Постанова № 38448952, 11.04.2014, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1040/14-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2014 року м.Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гавриленко В. Г., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік неправомірними та зобов'язання провести виплату з урахуванням виплачених сум, посилаючись на те, що являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом ІІІ групи. Відповідно до п.2 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради було зобов'язане виплатити їй за 2013 рік щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, визначених Законом, однак відповідачем було виплачено їй щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік врозмірі 90 гривень. Просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради щодо невиплати їй щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік неправомірними та зобов'язати відповідача виплатити їй щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України» на момент проведення виплати з врахуванням виплачених сум.

Відповідачем 19.03.2014 року до суду подано відзив на позов, в якому зазначено, що Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради 19.11.2013 року виплатило ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 90 гривень, що визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки ч.4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України за 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити.

Відповідачем було подано заяву, в якій просять проводити розгляд справи без участі їх представника та відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 1 Конституції України Україна є соціальною, правовою державою.

Положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 230/96-ВР від 06.06.1996 р., а саме частиною 2 статті 48, передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення вищезазначеній категорії осіб - у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.5) підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - категорія 1, інвалід третьої групи (а.с.6), і має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Даний факт відповідачем не оспорюється.

Позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою, в якій просила Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради провести перерахунок та виплатити недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат у відповідності до норм ст.48 Закону за 2013 рік.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради №01-02/363/08 від 03.02.2014 року (а.с.13) ОСОБА_1 було повідомлено, що виплата одноразової допомоги на оздоровлення за 2013 рік їй проведена згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 90 гривень. Також було зазначено, що ч.4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України за 2013 рік» передбачено, що у 2013 році норми і положення ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2013 рік. Враховуючи наведене, позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Так, згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2001 року № 9-рп/2001 зазначено, що «в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні виправляти сутність і зміст законів».

Згідно статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з принципів адміністративного судочинства - верховенства права та пріоритетності Законів над іншими нормативними актами, суд вважає, що державою забезпечені правові гарантії захисту прав і свобод людини, у тому числі і відносно осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які визначаються відповідною статтею Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому дії відповідача щодо відмови виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними, а порушені права позивача є такими, що підлягають відновленню в судовому порядку, шляхом визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік як інваліду ІІІ групи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, з врахуванням виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 70, 158-163, 183-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задоволити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Калуського міської ради щодо невиплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2013 рік у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Калуського міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік, відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, з врахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з часу отримання її копії через Калуський міськрайонний суд.

Суддя