Ухвала суду № 38454943, 25.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

У Х В А Л А

про припинення провадження у справі

"25" квітня 2014 р. Справа № 911/4722/13

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства «Сквирський райагропостач»

про ліквідацію юридичної особи

За участю представників:

позивача ОСОБА_1; ОСОБА_2 (дог. б/н від 19.02.2014р.);

від відповідача Кислян О.М. (дов. б/н від 04.11.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

13.12.2013 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сквирський райагропостач» (далі - відповідач) про ліквідацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариством «Сквирський райагропостач», зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних особі - підприємців за № 00904411 та призначення ОСОБА_1, який мешкає за адресою: 09000, АДРЕСА_1 ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Сквирський райагропостач».

Ухвалою господарського суду Київської області № 911/4722/13 від 20.12.2013р. (суддя Кошик А.Ю.) позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Сквирський райагропостач» про ліквідацію юридичної особи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р. у справі № 911/4722/13 ухвалу господарського суду Київської області від 20.12.2013р. скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду Київської області для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2014р. порушено провадження у справі № 911/4722/13, справу призначено до розгляду на 25.04.2014р.

У судовому засіданні 25.04.2014р. позивач та його представник підтримали позов повністю, представник відповідача визнав позовні вимоги повністю.

Як вбачається з позовних матеріалів в обґрунтування своїх вимог позивачем викладено обставини справи, а саме те, що позивач є одночасно акціонером і головою правління ВАТ «Сквирський райагропостач». При цьому позивач зазначає, що акціонерне товариство не веде господарську діяльність та існує формально. Всі працівники товариства ВАТ «Сквирський райагропостач» звільнені. Крім того, під час створення товариства були допущені порушення, які на думку позивача створили некероване підприємство. Позивач зазначає, що провести загальні збори і ліквідувати товариство іншим способом, ніж як звернутись до суду для прийняття відповідного судового рішення не вбачається за можливе. Позивачем також в обґрунтування позову було додано відповідні документи.

Відповідно до статті 124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 12 ГПК України визначає підвідомчість справ господарським судам.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудністю називають розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими судами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент на момент звернення позивача з позовом до суду, 13.12.2013р.) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Окрім того, у відповідності з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Виходячи зі змісту ст.ст. 1, 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням ст. 1 цього Кодексу, а правовідносини, стосовно яких виник спір, носять господарський характер.

Відповідно до статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо спір не є підвідомчим господарському суду, тобто спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.

У відповідності до пункту 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, зокрема, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Як вбачається зі змісту наявних матеріалів справи та пояснень позивача та представника позивача ОСОБА_1 не обґрунтовано належним чином порушення його корпоративних прав, як учасника ВАТ «Сквирський райагропостач», оскільки позовні вимоги обґрунтовані виключно бездіяльністю товариства.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суд звертає увагу позивача, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Частиною першою ст. 4 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 147 гривні, з 1 грудня - 1 218 гривні.

Відповідно до абзацу першого п. 2.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Судом встановлено, що позивач за подання 13.12.2013р. до суду двох немайнових позовних вимог сплатив 1 147грн. судового збору, що підтверджується квитанцією № від 13.12.2013р. (а.с. 50, т. 1), хоча повинен був сплатити 2 294грн. судового збору (1 147грн. * 2), недоплативши до Державного бюджету України 1 147грн. (2 294грн. - 1 147грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 1 147грн. судового збору.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 911/4722/13 за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Сквирський райагропостач» про ліквідацію юридичної особи.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (09000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім гривень) 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя П.В. Горбасенко