Постанова № 384475, 25.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.06 р. Справа № 3/353а

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Гассій О.В., при помічнику (секретарі судового засідання) І.В.Костюк, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Борди України” м. Донецьк

до Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк

про визнання рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 198 від 26.04.2006 р. противоправним і скасувати його.

в адміністративній справі № 3/353а

За участю представників сторін:

від позивача: Куліков А.А. - представник

від відповідача: Макієнко О.Г., Зінченко Є.А., Краснопьор В.А. – представники.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Борди України” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з адміністративною позовною заявою до Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк про визнання рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 198 від 26.04.2006 р. противоправним і скасувати його.

Ухвалою від 24.10.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 3/353а.

Провадження по справі відбувалось за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Слухання по справі неодноразово відкладалось за клопотанням позивача.

12.12.2006 р. сторонами по справі надано суду спільне клопотання про відкладення слухання по справі на один місяць.

Суд задовольнив клопотання сторін, оскільки для розгляду справи по суті необхідна присутність представників обох сторін.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наступне:

Відповідно до статті 2 Закону України „Про рекламу”, цей закон регулює відносини пов’язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Відповідно до статті 16 Закону України „Про рекламу”, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпаним. Повноважень у виконкому по введенню мораторію на встановлення рекламних засобів у цих законодавчих актах не має.

Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” також не оговорені права виконавчого комітету по регулюванню зовнішньої реклами. Позивач вважає, що таким чином, виконавчий комітет перевищив свої повноваження. Встановлювати і скасовувати рамки для видачі дозволів на рекламні конструкції може тільки вищий законодавчий орган шляхом прийняття відповідних законів чи змін до них.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів.

Згідно зі статтею 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб’єкта господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Таким чином, вважає, що рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 198 від 26.04.2006 р. обмежує право товариства на повноцінну господарську діяльність. У зв’язку з невідповідністю його законодавству воно підлягає скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, з мотивів викладених у відзиві (б/н від 21.11.2006 р.).

В судовому засіданні були досліджені надані сторонами документи: рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 198 від 26.04.2006 р., рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 596/4, № 596/1, № 596/2, № 596/3, № 402 від 19.08.2005 р., № 449/1, № 449/2, № 449/3, № 449/4 від 16.08.2006 р., № 267/1, № 267/2, № 267/3, № 267/4 від 17.05.2006 р., протокол від 12.12.2005 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

26.04.2006 р. виконавчий комітет Донецької міської ради прийняв рішення № 198 „Про введення мораторію на розміщення зовнішньої реклами на території м. Донецька” пунктом 1 якого встановлено „мораторій на встановлення наземних рекламних засобів на території міста Донецька”; пунктом 2.1 заборонено „встановлювати пріоритети на заяви від суб’єктів підприємницької діяльності про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на території м. Донецька”.

Слід зазначити, що терміни „зовнішня реклама” та „наземні рекламні засоби” (п. 1 рішення № 198 від 26.04.2006 р.) не є тотожними.

Згідно до припису статті 1 Закону України „Про рекламу” зовнішня реклама, це - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

Рекламні засоби (в тому числі наземні), - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Пунктом 2.1 оскаржуваного рішення робочому органу по зовнішній рекламі заборонено встановлення пріоритетів на заяви суб’єктів підприємницької діяльності про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами любого формату в межах майдану Леніна.

Відповідно до п. 6 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 2067 від 29.12.2003 року (надалі типових правил) до повноважень робочого органу належить прийняття рішень про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу або про відмову у встановлені пріоритету.

Згідно із частиною 2 п. 10 типових правил робочий орган протягом п’яти днів із дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене в заяві, на предмет наявності на це місце розташування рекламного засобу пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого у встановленому порядку дозволу. Після перевірки керівник робочого органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановлені пріоритету.

Таким чином рішення № 198 виконавчого комітету Донецької міської ради, а саме п. 2.2 встановлює інші (додаткові) підстави для відмови у встановлені пріоритету, чим суперечить п. 10 типових правил. Окрім цього, рішення містить обмеження пов’язані із забороною збільшення формату конструкцій, забороною продовження строку дії дозволів, що суперечить п. п. 18, 27, 29 типових правил.

Частиною 2 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі і виконавчі комітети міських рад, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 8 Конституції України, передбачає, що в Україні визнається та діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” основним принципом здійснення місцевого самоврядування в Україні є принцип законності.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України „Про рекламу” цей закон регулює відносини пов’язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Відповідно до статті 16 Закону України „Про рекламу”, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпаним. Повноважень у виконкому по введенню мораторію на встановлення рекламних засобів у цих законодавчих актах не має.

Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” також не оговорюються права виконавчого комітету по регулюванню зовнішньої реклами.

Таким чином, виконавчий комітет перевищив свої повноваження. Встановлювати і скасовувати рамки для видачі дозволів на рекламні конструкції може тільки вищий законодавчий орган шляхом прийняття відповідних законів чи змін до них.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів.

У відповідності зі статтею 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб’єкта господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Таким чином, рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 198 від 26.04.2006 р. обмежує право товариства з обмеженою відповідальністю „Борди України” на повноцінну господарську діяльність.

У зв’язку з невідповідністю його законодавству воно підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 198 від 26.04.2006 року не тільки суперечить нормам законодавства України, та істотно порушує права позивача, передбачені ст. 42 Конституції України, ст. 19 Господарського кодексу України, що є підставою для його скасування.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - виконком Донецької міської ради не довів правомірності оскаржуваного рішення. Відповідно до вищенаведеного суд задовольняє вимоги позивача.

Керуючись ст. 42 Конституції України, ст. ст. 20, 23 Господарського кодексу України, ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст. 16 Закону України „Про рекламу”, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 2067 від 29.12.2003 року, керуючись ст. ст. 3, 9, 17, 71, 86, 94, 105, 118, 153, 160, 167, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Борди України” м. Донецьк – задовольнити.

Визнати рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 198 від 26.04.2006 р. „Про введення мораторію на розміщення зовнішньої реклами на території м. Донецька” противоправним.

Скасувати рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 198 від 26.04.2006 р. „Про введення мораторію на розміщення зовнішньої реклами на території м. Донецька”.

Стягнути з виконавчого комітету Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, код ЄДРПОУ 04052844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борди України” м. Донецьк (83096, м. Донецьк, пр. Матросова, 24а, код ЄДРПОУ 33670421) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені 25.12.2006 р. в присутності представників сторін.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Гассій О.В.

Постанову підписано 16.01.2007 р.

Вик. Костюк І.В.

Надруковано 3 примірники:

1 позивачу

1 відповідачу

1 до справи