Постанова № 38447572, 25.03.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/22363/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

головуючого - судді Денисюка П.Д.,

з участю секретаря судового засідання Сукало В.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача - головного спеціаліста - юриста організаційного відділу апарату ради та виконавчого комітету Рівненської міської ради Чепиля М.І.,

представника відповідача - головного спеціаліста юридичного відділу апарату ради та виконавчого комітету Каленського А.Ю.,

представника третьої особи - Управління містобудування та архітектури м. Рівне Павлова Ю.І.,

представника третьої особи - Управління Держкомзему в м. Рівне Рівненської області Козачука Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, треті особи - Управління містобудування та архітектури м. Рівне, Управління Держкомзему в м. Рівне та Рівненської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Рівненської міської ради та Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання частково недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради №78 від 10 вересня 1996 року та рішення Рівненської міської ради №152 від 18 жовтня 1996 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до Рівненського міського суду з позовом, просить скасувати та визнати недійсним п.1.6.1. рішення ВК Рівненської міської ради №78 від 10 вересня 1996 року щодо надання в постійне користування ОСОБА_10 земельної ділянки, площею 688 кв. м. в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та п.1.6.2. вищевказаного рішення, щодо надання ОСОБА_7 в постійне користування земельну ділянку, площею 790 кв. м. в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства, скасувати та визнати недійсним п.1.2. рішення Рівненської міської ради №152 від 18 жовтня 1996 року в частині передачі у власність ОСОБА_10 земельної ділянки, площею 688 кв. м. в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та земельної ділянки ОСОБА_7, площею 790 кв. м. в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він є власником будинковолодіння в АДРЕСА_2, під'їзд до якого розташований виключно по проїзду з вул. Басівкутській, яким від постійно та безперешкодно користувався до весни 2012 року. Однак, у травні 2012 року від сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_7 йому стало відомо, що частина земель загального користування, а саме проїзд до його земельної ділянки та будинку перебуває в їхній власності. Зазначив, що землю загального призначення, а саме проїзд до його будинковолодіння ОСОБА_10 та ОСОБА_7 отримали незаконно, тому і рішення в цих частинах теж незаконні. Про перебування земельної ділянки у власності вищевказаних осіб йому стало відомо у травні 2012 року, тому просить поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що даним проїздом він користувався до отримання по адвокатському запиту копій оскаржуваних рішень та документів на підставі яких вони були прийняті.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задоволити.

Представник відповідача Чепиль М.І. у судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову вказав, що рішення Рівненської міської ради №152 від 18.10.1996р. в частині передачі у власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 688 кв. м. в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та ОСОБА_7 земельної ділянку площею 790 кв. м. в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства є законним, прийнятим в межах повноважень Рівненської міської ради. Хоча і не заперечував той факт, що до будинку позивача існує лише один проїзд з вул. Басівкутської, частина землі якого відноситься до земель загального користування. В задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача Каленський А.Ю. позов не визнав та вказав, що оскаржувані п.1.6.1 та п.1.6.2 рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради РВ№ 78 від 10.09.1996 р. щодо надання в постійне користування ОСОБА_10 земельної ділянки площею 688 кв. м. в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та п.1.6.2 щодо надання ОСОБА_7 в постійне користування земельної ділянки площею 790 кв. м. в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства прийняті у спосіб та в межах повноважень ВК Рівненської міської ради. Оскаржуване в частині рішення було прийняте на підставі заяв ОСОБА_10 та ОСОБА_7 від 28.03.1996р. про направлення комісії з Рівненської міської ради по розподілу земельної ділянки між співмешканцями будинку по АДРЕСА_1.

Представник третьої особи - Управління Держземагенства у м. Рівне у судовому засіданні зазначив, що позов є безпідставним, а передана у власність фізичним особам частина даного проїзду є проїздом лише до належного на праві власності будинку позивача, який може обрати інший спосіб поновлення свого порушеного права, зокрема шляхом встановлення земельного сервітуту. В задоволені позову просив суд відмовити.

У судовому засіданні представник третьої особи - Управління містобудування та архітектури повністю підтримав думки представників Рівненської міської ради та виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити із наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування №2-9446, затвердженого Рівненською державною нотаріальною конторою 04 листопада 1969 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частини будинку в АДРЕСА_2 та згідно реєстраційного посвідчення за реєстровим номером №193-401-54761 від 02 жовтня 2002 року, затвердженим начальником Рівненського міського бюро технічної інвентаризації Давидчук Т.О., жилий будинок з надвірними будівлями за вищевказаною адресою зареєстрований за позивачем на праві приватної власності на підставі договору міни будівель, посвідченого 25 листопада 1983 року.

Згідно генерального плану в АДРЕСА_2 до належного на праві власності позивачу будинку та надвірними будівлями позивача існує лише один проїзд з вул. Басівкутської. Дана земельна ділянка перебуває під загальним користуванням, однак проїзд до неї розташований виключно із вищевказаної вулиці.

Даний факт про те, що до будинку та будинковолодіння ОСОБА_1 існує лише один проїзд, що знаходиться на частині спірної земельної ділянки та яка є місцем загального користування у судовому засіданні не заперечується представниками відповідачів та третіми особами.

Згідно п. п. 1.6.1. та 1.6.2. рішення ВК Рівненської міської ради № 78 від 10 вересня 1996 року ОСОБА_10 в постійне користування надано земельну ділянку, площею 688 кв. м. в АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 790 кв. м. за вищевказаною адресою в постійне користування для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч.2 ст.3 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень) землею розпоряджаються Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають у власність або надають в користування та вилучають її.

Рішенням Рівненської міської ради народних депутатів двадцять другого скликання за №152 від 18 жовтня 1996 року дані земельні ділянки в АДРЕСА_1 були передані у приватну власність ОСОБА_10 та ОСОБА_7

Згідно ст.23 Земельного Кодексу України документом, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою є державні акти, які видаються відповідними радами.

Державні акти, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відсутні, а відтак і право власності неналежно оформлено.

Однак, не зважаючи на вищевказане власники земельної ділянки, в тому числі і спірної проїзної частини розпоряджаються належною їм частиною землі на власний розсуд, в тому числі і перешкоджають позивачу користуватися частиною земельної ділянки, яка використовувалася ним як проїзд. Так, ОСОБА_1 позбавлений можливості безперешкодно доїжджати до свого будинку та будинковолодіння, що у свою чергу створює великі незручності для нього.

Згідно ч.4 ст.4 Земельного кодексу України (втратив чинність 01 січня 2002 року) не можуть передаватись у колективну та приватні власність землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міській ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та державної виконавчої влади.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради народних депутатів №78 ОСОБА_10 та ОСОБА_7 надано земельні ділянки площею 688 кв. м. та 790 кв. м. відповідно, частина яких, площею 0,0016 кв. м. розташована на землі загального користування, а саме на проїзді до належного ОСОБА_1 на праві власності будинку з надвірними будівлями.

Тому рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради народних депутатів №78 прийняте всупереч нормі ст.4 ЗК України (закон, що діяв на час прийняття рішення), оскільки в ньому чітко вказано, що землі, а саме проїзди не можуть передаватись у колективну та приватну власність.

Прийнятим рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради народних депутатів №78 позивач позбавлений права користуватися належної йому на праві приватної власності будівлею та надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_2, оскільки не може належним чином доїжджати до неї, бо земельні ділянки де був і знаходиться єдиний проїзд згідно вищевказаного рішення належать ОСОБА_10 та ОСОБА_7

Оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що п.1.6.1 прийнятого рішення виконкому Рівненської міської ради № 78 від 10.09.1996 р. щодо надання в постійне користування ОСОБА_10 земельної ділянки площею 688 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та п.1.6.2 щодо надання ОСОБА_7 в постійне користування земельну ділянку площею 790 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та п.1.2 рішення Рівненської міської ради № 152 від 18.10.1996 р. в частині передачі у власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 688 кв. м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та ОСОБА_7 земельної ділянку площею 790 кв. м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства порушує право позивача, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не зайде підстав для його поновлення.

Згідно ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Як убачається із наданих у судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 та дослідженого судом листа за підписом депутата Рівненської міської ради Чугуєвця А.О. від 21 травня 2012 року до середини травня 2012 року позивач постійно безперешкодно користувався даним під'їздом, який є місцем загального користування і відповідно до закону не міг бути переданий у приватну власність фізичним особам. А лише в середині травня від сусідки ОСОБА_9 позивачу стало відомо, що частина проїзду передана у приватну власність фізичним особам, які мають намір його загородити.

За таких обставин суд вважає, що строк звернення до суду слід поновити так, як він пропущений із поважних причин, оскільки про порушення позивачу стало відомо у встановлений строк для подачі позову до суду.

Враховуючи викладене та те, що оскаржувані в частинах рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради та рішення Рівненської міської ради обмежують права позивача користуватися єдиним проїздом до свого будинковолодіння, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а в частині оскаржуваних рішень скасуванню.

Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 17, 71, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.

Скасувати п.1.6.1 рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради № 78 від 10 вересня 1996 року щодо надання в постійне користування ОСОБА_10 земельної ділянки площею 688 кв. м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та п.1.6.2 щодо надання ОСОБА_7 в постійне користування земельну ділянку площею 790 кв. м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства.

Скасувати п.1.2 рішення Рівненської міської ради № 152 від 18 жовтня 1996 року в частині передачі у власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 688 кв. м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства та ОСОБА_7 земельної ділянку площею 790 кв. м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Рівненського міського суду П.Д. Денисюк