Рішення № 38455309, 22.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1068/14 22.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сервіс"

про стягнення 4 180,99 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,

за участю представників:

від позивача - Ханович К.В. за дов. № 667 від 31.03.2014;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сервіс" про стягнення заборгованості по договору №327/і на інкасацію коштів від 20.01.2011 року у розмірі 4 180,99 грн., що складається з вартості послуг інкасації за серпень 2012 року - 3 750,00 грн., 3% річних - 150,94 грн, пені - 280,05 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те,що позивач має перед ним зустрічне зобов'язання у вигляді проінкасованих грошових коштів, які повинні були бути зараховані на його рахунок в ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк», але позивачем зобов'язання за договором на інкасацію коштів № 327/і від 20.01.2011 не виконані, грошові кошти в сумі 27580,89грн., належні відповідачу, на рахунок замовника не зараховані, а тому оплату послуг з інкасації відповідач вважає можливим не здійснювати.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, встановив:

20.01.2011 між позивачем та відповідачем укладено Договір № 327/і на інкасацію коштів (надалі - Договір), на умовах якого Виконавець власними силами і засобами в зазначені дні та години, проводить інкасацію коштів у Замовника, за адресами, вказаними у п. 1.1. Договору (в редакціях згідно Договору про внесення змін та доповнень № 1 до Договору № 327/і на інкасацію коштів від « 20» січня 2011 р. від 08 лютого 2011 року, Договору про внесення змін та доповнень № 2 до Договору № 327/і на інкасацію коштів від « 20» січня 2011 р. від 11 травня 2011 року та Договору про внесення змін та доповнень № 3 до Договору № 327/і на інкасацію коштів від « 20» січня 2011 р. від 01 липня 2012 року, які є невід'ємною частиною Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору (в редакції згідно Договору про внесення змін та доповнень № З до Договору № 327/і на інкасацію коштів від « 20» січня 2011 р. від 01 липня 2012 року) Виконавець доставляє готівку до власної каси, здійснює переказ інкасованих та перерахованих грошових коштів (виручки) Замовнику не пізніше 17.00 за Київським часом в день інкасації, або перший робочий день після вихідних та свят - інкасовану виручку за вихідні дні, поточний рахунок Замовника, вказаний у п. 1.2. Договору, а Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги у визначених Договором розмірах і термінах (строках) та виконати інші свої зобов'язання, визначені Договором, в повному обсязі.

Пунктом 4.1. Договору (в редакціях згідно Договору про внесення змін та доповнень № 1 до Договору № 327/і на інкасацію коштів від « 20» січня 2011 р. від 08 лютого 2011 року та Договору про внесення змін та доповнень № 3 до Договору № 327/і на інкасацію коштів від « 20» січня 2011 р. від 01 липня 2012 року) визначено, що винагорода Виконавцю за послуги, що надаються Замовнику, визначається договірним тарифом, обумовленим для кожного пункту інкасації окремо і зафіксованим в п. 1.1 за кожний календарний місяць, незалежно від кількості днів користування послугами. Якщо початок надання послуг Виконавцем не збігається з першим робочим днем календарного місяця, то сума винагороди за послуги, що надавались Виконавцем впродовж неповного календарного місяця розраховується, починаючи з першого дня отримання послуг Замовником, з розрахунку середньорічної вартості одного дня надання послуг, помноженої на кількість днів календарного місяця, в якому надавались послуги.

Відповідно до п. 4.З., Замовник зобов'язаний здійснювати оплату наданого Виконавцем рахунку-фактури до 20 числа включно, місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування суми коштів на рахунок Виконавця, зазначений у рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 4.4. Договору Замовник зобов'язується не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання 2-х примірників акта про надані послуги за звітний місяць, повернути Виконавцю один підписаний уповноваженою особою Замовника примірник акта про надані послуги за звітний місяць.

У серпні 2012 року Виконавцем були надані послуги по інкасації коштів за Договором на суму 3 750, 00 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень) 00 копійок.

Статтею 509 Цивільного кодексу України, надалі по тексту - ЦК України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на 23 січня 2013 року заборгованість ТОВ «ПРОМГАЗ СЕРВІС» перед АТ «ЕРДЕ БАНК» не погашена.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.7 договору за несвоєчасну оплату послуг з інкасації замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком позивача пеня за період з 21.09.2012 по 21'.03.2013 складає 280,05 грн, 3 % річних з 21.09.2012 по 23.01.2014 становить 150,94 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором інкасації обґрунтовані матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного: між сторонами укладений договір на інкасацію, який за своєю правовою природою є договором з надання послуг, і не містить в собі елементів зустрічного виконання сторонами своїх зобов»язань.

Постановою Правління Національного банку України № 4 від 09.01.2013 р. відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» . Відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № З від 10.01.2013 р., призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 4 ст. 110 ЦК України особливості ліквідації банків встановлюються Законом «Про банки і банківську діяльність».

Так, відповідно до ст. 77 Закону «Про банку і банківську діяльність», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-УІ від 23.02.2012 р., який набрав чинності 21.09.2012 р. (далі Закон). Даний Закон є спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормами законодавства під час тимчасової адміністрації та ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 1 зазначеного Закону відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до ч. 8 Перехідних Положень зазначеного Закону законодавчі та інші нормативно- правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Ст. 602 ЦК України і ст. 202 ГК України містять перелік випадків, коли зарахування зустрічних однорідних вимог є недопустимим, при цьому вказують на можливість встановлення інших, встановлених законом випадків, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог є неправомірним.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Відповідно до абз. З пункту 2 та пункту 3 ст. 46 Закону, з дня призначення Уповноваженої особи, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону Уповноважена особа протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» зобов'язана вчинити такі заходи:

1) визначити суму заборгованості кожному кредитору та віднести вимоги до певної черги погашення;

2) відхилити вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявити в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) скласти реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно- правовими актами Фонду;

4) подати на затвердження виконавчій дирекції Фонду реєстр акцептованих вимог кредиторів.

Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється у порядку черговості, визначеному статтею 52 цього Закону.

Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено особливий порядок задоволення вимог кредиторів згідно встановленої черговості та неприпустимість задоволення кредиторських вимог поза межами ліквідаційної процедури, в т.ч. зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявою сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи з вказаних норм законодавства, Заяви кредиторів про зарахування зустрічних вимог (односторонні правочини) в період тимчасової адміністрації та ліквідації банку є недійсними та такими, що вчинені недодержанням вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України.

До набрання чинності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядок ліквідації банків регулювався гл.16 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121, в який були включені відповідні норми Закону № 2121.

Відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд даної справи покладаються на відповідача.

Керуючись ст.. 124 Конституції України, ст..ст. 33,34.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити..

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СЕРВІС» (03115, м. Київ. вул. Службова, буд. 5, код ЄДРПОУ 36620216) на користь публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (04070, м. Київ. вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5а, код ЄДРПОУ 34817907) суму заборгованості у розмірі 4 180,99 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят грн. 99 коп.), з яких 3 750,00 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 150,94 (сто п'ятдесят грн. 92 коп.) - 3 % річних; 280, 05 (двісті вісімдесят грн. 05 коп.) - пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СЕРВІС» (03115, м. Київ. вул. Службова, буд. 5, код ЄДРПОУ 36620216) в дохід державного бюджету1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.04.2014

Суддя Л.М. Шкурдова