Ухвала суду № 38455340, 23.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13531/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача - Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної виконавчої служби України, Начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова Вячеслава Андрійовича про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (депутатів), в якому просив:

- визнати незаконною, протиправною та скасувати постанову ДВС України від 26.06.2013 р. про перевірку виконавчого провадження ВП №35837202 за підписом начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова Вячеслава Андрійовича про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35837202 від 27.12.2012 р., що видав ОСОБА_7;

- визнати незаконною, протиправною та скасувати постанову ДВС України від 26.06.2013 р. про перевірку виконавчого провадження ВП №35837202 за підписом начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова Вячеслава Андрійовича про скасування постанови про відвід державного виконавця від 12.06.2013 р. за підписом начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова Вячеслава Андрійовича;

- визнати незаконною, протиправною та скасувати постанову ДВС України від 27.06.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №35837202 (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) за підписом головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Каращук Катерини Леонідівни;

- визнати незаконною, протиправною бездіяльність ДВС України, начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова Вячеслава Андрійовича, що проявилися в не надісланні в строки, передбачені національним законодавством України ОСОБА_3, ОСОБА_4 постанови ДВС України від 26.06.2013 р. про перевірку виконавчого провадження ВП №35837202 щодо скасування постанови від 12.06.2013 р. про відвід державного виконавця.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова Вячеслава Андрійовича від 26 червня 2013 року про перевірку виконавчого провадження ВП №35837202 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35837202 від 27 грудня 2012 року, що видав ОСОБА_7.

- визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова Вячеслава Андрійовича від 26 червня 2013 року про перевірку виконавчого провадження ВП №35837202 про скасування постанови про відвід державного виконавця від 12 червня 2013 року;

- визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни від 27 червня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №35837202 (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу).

- в задоволенні решти вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09 липня 2007 року набуло статусу остаточного рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 р., яким постановлено, що: держава - відповідач має виконати частину, яка не стосується виплати присуджених коштів, рішення від 31.01.2002 р. і сплатити заявниці ОСОБА_3 протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним, відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, 1700 євро як компенсацію за нематеріальну шкоду та судові витрати, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з заявниці; ця сума має бути конвертована у національній валюті держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на цю суму нараховується грошовий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсотки.

В подальшому, а саме 17 серпня 2007 року Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченко В.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №4529908 по рішенню Європейського Суду з прав людини №25476/02 від 15.02.2007 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2010 року Шевченківським районним суд м. Києва було направлено керівнику Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ухвалу № 6-129/10 про направлення запиту до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про:

- надання Шевченківському районному суду м. Києва інформації з питання виконання рішення Європейського Суду з прав людини в частині виконання рішення Васильківського районного суду Київської області про повернення боржником - Васильківським МВ ГУ МВС України майна та документів стягувачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, які звернулись до суду з приводу видачі виконавчого листа на виконання рішення Європейського Суду з прав людини;

- витребування копії виконавчого провадження, відкритого постановою старшого державного виконавця Кириченка В.Г. від 17.08.2007 р. по виконанню рішення Європейського Суду з прав людини в частині зобов'язання Держави Україна виконати рішення Васильківського районного суду Київської області від 31.01.2002 р., тобто в частині, яка не стосується виплат присуджених з Держави Україна коштів, а стосується повернення Васильківським МВ ГУ МВС України майна та документів.

Судом першої інстанції вірно встанволено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем в добровільному порядку вимог вказаної ухвали Шевченківського районного суду м. Києва, 22 березня 2010 року позивачі звернулись до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про прийняття до примусового виконання виконавчого документа/ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2010 р. №6-129/10 та відкриття виконавчого провадження, проте отримали відмову у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачами було оскаржено вказану відмову в судовому порядку та постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року було зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати в місячний строк (після набрання законної сили рішення суду) до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

Зокрема, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, Київським окружним адміністративним судом було встанволено що ухвала від 11.02.2010 р. Шевченківського районного суду міста Києва відповідає усім вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає виконанню.

В подальшому, а саме 27 грудня 2012 року Державною виконавчою службою України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35837202 з виконання ухвали № 6-129/10, виданої Шевченківським районним судом м. Києва 11.02.2010 р., а 26 червня 2013 року Начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим Вячеславом Андрійовичем винесено постанову про перевірку виконавчого провадження №35837202, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2012 р., скасування постанови про відвід державного виконавця від 12.06.2013 р., та державним виконавцем винесено постанову від 27.06.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до виконання виконавчого документа).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що оскаржувані постанови від 26.06.2013 року про перевірку виконавчого провадження ВП №35837202 та постанова державного виконавця від 27.06.2013 року ВП №35837202 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) мотивовані тим, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону, ухвали судів в цивільних справах підлягають виконанню у випадках, передбачених законом. Ухвала суду в цивільній справі про витребування доказів не визначена виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню Державною виконавчою службою.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Приписами статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно зі ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року надана оцінка ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2010 року у справі №6-129/10, та зокрема зазначено, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2010 року відповідає всім вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу примусового виконання ДВС України здійснює контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем.

Частиною 2 ст. 83 зазначеного Закону встанволено, що при здійсненні такого контролю за рішеннями, діями державного виконавця начальник відділу має право своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено 24.04.2014 року.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.