Рішення № 38446961, 09.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" квітня 2014 р. Справа № 911/395/14

За позовом відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м. Київ

до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 49000,00 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - Петренко В.О., довіреність б/№ від 04.03.2014

Відповідача - Боронило І. М., довіреність №10-11/10 від 11.03.2014.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - Позивач) до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (далі - Відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу в сумі 49000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем свого обов'язку по відшкодуванню Позивачу в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування - збитків за страховим випадком, а саме дорожньо-транспортною пригодою (ДТП), що сталася за участю автомобілей страхувальників Позивача і Відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2014 порушено провадження у справі №911/395/14 та призначено її до розгляду на 03.03.2014 о 11:40 год.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 03.03.2014 та 17.03.2014 у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 17.03.2014 та 01.04.2014 відповідно.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 17.03.2014 б/№ (за вх. суду №4657/14 від 17.03.2014), в якому Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих причин, що страхувальник Відповідача, не повідомив останнього про настання ДТП, у зв'язку з чим Позивач повинен звертатися з позовом не до Відповідача, а до його страхувальника на підставі абз.«ґ» підп.38.1.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В своїх поясненнях №09-06-06 від 19.03.2014 (за вх. суду №5079/14 від 21.03.2014) Позивач заперечує доводи Відповідача, зазначаючи, що норма на яку посилається останній надає саме йому (Відповідачу) право регресного позову до свого страхувальника після задоволення регресної вимоги Позивача.

В судовому засіданні 01.04.2014 згідно ст.77 ГПК України оголошено перерву до 09.04.2014.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні 09.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників Позивача, суд

встановив:

21.07.2012 на перехресті вулиць Леніна та 40 років Жовтня м. Синельниково Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Nissan X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням фізичної особи ОСОБА_3, та автомобіля «КІА Magentis», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням фізичної особи ОСОБА_4, внаслідок якого автомобіль «Nissan X-Trail» зазнав пошкоджень.

Обставини зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2012 у справі №401/10842/12 (3/401/4215/12), якою винним у скоєнні вказаної ДТП, а саме у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнано фізичну особу ОСОБА_4

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП майнові інтереси фізичної особи ОСОБА_3, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Nissan X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, були застраховані згідно договору добровільного страхування транспортного засобу №УБ/532472 від 16.09.2011, укладеного між фізичною особою ОСОБА_3 та Позивачем.

23.07.2012 до Позивача із заявою реєстраційний №32-243/23.02.12 звернувся фізична особа ОСОБА_3 щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку із ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору.

Матеріальні збитки, спричинені власнику автомобіля «Nissan X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 21.07.2012, склали 167991,04 грн, що підтверджується Висновком дослідження №АЕ9217СМ-08.08/2 від 08.08.2012, копія якого додана до матеріалів справи.

Відповідно до умов договору страхування, на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 23.07.2012, страхового акту №СТО-12-11890/1 від 07.11.2012 та розрахунку страхового відшкодування до нього, Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування фізичній особі ОСОБА_3 в розмірі 91250,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №36094 від 21.06.2013, №55831 від 29.08.2013, №65884 від 11.10.2013, №77956 від 25.11.2013 та відповідних відомостей до них про розподіл коштів, доданими до позовної заяви.

Регулювання відносин страхування здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України „Про страхування", Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором страхування, правилами страхування, затвердженими страховою компанією.

Частиною 1 ст.979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Частиною 1 ст.993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно приписів ст.228 ГК України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Як зазначено в ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як власника транспортного засобу «КІА Magentis», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована товариством з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Провіта" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №АВ/6067212 від 22.02.2012. Страхова сума (ліміт відповідальності) за цим полісом за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 50000,00 грн., при франшизі - 1000,00 грн.

Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, чинним законодавством України передбачено виникнення у страховика, який виплатив потерпілому страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, права регресу до страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, винного у заподіянні шкоди (Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008 у справі №11/406-07 за позовом ВАТ „Страхова компанія „Країна" до АТ „Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 4526, 80 грн).

Таким чином, особою, відповідальною за відшкодування завданих фізичній особі ОСОБА_3 збитків на суму 49000,00 грн у даному випадку є Відповідач відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах страхової суми (ліміту відповідальності) та обумовленої франшизи в розмірі 1000,00 грн, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6067212 від 22.02.2012.

Враховуючи зазначене, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування своєму страхувальнику - фізичній особі ОСОБА_3, звернувся до Відповідача в порядку регресу з заявою №09-06-02/27029 від 04.12.2013 про виплату на його користь страхового відшкодування у сумі 49000,00 грн, яку Відповідач отримав 09.12.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0210003884370, однак залишив без відповіді та без задоволення, у зв'язку з чим Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Щодо заперечень Відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, відносно того, що вимоги Позивача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу повинні бути заявлені на підставі абз.«ґ» підп.38.1.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до фізичної особи ОСОБА_4, оскільки останній не повідомив свого страховика - Відповідача про ДТП у встановлені законодавством строки, суд зазначає наступне.

Норма абз. «ґ» підп.38.1.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якою встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, стосується регулювання правовідносин між Відповідачем, як страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та фізичною особою ОСОБА_4, як страхувальником за цим же полісом. А отже, передбачає виникнення права регресного позову саме у Відповідача після задоволення спірної вимоги Позивача.

За таких обставин, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача в порядку регресу частини суми виплаченого страхового відшкодування - збитків, завданих ДТП, у розмірі 49000,00 грн є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, Відповідачем належним чином не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) на користь відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) 49000,00 грн (сорок дев'ять тисяч гривень) страхового відшкодування в порядку регресу та 1827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) витрат по сплаті судового збору.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Третьякова

Повне рішення складено « 28» квітня 2014 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.