Ухвала суду № 38449465, 24.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6446/13-ц Головуючий у І інстанції Волчок А.Я.Провадження № 22-ц/780/1873/14 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 41 24.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

24 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Антоненко В.І.

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Києво - Святошинський РС УДМС у Київській області про виселення ,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, третя особа: Києво - Святошинський РС УДМС у Київській області про виселення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував, що після придбання будинку №156 по вулиці Кірова в смт. Чабани він побажав вселитися в нього, але виявив, що у вказаному будинку без жодних правових підстав перебували відповідачі, які пообіцяли виселитися найближчим часом.

Позивач посилався на те, що відповідачі в будинку не зареєстровані, не оплачують комунальних платежів, займають приміщення самоправно, договір найму з останніми не укладався.

Зважаючи на викладене, позивач просив виселити ОСОБА_1 разом із членами її сім'ї з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Виселено ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_1, а в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, просила з підстав неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Це ж положення дублюється і у ст. 150 ЖК України, відповідно до якої громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником домоволодіння розташованого за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, смт. Чабани, вул. Кірова, 156, що підтверджується: актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу; свідоцтвом від 06.09.2011 року; витягом про державну реєстрацію прав; державним актом на право власності на земельну ділянку.

Судом першої інстанції також встановлено, що у вказаному спірному будинку проживає відповідач - ОСОБА_1, яка добровільно звільнити зазначену житлову площу відмовляється.

Зважаючи на встановлені вище обставини, та на підставі вищенаведених правових норм законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про виселення ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_1.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Проте, в порушення положень ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх вимог в частині виселення зі спірного житлового приміщення членів сім'ї відповідача, оскільки не обґрунтовано, що останні дійсно проживають на спірній житловій площі, чим здійснюють перешкоди позивачу щодо користування та розпорядження його майном.

Таким чином, висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду, оскільки вони вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши спір, повно та всебічно дослідив й оцінив обставини справи, надані сторонами докази, застосував норми процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: