Ухвала суду № 38450644, 17.03.2014, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/535/14-ц

Провадження №2/173/543/2014

У Х В А Л А

іменем України

17 березня 2014 р. м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Трофимова Н.А. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «СТД Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Державного Акту про право на власність на землю № ЯА 347600 від 11.10.2005 року він має право власності на земельну ділянку /пай/ площею 5,5661 га, на території Новомиколаївської селищної ради, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області. 02 листопада 2009 року ним укладено Договір оренди земельної ділянки /паю/, з Приватним підприємством «СТД Агро» в особі директора Бондаренка О.Г., який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 041011900143 від 18 лютого 2010 року, згідно якого вона передала відповідачу в оренду свою земельну ділянку, площею 5.080 га, вартістю на момент укладення договору оренди 60062,25 гривень на умовах, що орендар, кожного року сплачує їй за користування земельною ділянкою 1801 грн. 87 коп., тобто в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням коефіцієнта індексації. Строк розрахунку за оренду землі - до 31 грудня щорічно. Також, згідно умов договору за домовленністю сторін орендна плата може бути повністю або частково оплачена сільгоспродукцією за біржовими цінами. Строк дії договору оренди - 10 років, починаючи з дати його реєстрації. Укладено договір оренди був 02.11.2009 року, а зареєстрував відповідач договір оренди землі у Верхньодніпровському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру тільки 15 квітня 2010 року. Після передачі земельної ділянки фактично 10.10.2009 року, відповідач не виконує умови договору, розраховується з нею частково, з запізненням, не виконуючи термін розрахунків, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання про те, що «орендна плата за користування земельною ділянкою підлягає індексації, не забезпечує її іншими видами сільськогосподарської або іншої продукції, робіт та послуг. Крім того, передача відповідачу земельної ділянки відбулася фактично до державної реєстрації договору оренди від попереднього орендаря. Відповідач не виконує умови збереження стану об»єкту оренди. Добровільно відповідач не бажає розірвати Договір оренди земельної ділянки, на підставі чого просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений ним 02 листопада 2009 року з Приватним підприємством «СТД Агро», який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 18 лютого 2010 року за № 041011900143, згідно якого він передав відповідачу в оренду свою земельну ділянку площею 5,5661 га вартістю 60062,25 гривень, на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області та стягнути з відповідача судові витрати.

Одночасно в позові позивач просить заборонити відповідачу проводити будь-які роботи по підготовці до подальшого користування землею на його ділянці до розгляду справи по суті.

Суд, вивчив матеріали справи, приходить до висновку що клопотання позивача задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 151, ч. 3 ст. 152 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте позивачем не доведена необхідність прийняття заходів забезпечення позову та не наведені підстави з яких позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя Н.А. Трофимова