Рішення № 38455501, 25.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4697/14 25.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення 332 832,37 грн

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,

за участю представників:

від позивача - Іващенко О.В., дов. № 91/2013/11/27-1 від 27.11.2013;

від відповідача - Турченко Д.Л., дов. б/н від 01.10.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Господарський суд міста Києва розглядає справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 332 832,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем перед позивачем грошових зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 622613 від 01.03.2011.

У судовому засіданні 25.04.2014 представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог, позов просили задовольнити.

Через відділ канцелярії суду відповідач надав суду довідку на підтвердження наявної заборгованості перед позивачем за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 622613 від 01.03.2011.

У судовому засіданні 25.04.2014 представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-УІ від 17 вересня 2008 року перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (далі - Відповідач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.03.2011 № 622613 (далі - Договір).

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України Позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах, згідно з Додатком 1 до Договору, а Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. ж

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до Звертання- доручення про укладення Договору, по приладах обліку та розрахунковим способом згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку), за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

На підставі п. 9 Додатку 2 до договору Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ), та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 10 Додатка 2 до Договору Відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, а у разі прострочення оплати товару продавець, відповідно до п. 3 цієї ж статті, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до п.1 ст. 693 ЦК України, у разі, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Однак свої зобов'язання за зазначеним Договором Відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 01.03.2011 по 01.01.2014 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.01.2014 становить 320 200,54 грн, що підтверджується звітними відомостями за тепло та теплоносій, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту згідно Договору теплову енергію.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як випливає із змісту Цивільного кодексу України, відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку позовних вимог за період з травня 2011 по грудень 2013 року включно становить 1 400,68 грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. У цьому випадку розмір 3% річних з простроченої суми, відповідно до розрахунку позовних вимог за період з квітня 2011 по грудень 2013 року включно, становить 11 231,15 грн.

Отже, сума основного боргу складається: 320 200,54 грн + три відсотки річних 11 231,15 + інфляційна складова боргу 1 400,68 грн. грн = 332 832,37 грн.

Таким чином, оскільки відповідач зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.03.2011 № 622613 не виконав та враховуючи арифметично вірний розрахунок позивача вимога позивача про стягнення 332 832,37 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 332 832,37 грн.

Судові витрат відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, код ЄДПОУ 00131305) 332 832,37 грн (триста тридцять дві тисячі вісімсот тридцять дві грн 37 коп.), з яких 320 200,54 грн (триста двадцять тисяч двісті грн 54 коп.) заборгованості за спожиту теплову енергію, 11 231,15 грн (одинадцять тисяч двісті тридцять одну грн 15 коп.) 3% річних, 1 400,68 грн (одну тисячу чотириста грн 68 коп.) інфляційних нарахувань, 6 656,64 грн (шість тисяч шістсот п'ятдесят шість грн 65 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова