Рішення № 38454989, 23.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.2014 Справа № 905/1692/14

Суддя Філімонова О.Ю., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТСТРОЙ" м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 46958,40 грн., пені у розмірі 3579,13 грн., 3% річних у розмірі 825,95 грн., штраф у розмірі 3287,01 грн.

Представники сторін:

від позивача: Олейник З.Д. - за довіреністю №б/н від 02.04.2014р.

від відповідача: Костенко В.Л. - за довіреністю №б/н від 10.02.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТСТРОЙ" м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 46958,40 грн., пені у розмірі 3579,13 грн., 3% річних у розмірі 825,95 грн., штраф у розмірі 3287,01 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору про переведення боргу №171 від 17.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГА ТЕРМ» (Первісний боржник) переводить на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТСТРОЙ" (Новий боржник) борг у розмірі 46958,40 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" (Кредитор), що виник на підставі договору поставки №17/1101 від 11.01.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 527, 549, 550, 552, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представникі сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" м.Київ (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГА ТЕРМ» м. Донецьк (Покупець), укладено договір №17/1101.

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах і порядку, визначених цим договором, товарно-матеріальні цінності в асортименті, кількості та за цінами, що вказуються в погоджених сторонами видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціна на товар (вартість) вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору, загальна ціна (вартість) цього товару договору визначається загальною вартістю товару, поставленого згідно підписаних сторонами видаткових накладних протягом терміну дії цього договору.

Згідно з п. 4.3 Договору, покупець зобов'язаний розрахуватися за кожну партію поставленого продавцем товару не пізніше 14 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару. За домовленістю сторін покупець здійснює повну або часткову передплату замовленої партії товару.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати кожної окремої партії товару покупець сплачує продавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 6.4 Договору, у випадку прострочення оплати товару більше ніж на 30 календарних днів покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 6.6 Договору, сторони дійшли згоди встановити до правовідносин, що випливають з цього договору ( в тому числі щодо сплати пені та штрафу) строк позовної давності в 3 роки.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами діє до 31.12.2013р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №17/1101 від 11.10.2013р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

17.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГА ТЕРМ» (Первісний боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТСТРОЙ" (Новий боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" (Кредитор), уклали договір №171 про переведення боргу.

Пунктом 1 Договору передбачено, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору поставки №17/1101 від 11.01.2013р., укладеного між Первісним боржником та кредитором.

Відповідно до п.2 Договору, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 46958,40 грн. з ПДВ перед кредитором, що виник на підставі основного договору.

Новий боржник зобов'язується перерахувати борг частинами постачальнику з дати підписання цього договору до 10 вересня 2013р. (включно).

Згідно з п. 4 Договору, переведення боргу за цим договором не тягне за собою жодних інших змін умов договору поставки №, укладеного між первісним боржником та кредитором, окрім тих, що пов'язані із заміною первісного боржника новим боржником.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2 договору №171 про переведення боргу від 17.07.2013р. ТОВ "Євроінвестрой" зобов'язувався перерахувати борг частинами ТОВ "УМС Поліестер" з дати підписання цього договору до 10 вересня 2013р. (включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду даної справи, відповідач частково оплатив заборгованість у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №405 від 08.04.2014р.; №416 від 18.04.2014р.

Пунктом 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем оплачений частково основний борг у розмірі 4000,00 грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Таким чином, сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 42958,40 грн.

Відповідач доказів оплати суми заборгованості у розмірі 42958,40 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3579,13 грн., 3% річних у розмірі 825,95 грн., штраф у розмірі 3287,01 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, з урахуванням п. 6.3 договору поставки №17/1101 від 11.01.2013р. та п.4 договору №171 про переведення боргу від 17.07.2013р., суд, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково, у зв'язку з тим, що позивачем були допущені арифметичні помилки при розрахунку пені: за період з 11.09.2013р. по 12.03.2014р., на суму заборгованості 46958,40 грн., пеня у розмірі 3060,66 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 518,47 грн., суд відмовляє.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, з урахуванням п. 6.4 договору поставки №17/1101 від 11.01.2013р. та п.4 договору №171 про переведення боргу від 17.07.2013р., позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольняє повністю у розмірі 3287,01 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково, у зв'язку з тим, що позивачем були допущені арифметичні помилки при розрахунку 3% річних: за період з 11.09.2013р. по 12.03.2014р., на суму заборгованості 46958,40 грн., 3% річних у розмірі 706,31 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 119,64 грн., суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження по справі № 905/1692/14 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 4000,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 42958,40 грн., пені у розмірі 3579,13 грн., 3% річних у розмірі 825,95 грн., штрафу у розмірі 3287,01 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТСТРОЙ" (83044, м. Донецьк, вул. Комуністична, б. 4, ЄДРПОУ 34436084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" (03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, б. 34, ЄДРПОУ 35980924) суму основного боргу у розмірі 42958 (сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 40 коп., пеню у розмірі 3060 (три тисячі шістдесят) грн. 66 коп., 3% річних у розмірі 706 (сімсот шість) грн. 31 коп., штраф у розмірі 3287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 01 коп., судовий збір у розмірі 1805 (одна тисяча вісімсот п'ять) грн. 67 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 518,47 грн., 3% річних у розмірі 119,64 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 28.04.2014р.

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

2-відповідачу.