Рішення № 384515, 12.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.06 р. Справа № 9/315

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Дибля Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь

до відповідача: Малого приватного підприємства „Азія”, м.Маріуполь

про: стягнення 8 986грн.04коп.

У судове засідання з’явились представники сторін:

від позивача: Пефті О.К. – нач.юр.служби (за дов. №2126 від 04.08.2005р.);

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Малого приватного підприємства „Азія”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 8 986грн.04коп., яка складається з основного боргу в сумі 6 160грн.83коп., пені в сумі 28грн.85коп., суми інфляції – 2 201грн.12коп. та 3% річних в сумі 595грн.24коп.

З метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на майно та розрахунковий рахунок відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №1329/2239 від 03.12.2001р., рахунки з розшифровками до них, акти, реєстри податкових накладних та рахунків, лист №2348 від 16.05.2005р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 18.10.2006року, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з’явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-2/3374 від 25.10.2006р. Мале приватне підприємство „Азія”, м.Маріуполь в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 25.10.2006р. значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

03.12.2001р. між Комунальним підприємством „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь та Малим приватним підприємством „Азія”, м.Маріуполь був укладений договір на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2002р. №1329/2239, згідно якого Постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання подавати питну воду до об’єктів Абонента (відповідача) та приймати стоки, а Абонент (відповідач) у свою чергу зобов’язався своєчасно сплачувати надані послуги.

Відповідно до п.3.2. договору відповідач за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок позивача в п’ятиденний термін із моменту отримання рахунку в повному обсязі.

Позивач на виконання умов даного договору надав відповідачу послуги по відпуску питної води та прийому стоків у період з жовтня 2003р. по вересень 2006р. на суму 6 160грн.83коп., що підтверджується актами, виставленими рахунками з розшифровками до них та реєстрами податкових накладних та рахунків, копії яких наявні у матеріалах справи).

Відповідач свої договірні зобов’язання по сплаті наданих послуг не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість в сумі 6 160грн.83коп. у період з жовтня 2003р. по вересень 2006р.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Позивач направив на адресу Малого приватного підприємства „Азія”, м.Маріуполь лист №2348 від 16.05.2005р. з вимогою погасити виниклий борг, який був залишений останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості за договором №1329/2239 від 03.12.2001р. в сумі 6 160грн.83коп., у зв’язку з чим суд робить висновок, що вказана заборгованість не перерахована до теперішнього часу.

Оскільки факт заборгованості відповідача в сумі 6 160грн.83коп. підтверджено матеріалами справи, суд робить висновок, що позовні вимоги Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь в цій частині є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 4.6. договору сторони передбачили, що при прострочуванні оплати рахунку Абоненту на борг нараховується пеня у розмірі подвоєної облікової ставки НБУ за кожну прострочену добу.

На підставі даного пункту договору та ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, якою встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, Комунальним підприємством „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь нараховано пеню на заборгованість, що виникла за договором №1329/2239 від 03.12.2001р. в сумі 28грн.85коп. за період з жовтня 2005р. по вересень 2006р.

Розглянувши представлений розрахунок суми пені, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми пені такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем нараховано суму інфляції – 2 201грн.12коп. за період з жовтня 2003р. по серпень 2006р. та 3% річних в сумі 595грн.24коп. за період з жовтня 2003р. по вересень 2006р. на заборгованість, що виникла за договором №1329/2239 від 03.12.2001р.

Розглянувши представлений розрахунок суми інфляції та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми інфляції та 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахунковий рахунок відповідача, то вони судом залишені без задоволення як необґрунтовані, оскільки доказів у підтвердження наявності підстав, які б утруднили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.

Судові витрати, в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь до Малого приватного підприємства „Азія”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 8 986грн.04коп., яка складається з основного боргу в сумі 6 160грн.83коп., пені в сумі 28грн.85коп., суми інфляції – 2 201грн.12коп. та 3% річних в сумі 595грн.24коп. – задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства „Азія” (за адресою: вул.Сормовська, 4/1, м.Маріуполь Донецької області, 87532, р/р 26003301513039 у Іллічівському ГО ПІБ у м.Маріуполі, МФО 334442, ЄДРПОУ 13500454) на користь Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (за адресою: вул.Варганова, 7, м.Маріуполь Донецької області, 87500, р/р 260099801053 в УСБ м.Маріуполя, МФО 334185, ЄДРПОУ 03361508) основний борг в сумі 6 160грн.83коп., пеню в сумі 28грн.85коп., суму інфляції – 2 201грн.12коп., 3% річних в сумі 595грн.24коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 12.12.2006р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Марченко О.А.