Постанова № 38454682, 14.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/162/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю:

представника позивача - Глиняна Г.В.,

представника відповідача - Тараненко Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» (позивач) звернулось до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002982230 від 20.12.2013 року та № 0002972230 від 20.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0002982230 від 20.12.2013 року та № 0002972230 від 20.12.2013 року представник позивача зазначив, що покладені податковим органом в основу акту перевірки висновки про відсутність проведення господарських відносин із контрагентами здійснені без належного аналізу характеру конкретної угоди, її товарності та реальності. При цьому, представник позивача вважає, що висновки акту Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (т.1,а.с.5-10).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, до суду надав письмові заперечення (а.с.174-181), у яких, зокрема, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002982230 від 20.12.2013 року та № 0002972230 від 20.12.2013 року прийняті на підставі Акту № 3093/15-53/22-3/30827073 від 03.12.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Юбіком Торг» (код за ЄДРПОУ: 38156344) за період травень 2013 року. В результаті проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «Котовський винзавод» п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України - щодо завищення задекларованих позивачем показників у рядку 17 Декларації за період з 01.05.2012 року по 31.05.2013 року на загальну суму 1 317 941, 30 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви та наявність правових підстав для її задоволення.

ТОВ «Котовський винзавод» зареєстроване 29.05.2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 15561200000004416 (а.с.39) та взято на облік в ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.06.2001 року, в період з 11.01.2011 року по 01.04.2013 року перебувало на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС, з 02.04.2013 року та на день розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказів Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.11.2013 року № 1345 та від 03.12.2013 року № 1392, п.п. 78.1.1, п. 78.1. ст. 78, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Юбіком Торг» (код за ЄДРПОУ: 38156344) за період травень 2013 року.

За наслідками вказаної перевірки складено Акт № 3093/15-53/22-3/30827073 від 03.12.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Юбіком Торг» (код за ЄДРПОУ: 38156344) за період травень 2013 року.

На підставі акту перевірки винесено - податкове повідомлення-рішення № 0002982230 від 20.12.2013р., яким визначено завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 976950 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002972230 від 20.12.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість,у загальному розмірі 511486 грн. (з яких за основним платежем - 340991 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -170495 грн.).

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, досліджуючи питання щодо недійсності угод, встановлено наступні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи між TOB «Котовський винзавод» (Покупець) укладено із TOB «Юбіком Торг» (Постачальник) договір поставки від 03.05.2013р. № 1/5 (т.1,а.с.46). Згідно п. 1.1. цього договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору товари, матеріальні цінності. Відповідно до п. 3.2. цього договору, приймання товару здійснюється представниками покупця та постачальника сумісно, або на складі постачальника або на складі покупця по домовленості сторін. Товар вважається поставленим з моменту підписання відповідних накладних уповноваженими представниками сторін.

TOB «Котовський винзавод» розміщено за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5. Як вбачається із матеріалів справи з 2001 року відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Котовський виноробний завод» від 02.10.2001 року (т.1,а.с.48-52), TOB «Котовський винзавод» платно користується цілісним майновим комплексом ДП «Котовський виноробний завод», що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. 50-річчя жовтня, 220. На підставі договору про внесення змін до договору оренди від 27.01.2012 року строк договору оренди продовжено до 02.10.2016 року. Згідно п. 6.2, п. 6.5. договору оренди TOB «Котовський винзавод» має право здавати в оренду третім особам майно, що перебуває в нього в оренді (т.1,а.с.50).

Отже, TOB «Юбіком Торг» користується приміщенням за адресою Одеська обл., м. Котовськ, вул. 50-річчя жовтня, 220.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем зазначається про порушення п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України та зроблено висновок, що TOB «Котовський винзавод» не могло здавати в оренду/суборенду TOB «Юбіком Торг» частину цілісного комплексу, оскільки TOB «Котовський винзавод» не продовжено строк договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Котовський виноробний завод» від 02.10.2001р. та не отримало згоди на передачу в суборенду держмайна.

Відповідно до положень Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11.02.2010 року №1878-VI (зі змінами та доповненнями), державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.

Згідно статті 4 того ж Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки, (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті є похідними та реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

З аналізу наведених вище норм закону виходить, що будь-яке речове право стосовно земельної ділянки та/або нерухомого майна є похідним від права власності на таку ділянку та/або нерухоме майно і, відповідно, підлягає державній реєстрації у встановленому порядку.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки від 03.05.2013р. № 1/5 TOB «Юбіком Торг» здійснено поставку товару на загальну суму 7910647,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме видатковими накладними, які видані з 10.05.2013 року по 20.05.2013 року за № 45 - 180 та податковими накладними, які складені в період з 10.05.2013 року по 20.05.2013 року, платіжними дорученнями виписаними в період з 04.09.2013 року по 25.09.2013 року на суму 1 244 300 грн., реєстром виданих та отриманих накладних (т.1, а.с.78-250,т.2,а.с.1-128).

Як зазначає представник позивача, поставка товару здійснювалась переміщенням зі складу TOB «Юбіком Торг» на склад TOB «Котовський винзавод» працівниками. Таким чином, транспортування (перевезення) товару не здійснювалось.

З урахуванням вищезазначеного, висновок відповідача є помилковим, надуманим та таким, що спростовується поясненнями представника позивача та доказами наданими до матеріалів справи представником позивача.

Також, в обґрунтування визначених в акті перевірки порушень зазначається, що у зв'язку із відсутністю у TOB «Юбіком Торг» основних фондів, фінансово-господарські операції проведені TOB «Юбіком Торг» у травні 2013 року носили формальний характер та вплинули на неправомірне формування податкових зобов'язань за даний період, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 1318441,48 грн.

До такого висновку відповідача призвів збір непідтвердженої інформації, яка ні в якому разі не може бути підставою для застосування штрафних санкцій та визначення необґрунтованих порушень, які нібито здійснено позивачем.

Укладаючи угоду з TOB «Юбіком Торг», TOB «Котовський винзавод» діяло як замовник (набувач) робіт/послуг та платник податку на додану вартість, згідно вимог чинного законодавства та умов Договору поставки.

Також представник позивача зазначає, що сплачуючи за поставлені TOB «Юбіком Торг» товари, TOB «Котовський винзавод» сплатило в т.ч. й ПДВ, що відображено у податкових деклараціях, які було надано на перевірку.

Крім того, слід зазначити, що на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим визначення показників по податку на додану вартість, постачальник - TOB «Юбіком Торг» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до ПК України, платником податку на додану вартість у даному випадку є виключно контрагент Позивача, таким чином, ПДВ у розмірі 20% від ціни товарів/послуг є «податком споживача», тобто його нараховує продавець/виконавець (товарів, робіт, послуг), а сплачує споживач/замовник (товарів, робіт, послуг), і сплачується він споживачем/замовником не прямо до Державного бюджету, а продавцю/виконавцю. При цьому продавець/виконавець, повинен сплатити його до бюджету. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом передбачені Податковим кодексом України. Замовник послуг виконало своє зобов'язання та сплатило ПДВ юридичній особі, яка надавала відповідні послуги. Податковий кодекс України чітко передбачає процедуру нарахування, сплати до бюджету та відшкодування з бюджету ПДВ, і ця процедура не передбачає необхідності перевірки з боку споживача робіт (послуг) сплати продавцем/виконавцем ПДВ до Державного бюджету.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. З Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 ПК України.

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вбачається із відповіді позивача від 29.07.2013 року на запит податкової, відповідні податкові накладні та інша первинна документація у позивача на час перевірки були наявні та такі копії були надані до податкової.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, договір поставки укладений в письмовій формі, виконання якого підтверджується відповідними видатковими накладними, здійснення господарських операцій контрагентом підтверджується виданими податковими накладними, а тому сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. З ГК України.

В свою чергу, ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. З Господарського кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Такими чином, позивачем було додержано встановлений порядок відображення показників бухгалтерського та податкового обліку, формування податкового кредиту за господарськими операціями, виконано зобов'язання по сплаті ПДВ юридичній особі, яка надавала відповідні послуги. TOB «Котовський винзавод» після одержання від контрагента належним чином оформлених податкових накладних відобразило у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПКУ, а контрагент повинен був відобразити податкові зобов'язання в податковому обліку.

На час формування податкового кредиту за спірний період, податкові накладні були оформлені належним чином, підприємство контрагента було належним чином зареєстроване як платники ПДВ на час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних.

Податковою також не спростовується беззаперечними доказами факт оплати підприємством сум податку на додану вартість у ціні придбаних у контрагента товарів. Втім факт оплати товарів є вирішальною обставиною під час встановлення права платника на формування податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань. Також відсутні докази, що контрагентом позивача з зазначених господарських операцій не сплачувалися податки та збори.

Окрім того, діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

TOB «Юбіком Торг» має цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податку на додану вартість відповідно до свідоцтва платника ПДВ, виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області. TOB «Юбіком Торг» своєчасно та в повній мірі сплачує податки та збори, заборгованості перед бюджетом не має та не було позбавлено права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства. Таким чином, укладення договору поставки є законною господарською операцією, що здійснена у відповідності до Цивільного та податкового законодавства.

Таким чином суд дійшов висновку, що з боку ТОВ «Котовський винзавод» надано необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт укладання та виконання договору з контрагентом - ТОВ «Юбіком Торг», що підтверджується прийняттям покупцем (ТОВ «Котовський винзавод») товарів та послуг, а також дають підставу враховувати в бухгалтерському та податковому обліку витрати на придбання таких товарів та послуг у визначених розмірах та періодах.

Відтак, суд не погоджується з висновками податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування по операціям придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Котовський винзавод» у контрагента.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0002982230 від 20.12.2013 року та № 0002972230 від 20.12.2013 року, а відтак вони підлягають скасуванню як у частині нарахування основних зобов'язань, так і за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

На підставі вимог частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 07.04.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» до Державної податкової інспекції Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002982230 від 20.12.2013 року та № 0002972230 від 20.12.2013 року - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0002982230 від 20.12.2013 року та № 0002972230 від 20.12.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Л.М.Токмілова

14 квітня 2014 року.