Рішення № 38453363, 23.04.2014, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/337/14-ц

Провадження № 2/355/175/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Лунгул Т.А.

з участю представника позивача Приліпко А.Д.

з участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 18.12.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №014/2553/82/65934, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_4 кредит на 36 місяців з 18.12.2007 року по 18.12.2010 року у сумі 15 000 гривень 00 копійок строком зі сплатою 24,00% річних за користування кредитом. 18.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір поруки до кредитного договору №014/2553/82/65934. Позичальник не виконує належним чином зобов'язання за договором. Станом на 24.12.2013 року сума заборгованість складає 178639 гривень 92 копійки, яка складається з: 13333 гривень 44 копійок - заборгованість за кредитом в тому числі прострочена заборгованість за кредитом, 18406 гривень 52 копійок - заборгованість за відсотками, 18353 гривень 92 копійки в тому числі прострочена заборгованість за відсотками; 146899 гривень 96 копійок - розрахункова пеня. В заявленому позові просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 178639 гривень 92 копійки та судовий збір у розмірі 1786 гривень 39 копійок.

Представник позивача Приліпко А.Д. в судовому засіданні підтримала заявлений позов в повному обсязі та пояснила суду, 18.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №014/2553/82/65934, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_4 кредит на 36 місяців з 18.12.2007 року по 18.12.2010 року у сумі 15 000 гривень 00 копійок строком зі сплатою 24,00% річних за користування кредитом.. Позичальник не виконує належним чином зобов'язання за договором. Станом на 24.12.2013 року сума заборгованість складає 178639 гривень 92 копійки. Просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 178639 гривень 92 копійки та судовий збір у розмірі 1786 гривень 39 копійок.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти заявленого позову та пояснив суду, що 18.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №014/2553/82/65934, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_4 кредит на 36 місяців з 18.12.2007 року по 18.12.2010 року у сумі 15 000 гривень 00 копійок строком зі сплатою 24,00% річних за користування кредитом. З 18.12.2010 року розпочався строк позовної давності тривалістю у три роки з боку банку до позичальника, який закінчився 18.12.2013 року. В заявлені позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить відмовити, в зв'язку з тим, що строк позовної давності щодо пред'явлення позову до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором сплинув 18.12.2013 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що 18.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/2553/82/65934, відповідно до якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_4 кредит у сумі 15 000 гривень 00 копійок на 36 місяців з 18.12.2007 року по 18.12.2010 року строком зі сплатою 24,00% річних за користування кредитом. Відповідач ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 15 000 гривень 00 копійок, що підтверджується заявою на видачу готівки № SVT/1392-53 від 18.12.2007 року, згідно якої ОСОБА_4 видано кошти в сумі 150000 гривень 00 копійок. Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість. 13.01.2014 року № 114-17-2-00/25 ОСОБА_4 надіслано претензію-вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 014/2553/82/65934 від 18.12.2007 року. Станом на 24.12.2013 року сума заборгованість складає 178639 гривень 92 копійки, яка складається з: 13333 гривень 44 копійок - заборгованість за кредитом в тому числі прострочена заборгованість за кредитом, 18406 гривень 52 копійок - заборгованість за відсотками, 18353 гривень 92 копійки в тому числі прострочена заборгованість за відсотками; 146899 гривень 96 копійок - розрахункова пеня.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 УК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

18.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/2553/82/65934 на 36 місяців з 18.12.2007 року по 18.12.2010 року. Заміна сторони за зобов'язанням з ВАТ«Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Правові наслідки порушення відповідачем ОСОБА_4 умов кредитного договору № 014/2553/82/65934 настали з моменту невиконання даного договору, а саме з 18.12.2010 року . З 18.12.2010 року розпочався перебіг позовної давності, який сплинув 18.12.2013 року.

З урахуванням того, що представником відповідача заявлено про застосування строків позовної давності та з урахуванням того, що перебіг позовної давності сплинув 18.12.2013 року, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

- копією паспорта ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_1;

- копією кредитного договору № 014/2553/82/65934 від 18.12.2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4, відповідно до якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_4 кредит у сумі 15 000 гривень 00 копійок на 36 місяці з 18.12.2007 року по 18.12.2010 року строком зі сплатою 24,00% річних за користування кредитом;

- копією розрахунку заборгованості за кредитним договором, згідно якого станом на 24.12.2013 року за ОСОБА_4 по укладеному з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» договору № 014/2553/82/65934 від 18.12.2007 року виникла заборгованість на загальну суму 178639 гривень 92 копійки;

- копією заяви на видачу готівки № SVT/1392-53 від 18.12.2007 року, згідно якої ОСОБА_4 видано кошти в сумі 150000 гривень 00 копійок;

- копією претензії-вимоги № 114-17-2-00/25 надісланої 13.01.2014 року ОСОБА_4 про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 014/2553/82/65934 від 18.12.2007 року.

Керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 257, 258, 261, 262, 266, 267, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського районного суду О. Л. Литвиненко