «в» частини 1 статті 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов»язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. За приписами п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо. Згідно положень п. 8 ч. 1 статті 1 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обгрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років. Такий проект землеустрою був розроблений ТОВ «Земпроект» на замовлення відповідача 1. Статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлює перелік невід»ємних додатків до договору оренди земельної ділянки, серед яких є документи, перелічені позивачем, однак, їх відсутність не визнана законом як підстава для визнання договору недійсним;

- виконання зобов»язань райдержадміністрацією щодо передачі земельної ділянки в користування відповідачеві 1 підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки, що є невід»ємним додатком до договору. Відповідач 1 своєчасно та в повному обсязі здійснював перерахування орендної плати згідно умов договору;

- у спірному договорі наявні всі передбачені законом істотні умови і відповідно законні підстави для його визнання недійсним з причини невідповідності договору нормам чинного законодавства відсутні;

- адміністрація на момент укладання договору мала необхідні повноваження для вчинення дій, направлених на передачу земельної ділянки в оренду і для видачі розпорядження та укладення договору оренди земельної ділянки;

- спірний договір цілком відповідає вимогам чинного законодавства щодо дотримання його письмової форми та державної реєстрації;

- про виконання сторонами спірного договору всіх його умов свідчать акт прийому-передачі земельної ділянки, копії платіжних доручень про перерахування орендної плати за користування земельною ділянкою. Ні Законом України «Про оренду землі», ні Цивільним кодексом, ні Земельним кодексом, ні жодним іншим нормативним документом не встановлено відсутність проекту відведення земельної ділянки як підставу для визнання договору оренди землі недійсним;

- реєстрація спірного договору була здійснена Чигиринським відділом Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 07 лютого 2007 року. Створення реєстраційної справи цілком покладається на державний орган, що здійснював державну реєстрацію спірного договору. Відповідач не може нести будь-якої відповідальності за дії державних органів, оскільки вони йому не підконтрольні;

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 2 проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засідання 02 квітня 2014 року не з»явилися.

Заслухавши доводи та пояснення прокурора, представника відповідача 2, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

Технічна документація із землеустрою щодо передачі в оренду на 5 років земельних ділянок площею 250,72 га із земель запасу Тіньківської сільської ради була виготовлена згідно технічного завдання, затвердженого ПП „Колос Чигиринщини", протоколу засідання конкурсної комісії розгляду матеріалів поданих до райдержадміністрації про оренду земель №17 від 26.12.2006 року, за погодженням з Чигиринським районним відділом земельних ресурсів № б/н від 20.02.2007 року, Тіньківською сільською радою № б/н від 20.02.2007 року.

Розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області № 352 від 31.10.2007 року „Про надання в оренду земельних ділянок ПП „Колос Чигиринщини"" надано ПП „Колос Чигиринщини" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (відповідно Українського класифікатора цільового використання земель код - 2.1) за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Тіньківської сільської ради в оренду строком на 15 років три земельні ділянки загальною площею 250,72 га, в тому числі ріллі - 250,72 га.

26.11.2007 року між Чигиринською РДА (орендодавець) та ПП „Колос Чигиринщини" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), який 07.12.2007 року зареєстрований в Чигиринському районному відділі Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті по земельних ресурсах України» за № 040779801172.

За умовами Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування три земельні ділянки загальною площею 250,72 га, в тому числі ріллі - 250,72 га.

Згідно додатків до Договору - плану меж землекористування, кадастрових планів трьох земельних ділянок межі земельних ділянок були визначені на місцевості ( в натурі).

Проведеною прокуратурою Чигиринського району перевіркою додержання вимог земельного законодавства встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо передачі земельних ділянок в оренду на 5 років ПП „Колос Чигиринщини" була виготовлена згідно технічного завдання, затвердженого ПП „Колос Чигиринщини", протоколу засідання конкурсної комісії з розгляду матеріалів, поданих до райдержадміністрації, про оренду земель № 17 від 26.12.2006 року. Листом від 09.01.2007 № 5/01-12 Чигиринська РДА надала ПП „Колос Чигиринщини" дозвіл на виготовлення технічної документації щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 249,43 га із земель запасу Тіньківської сільської ради терміном на 5 років. Розпорядження про надання ПП „Колос Чигиринщини" дозволу на розробку документації із землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою Чигиринською РДА не приймалось. Розпорядженням від 31.10.2007 року № 352 Чигиринська райдержадміністрація надала ПП „Колос Чигиринщини" земельну ділянку площею 250,72 га в адмінмежах Тіньківської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 15 років. На підставі зазначеного розпорядження укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 07.12.2007 року в Чигиринському районному відділі Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті по земельних ресурсах України» за № 040779801172. Зазначена земельна ділянка надана в оренду у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі, що є порушенням вимог ст. 11, 15, 17, 19, Закону України «Про оренду землі». Акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно з яким Чигиринська районна державна адміністрація передала, а ПП „Колос Чигиринщини" прийняв у строкове платне користування строком на 15 років три земельні ділянки загальною площею 250.72 га, у тому числі ріллі - 250,72 га на території Тіньківської сільської ради за межами населеного пункту не складався. Відповідно до ст.19, Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50. при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, згідно з проектом землеустрою. В договорі відсутні положення про строк дії договору визначений з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, згідно з проектом землеустрою. Розпорядженням від 31.10.2007 року № 352 про надання ПП „Колос Чигиринщини" земельної ділянки в адмінмежах Тіньківської сільської ради загальною площею 250,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 15 років прийнято Чигиринською РДА із порушенням вимог ст. ст. 20, 22 Закону України «Про землеустрій», ст. 124, 15, 16, 17, Закону України «Про оренду землі», ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

В обґрунтування позову прокурор вказав:

- що спірні розпорядження та договір оренди землі суперечать законодавству, зокрема статті 124 Земельного кодексу України, відповідно до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу;

- відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів влади, а рішення приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі;

- у порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом, в договорі відсутні невід'ємні частини - акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та проект відведення земельної ділянки;

- відсутня реєстраційна справа.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Саме таку позовну заяву було подано суду у справу.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 вказаного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ мають право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами:

- підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

- рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить, зокрема:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, користування та охорони земель.

При цьому вказаний вище Закон та інше законодавство України не передбачають здійснення спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель своїх законних повноважень шляхом звернення до суду з позовами про визнання незаконними рішень органів виконавчої влади чи недійсними цивільно-правових договорів.

Виходячи з положень ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 167, 169, 177, 181, 324, 374, глави 30 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та договором оренди.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається в письмовій формі.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частина 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року, містить вичерпний перелік випадків, при наявності яких розробляється проект відведення земельних ділянок: зміна цільового призначення земельної ділянки відповідно до закону; надання, передача земельної ділянки, вилучення (викуп), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

Проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли:

-земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;

-земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, або передається у користування за договорами оренди, сервітуту, емфітевзису без зміни її меж та цільового призначення;

-земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

У перелічених випадках достатньо розробляти технічну документацію із землеустрою.

Тобто, у випадку, коли земельна ділянка, межі якої встановлено в натурі (на місцевості), передається в оренду без зміни її цільового призначення, Земельний кодекс України, Закон України "Про оренду землі" та наведений Порядок не передбачають розробку проекту відведення такої земельної ділянки.

Згідно пункту 16 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розробленої технічної документації із землеустрою.

Суд вважає, що викладені прокурором доводи про необхідність визнання незаконним і скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації № 352 від 31.10.2007 року „Про надання в оренду земельних ділянок ПП „Колос Чигиринщини"", є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Договір, який прокурор просить визнати недійсним, за правовою природою є договором оренди землі, положення стосовно якого врегульовані спеціальним Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-ХІУ, із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - ЗУ "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про оренду землі" - оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 ЗУ "Про оренду землі").

ЗУ "Про оренду землі", в редакції на дату укладення спірного договору, встановлює, що: орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6); договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13); договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14).

Відповідно до ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання угоди недійсною.

Спірний Договір оренди землі, укладений сторонами у письмовій формі, на підставі рішення належного органу виконавчої влади - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку, а тому за змістом ст.ст.210, 640 ЦК України, ст.ст.18, 20 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції на дату укладення спірного договору оренди землі), є укладеним і набрав чинності.

З матеріалів справи вбачається, що спірний Договір виконується належним чином, земля використовується за цільовим призначенням, сплачується орендна плата. заборгованість з орендної плати за землю відсутня. Ефективність використання землі не перевірялась ні прокурором, ні іншими контролюючими органами.

Спірний договір не підпадає під види договорів, які підлягають визнанню недійсними відповідно до ст.210 ЗК України. ЗУ "Про оренду землі" не встановлює окремі підставі для визнання договору оренди землі недійсним. Отже до відносин визнання недійсним договору оренди землі застосовуються загальні положення про визнання недійсними господарських зобов'язань (ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України" та визнання недійсними правочинів (ст.ст.203 - 216 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). За змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення.

Судом не встановлені обставини, які б давали підстави для визнання недійсним спірного договору оренди землі. Також не встановлені обставини, які б свідчили про наявність, встановлених ст.143 ЦК України, підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку.

У спірному Договорі наявні всі передбачені законом істотні умови і відповідно законні підстави для його визнання недійсним з причини невідповідності договору нормам чинного законодавства відсутні. Адміністрація на момент укладання договору мала необхідні повноваження для вчинення дій, направлених на передачу земельної ділянки в оренду і для видачі розпорядження та укладення договору оренди земельної ділянки. Спірний Договір цілком відповідає вимогам чинного законодавства щодо дотримання його письмової форми та державної реєстрації. Реєстрація спірного Договору була здійснена Чигиринським відділом Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 07 лютого 2007 року. Створення реєстраційної справи цілком покладається на державний орган, що здійснював державну реєстрацію спірного Договору. Відповідач не може нести будь-якої відповідальності за дії державних органів, оскільки вони йому не підконтрольні. Окрім того, відсутність реєстраційної справи при наявності всіх вищевказаних документів не може слугувати підставою для визнання спірного Договору недійсним.

Відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із статтею 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Посилання прокурора на відсутність акту-прийому-передачі земельної ділянки є безпідставними. Виконання зобов»язань райдержадміністрацією щодо передачі земельної ділянки в користування відповідачеві 1 підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 07.12.2007 року, що є невід»ємним додатком до Договору.

Суд вважає недоведеним позивачем порушення ухваленням оспорюваного розпорядження та укладенням спірного Договору оренди землі інтересів держави.

Укладення сторонами спірного Договору не суперечить актам цивільного законодавства, Чигиринська районна державна адміністрація діяла в межах наданих їй чинним законодавством України повноважень, Договір оренди землі є чинним, договір виконується належним чином, земля використовується за цільовим призначенням, сплачується орендна плата. заборгованість з орендної плати за землю відсутня, а тому у позові про визнання недійсним Договору оренди землі від 26.11.2007 року з вказаних у ньому підстав суд вважає необхідним відмовити повністю.

З огляду на викладені вище обставини справи, норми законодавства, господарський суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації № 352 від 31.10.2007 року „Про надання в оренду земельних ділянок приватному підприємству „Колос Чигринщини" та визнання недійсним договору оренди землі від 26.11.2007 року площею 250,72 га., що знаходиться в адміністративних межах Тіньківської сільської ради, за межами населеного пункту с. Тіньки, укладеного між Чигиринською районною державною адміністрацією та ПП „Колос Чигринщини".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 29 квітня 2014 року.

Суддя В.В. Потапенко