Постанова № 38455086, 24.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 квітня 2014 року 14:15 справа №826/4618/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Зінченка І.М.;

Куликовського Е.В.;

Куликовської О.Ю.

відповідача: Гаджиєва Р.Ф.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСИС"доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕСИС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТЕСИС") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0004532203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2014 року відкрито провадження у справі №826/4618/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 24 квітня 2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 14 листопада 2013 року №0004532203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 4 підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 7 підрозділу 4 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпунктів 14.1.31, 14.1.36, 14.1.71, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, пунктів 146.13, 146.14 статті 146, пункту 153.6 статті 153 Податкового кодексу України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "ТЕСИС" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 25 701 374,00 грн., в тому числі за основним платежем - 20 561 099,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 140 275,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 21 жовтня 2013 року №1663/26-56-22-03-09/32960748 "Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСИС" (код за ЄДРПОУ - 32960748) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено, що ТОВ "ТЕСИС" порушило вимоги підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 4 підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 7 підрозділу 4 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпунктів 14.1.31, 14.1.36, 14.1.71, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, пунктів 146.13, 146.14 статті 146, пункту 153.6 статті 153 Податкового кодексу України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 20 561 099,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 20 106 038,00 грн.

Суд встановив, що сума грошового зобов'язання з податку на прибуток визначена позивачу за наступними епізодами порушень:

1) підприємством занижено інші доходи по операціям з продажу майнових прав на винаходи, а саме: при відчуженні заставного майна (майнові права на винаходи) компанії Herdesty Limited до складу інших доходів за IV квартал 2012 року ТОВ "ТЕСИС" повинно було включити вартість майнових прав на винаходи у розмірі 103 418 034,20 грн. на рівні звичайної ціни, яка вказана у звітах щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості), складених суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ВКОА "Інт-Рейтинг" станом на 26 листопада 2011 року;

2) підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток внаслідок не врахування висновків попередньої перевірки згідно акта від 08 лютого 2010 року №24/23-05/32960748, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 9 місяців 2009 року на суму 4 109 314,00 грн.

Позивач вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, виходячи з наступного: вартість майнових прав, визначена звітами про оцінку, встановлена лише для цілей купівлі-продажу відповідних майнових прав між пов'язаними особами, яким є ТОВ "Пілар" та ТОВ "ТЕСИС", а термін дії оцінки майнових прав становить 6 місяців; відповідачем не доведено, що ціна відчуження майнових прав на винаходи не відповідає рівню звичайних цін; висновки акта попередньої перевірки не повинні впливати на дані податкового обліку, оскільки відповідного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідачем не приймалось.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "ТЕСИС" є обґрунтованими, керуючись наступними мотивами.

Як встановлено в Акті перевірки та не заперечується сторонами, відповідно до договору про розподіл часток майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності від 11 липня 2011 року №110711, укладеного між ТОВ "Піллар", компанією Silicio Solar S.A.U. та ТОВ "ТЕСИС", сторони являються заявниками та власниками патентів на винаходи №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення" від 25 жовтня 2010 року; №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 10 червня 2011 року; №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 11 липня 2011 року, при цьому ТОВ "ТЕСИС" належить 88,9% майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, ТОВ "Піллар" належить 11% майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, компанії Silicio Solar S.A.U. належить 0,1% майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Матеріали справи підтверджують, що 15 грудня 2011 року між ТОВ "Піллар", компанією Silicio Solar S.A.U. (продавці) та ТОВ "ТЕСИС" (покупець) укладено договір №111230/1 про передачу виключних майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, за умовами якого продавці передають покупцю належні їм виключні майнові права на об'єкти інтелектуальної власності.

Відповідно до пункту 1.2 договору під об'єктами інтелектуальної власності розуміють винаходи, права на які посвідчені патентами України на винаходи, а саме:

№92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення" від 25 жовтня 2010 року;

№94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 10 червня 2011 року;

№95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 11 липня 2011 року.

Згідно з пунктом 1.4 договору покупець, на умовах визначених у договорі та на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі виключних майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, на виключній основі набуває у власність повни перелік майнових прав, що належать продавцям щодо відповідних об'єктів інтелектуальної власності.

Передача виключних майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності підтверджується актами прийому-передачі виключних майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності від 30 грудня 2011 року №1 та №2.

Відповідно до додаткових угод №1 від 30 грудня 2011 року та №2 від 30 грудня 2011 року до договору про передачу виключних майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності від 15 грудня 2011 року №111230/1 сторони домовились про продаж продавцю належних продавцям часток виключних майнових прав щодо винаходів, права на які посвідчені патентами України на винаходи, а саме: №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення" від 25 жовтня 2010 року; №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 10 червня 2011 року; №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 11 липня 2011 року, та ноу-хау щодо практичного впровадження указаних об'єктів.

За умовами вказаних додаткових угод сторони домовились, що: вартість частки 0,1% виключних майнових прав щодо винаходу, права на які посвідчено патентом України на винаходи №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення" від 25 жовтня 2010 року, становить 5 390,00 Євро;

вартість частки 0,1% виключних майнових прав щодо винаходу, права на які посвідчено патентом України на винаходи №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 10 червня 2011 року, становить 792,00 Євро;

вартість частки 0,1% виключних майнових прав щодо винаходу, права на які посвідчено патентом України на винаходи №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 11 липня 2011 року, становить 6 380,00 Євро;

вартість частки 11% виключних майнових прав щодо винаходу, права на які посвідчено патентом України на винаходи №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення" від 25 жовтня 2010 року, становить 539 000,00 Євро;

вартість частки 11% виключних майнових прав щодо винаходу, права на які посвідчено патентом України на винаходи №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 10 червня 2011 року, становить 79 200,00 Євро;

вартість частки 11% виключних майнових прав щодо винаходу, права на які посвідчено патентом України на винаходи №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 11 липня 2011 року, становить 638 000,00 Євро;

Загальна сума переданих Silicio Solar S.A.U. виключних майнових прав становить 12 562,00 Євро, що є еквівалентом 130 644,80 грн.

Загальна сума переданих ТОВ "Піллар" виключних майнових прав становить 1 256 200,00 Євро, що є еквівалентом 13 064 480,00 грн.

Як свідчить зміст додаткових угод №1 від 30 грудня 2011 року та №2 від 30 грудня 2011 року до договору про передачу виключних майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності від 15 грудня 2011 року №111230/1, розмір винагороди за передачу майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності (вартість майнових прав) визначено згідно розміру звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) об'єктів, встановленої у експертних висновках, складених 26 листопада 2011 року незалежним та повноважним суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ВКОА "Інт-Рейтинг".

Звітом щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) майнових прав на винахід, права на які посвідчено патентом України на винаходи №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення" від 25 жовтня 2010 року, та ноу-хау щодо його практичного впровадження розмір звичайної ціни 100% майнових прав на даний об'єкт встановлено в обсязі від 4 885 506,00 Євро до 4 999 180,00 Євро.

Звітом щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) майнових прав на винахід, права на які посвідчено патентом України на винаходи №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 10 червня 2011 року, та ноу-хау щодо його практичного впровадження розмір звичайної ціни 100% майнових прав на даний об'єкт встановлено в обсязі від 710 780,00 Євро до 727 318,00 Євро.

Звітом щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) майнових прав на винахід, права на які посвідчено патентом України на винаходи №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 11 липня 2011 року, та ноу-хау щодо його практичного впровадження розмір звичайної ціни 100% майнових прав на даний об'єкт встановлено в обсязі від 5 741 511,00 Євро до 5 875 102,00 Євро.

30 липня 2008 року між ТОВ "ТЕСИС" (позивальник) та компанією Herdesty Limited (кредитор) укладено кредитний договір №20080730, відповідно до якого кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію для поповнення обігових коштів.

Відповідно до додаткової угоди від 30 листопада 2011 року до вказаного кредитного договору з метою забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором позивальник передає у заставу кредитору майно та майнові права, що йому належать, згідно переліку, наведеному у додатку №2 до договору.

Згідно додатку №2 до договору до переліку заставного майна включено майнові права на винаходи, права на які посвідчені патентами України на винаходи, а саме: №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення" від 25 жовтня 2010 року; №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 10 червня 2011 року; №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" від 11 липня 2011 року.

Відповідно до додаткової угоди №7 від 30 листопада 2012 року до кредитного договору сторони домовились про наступне: кредитор надав позичальнику попередню згоду на продовження строку дії договору на 1 рік за умови звернення стягнення на заставлене майно, а саме: майнові права на винаходи №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення", заставною вартістю 37 738,25 грн.; №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом", заставною вартістю 39 068,75 грн.; №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом", заставною вартістю 39 733,75 грн.; 26 листопада 2012 року кредитор надіслав позичальнику повідомлення про звернення на предмет застави, про що сторони підписали акти про передачу від позичальника кредитору майнових прав на винаходи №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення", №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом", №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом", за ціною звернення стягнення 70 000,00 грн. за кожен об'єкт інтелектуальної власності.

Передача майнових прав на винаходи оформлена актом прийому-передачі виключних майнових прав та ноу-хау від 30 листопада 2012 року.

Виходячи з викладеного, у податковому обліку позивач відобразив операцію з продажу (відчуження) компанії Herdesty Limited майнових прав на винаходи та зазначив у складі інших витрат за 4 квартал 2012 року суму балансової вартості майнових прав на винаходи у розмірі 13 567 214,65 грн.

На думку відповідача, за результатами операції продажу майнових прав на винаходи ТОВ "ТЕСИС" мало включити до складу доходів суму перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю відчужених майнових прав на винаходи у розмірі 103 418 034,20 грн., виходячи зі звичайної ціни майнових прав на винаходи, визначеної у звітах щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості), складених 26 листопада 2011 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ВКОА "Інт-Рейтинг", а саме: 116 985 248,85 грн. (звичайна ціна згідно звітів оцінки) - 13 567 214,65 грн. (балансова вартість майнових прав) = 103 418 034,20 грн.

При цьому відповідач вважає, що вартість майнових прав на винаходи, зазначена у звітах щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) майнових прав на винаходи, складені 26 листопада 2011 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ВКОА "Інт-Рейтинг", є звичайною ціною та підлягає застосуванню під час оподаткування операцій з відчуження заставного майна.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 153.6 статті 153 Податкового кодексу України передбачено зокрема, що при відчуженні майна, заставленого з метою забезпечення повної суми боргової вимоги, відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження.

Як встановлює пункт 146.13 статті 146 Податкового кодексу України, сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання невиробничих основних засобів та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Відповідно до пункту 146.14 статті 146 Податкового кодексу України дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

З наведених норм Податкового кодексу України слідує наступне: у випадку відчуження об'єкта застави, що прирівнюється до продажу такого об'єкта, сума перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку; при цьому дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

У свою чергу, звичайна ціна, за визначенням підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Як передбачає пункт 8 підрозділу 10 розділу ХX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпунктів 1.20.1, 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Підпункт 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Таким чином, звичайною ціною товарів (робі, послуг) є ціна, визначена сторонами у договорі, якщо податковий орган не доведе зворотного; поряд із цим визначальним при визначенні звичайної ціни товару (робіт, послуг) є використання інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Водночас суд звертає увагу, що відповідач, на якого покладено обов'язок доказування, не надав доказів, які б спростовували ціну майнових прав на винаходи, відчужених компанії Herdesty Limited; матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач при визначенні звичайної ціни використав інформацію про укладені на момент продажу майнових прав на винаходи договори з ідентичними (однорідними) майновими правами на винаходи у співставних умовах щодо обсягу, строків виконання зобов'язань, умов платежів та інших об'єктивних умов, що можуть вплинути на ціну.

Використання відповідачем при визначенні звичайної ціни інформації, зазначеної у звітах щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) майнових прав на винаходи, складених 26 листопада 2011 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ВКОА "Інт-Рейтинг", на переконання суду, є безпідставним, з огляду на наступне.

Суд встановлено, що звіти щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) майнових прав на патенти на винаходи: №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення", №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" та №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом", складені ТОВ "ВКОА "Інт-Рейтинг" за замовленням ТОВ "Піллар" на підставі договору на оцінку звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) майнових прав на патенти на винаходи від 01 грудня 2011 року №67/ОПІВ-11.

Згідно пунктів 1.1 та 1.2 зазначеного договору суб'єкт оціночної діяльності - ТОВ "ВКОА "Інт-Рейтинг", надає послуги щодо підготовки звітів суб'єкта оціночної діяльності щодо встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) нематеріальних активів з метою операцій їх купівлі-продажу між пов'язаними особами, якими є права на: патент на винахід №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення" та ноу-хау щодо його практичного впровадження; патент на винахід №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" та ноу-хау щодо його практичного впровадження; патент на винахід №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" та ноу-хау щодо його практичного впровадження.

Дата оцінки та маркетинговий час дії кожного звіту визначається у звіті. Маркетинговий час дії кожного звіту є таким, що співпадає з періодом підписання та проведення повних розрахунків за договором купівлі-продажу будь-якого з об'єктів оцінки, але не менше 6 місяців з дати складання відповідних звітів.

Як передбачено у пункті 4.1 договору від 01 грудня 2011 року №67/ОПІВ-11, термін дії звіту та висновків щодо вартості кожного з об'єктів оцінки (маркетинговий час: період дії та закінчення дії) - визначається у кожному звіті на оцінку, враховуючи умови інфляції та ризики діяльності замовника.

Зміст складених звітів свідчить, що звіт про оцінку призначений для замовника (ТОВ "Піллар") і не може передаватись іншим юридичним або фізичним особам без згоди замовника з метою, не передбаченою функцією цієї оцінки та положення договору №67/ОПІВ-11 від 01 грудня 2011 року. Звіт про оцінку має силу лише в тому випадку, коли він представлений у повному обсязі та використовується з метою, визначеною вище та визначеними умовами договору на проведення оцінки№67/ОПІВ-11 від 01 грудня 2011 року. Використання звіту в інших цілях неприпустиме без проведення суб'єктом оціночної діяльності додаткових робіт.

Термін дії звітів та висновку щодо вартості (маркетинговий час) є не меншим 6 місяців з дати оцінки та є періодом від дати оцінки до дати повних розрахунків за договором купівлі-продажу.

Таким чином, звіти щодо проведення незалежної оцінки та встановлення звичайної ціни (справедливої ринкової вартості) майнових прав на винаходи, складені 26 листопада 2011 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ВКОА "Інт-Рейтинг", складені саме для ТОВ "Піллар" та з метою встановлення звичайної ціни нематеріальних активів в операціях купівлі-продажу між пов'язаними особами - ТОВ "Піллар" та ТОВ "ТЕСИС", мають обмежений строк дії і не можуть використовуватись у правовідносинах інших, ніж передбачено умовами оцінки.

За таких підстав суд приходить до висновку, що ціна майнових права на винаходи №92392 "Спосіб одержання зливків полікристалічного кремнію індукційним методом та пристрій для його здійснення", №94784 "Пристрій для одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом", №95131 "Спосіб одержання зливків мультикристалічного кремнію індукційним методом" в операції з відчуження заставленого майна компанії Herdesty Limited та визначена сторонами у додатковій угоді №7 від 30 листопада 2012 року до кредитного договору від 30 липня 2008 року №20080730, відповідає рівню звичайних цін. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про заниження ТОВ "ТЕСИС" інших доходів по операціям з продажу майнових прав на винаходи компанії Herdesty Limited на суму 103 418 034,20 грн. є помилковими, а сума податкового зобов'язання за даним епізодом порушення визначена позивачу протиправно.

В частині висновків Акта перевірки про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток внаслідок не врахування висновків попередньої перевірки згідно акта від 08 лютого 2010 року №24/23-05/32960748, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 9 місяців 2009 року на суму 4 109 314,00 грн., суд звертає увагу на наступне.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що внаслідок не врахування висновків попередньої перевірки згідно акта від 08 лютого 2010 року №24/23-05/32960748, про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 9 місяців 2009 року на суму 4 109 314,00 грн., в складі від'ємного значення об'єкта оподаткування за з квартал, 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року позивач безпідставно враховував суму у розмірі 4 109 314,00 грн., а в ході перевірки не надано документів, які б свідчили про отримання валових витрат та їх зв'язок із господарською діяльністю.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва, правонаступником якої є відповідач, проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ТЕСИС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складено відповідний акт від 08 лютого 2010 року №24/23-05/32960748 (далі по тексту - Акт попередньої перевірки).

У висновку Акта попередньої перевірки зазначено, що в порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2009 року на суму 4 109 314,00 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, на підставі Акта попередньої перевірки не приймалось відповідного податкового повідомлення-рішення, яке б підлягало врахуванню ТОВ "ТЕСИС" під час складання податкової звітності; у свою чергу Акт попередньої перевірки та висновки, викладені у ньому, не є рішенням чи дією Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері оподаткування, є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку, та не є обов'язковими для виконання.

Суд звертає увагу, що висновки відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток базуються виключно на обов'язковості коригування даних податкової звітності згідно Акта попередньої перевірки; при проведенні перевірки відповідачем не досліджувались обставини господарської діяльності ТОВ "ТЕСИС" за 3 квартал 2009 року, не зазначено суті порушень вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та здійснених господарських операцій.

Стосовно висновків Акта перевірки про не надання документів, які б свідчили про отримання валових витрат та їх зв'язок із господарською діяльністю, необхідно зазначити наступне.

Пункт 85.2 статті 8/5 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Зміст Акта перевірки підтверджує, що предметом перевірки ТОВ "ТЕСИС" є період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, однак, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що позивач не надав на вимогу посадових осіб ДПІ у Подільському районі будь-яких документів, пов'язаних предметом перевірки; оскільки період 3 квартал 2009 року не відноситься до предмету перевірки, позивач не мав обов'язку надавити будь-які документи, пов'язані з формування від'ємного значення за цей період.

Разом з тим, з метою повноти встановлення обставин справи, судом досліджено надані позивачем оригінали підтверджуючих документів щодо правомірності формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 109 314,00 грн., зокрема таких як: господарські договори, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, виписки банку, товарні чеки, авансові звіти.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Так, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, Податковий кодекс України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (збитків), які виникли до 01 січня 2011 року, а тому такі суми від'ємного значення мають враховуватись у складі поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

З урахуванням того, що висновки Акта попередньої перевірки не є обов'язковими для коригування податкової звітності, беручи до уваги наявність у позивача необхідних підтверджуючих документів, пов'язаних з предметом перевірки, суд вважає, що висновки Акта перевірки про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 109 314,00 грн. є помилковими, а визначення позивачу за даним епізодом порушення суми податкового зобов'язання - протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 14 листопада 2013 року №0004532203 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ТЕСИС" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСИС" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 14 листопада 2013 року №0004532203.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСИС" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко