Рішення № 38446442, 25.04.2014, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/3646/13-ц

Провадження № 2/352/304/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Гургули В.Б.

секретаря Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чукалівської сільської ради про визнання недійсними рішення виконавчого комітету сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідачів про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Чукалівської сільської ради від 10 липня 2012 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обгрунтувала тим, що згідно укладеного 31.03.2008р. договору дарування майна ОСОБА_1 набула у власність житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Крім того, згідно державного акту на право власності на землю виданого 29.11.2002р. вона власником земельної ділянки площею 0,3168 га для обслуговування будинковолодіння по АДРЕСА_1. Дане майно було передано в іпотеку ПАТ «Ощадбанк» по зобов'язаннях, що випливали із укладених її колишнім чоловіком ОСОБА_3 кредитних договорів, відповідно до яких вона купила поручителем. На виконання рішення Тисменицького районного суду від 29.09.2011р. про стягнення боргу, 15.05.2012р. Івано-Франківською філією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з прилюдних торгів продано будинковолодіння по АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,3168 га для обслуговування даного будинковолодінні та незавершене будівництво по АДРЕСА_1. Рішенням Тисменицького районного суду від 18.07.2013р. залишеним без змін апеляційним судом Івано-Франківської області відповідно до ухвали від 13.09.2013р. визнано недійсним торги проведені 15.05.2012р. Крім того, ухвалою Тисменицького районного суду від 12.07.2012р. вживалися заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. У зв'язку з тим, що на майно судом накладено арешт, тому 10.07.2012р. виконавчим комітетом Чукалівської сільської ради незаконно прийнято оскаржуване рішення та відповідно 02.10.2012р. неправомірно видано свідоцтво про право власності про визнання за відповідачем ОСОБА_2 права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1. Просила позов задоволити у повному обсязі.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву в якій просить суд справу слухати у її відсутності, позов підтримує з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник позивачки в судовому засіданні 19.03.2014 року позов підтримав та просив його задовольнити, проте 11.04.2014 року та 25.04.2014 року в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча про дату, час та міце розгляду справи повідомлявся належним чином. В зв'язку з чим суд ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності представника позивачки.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник позов не визнали. Пояснили суду, що ніяких прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки не було порушено. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 15.05.2012р. з прилюдних торгів придбала майно і їй Тисменицькою районною державною нотаріальної конторою 22.05.2012р. видано відповідні свідоцтва, тому остання 09.07.2012р. звернулася до виконавчого комітету Чукалівської сільської ради про поділ будинковолодіння та оформлення права власності на нього. Оскаржуване рішення виконкомом прийнято 10.07.2012р. На час прийняття рішення жодних заборон чи обмежень щодо таких дій не було, оскільки ухвала суду прийнята тільки 12.07.2012р. Також пояснили, що жодних заборон Чукалівській сільській раді та Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації щодо видачі відповідачці свідоцтва про право власності на майно не було. Вважають, що оскаржувані рішення та свідоцтво про право власності вичерпали свою дію шляхом його виконання, тому відсутні правові підстави для визнання їх недійсними. За таких обставин, на їхню думку, позов є надуманим та безпідставним, просили у позові відмовити.

Представник Чукалівської сільської ради позов не визнав. Суду пояснив, що оскаржуване рішення прийнято виконавчим комітетом в межах повноважень наданих виконавчому комітету Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та в спосіб визначений законами і Конституцією України, на підставі поданої ОСОБА_2 заяви. Сільській раді не було відомо про ухвали чи рішення судів з приводу заборони прийняття будь-яких рішень щодо спірного майна, тому вважає, що права позивачки не порушено. Просив у позові відмовити.

Згідно приписів ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь в справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

За таких обставин, керуючись ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення відповідачів та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно з частинами 1 та 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі акта проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції 16.05.2012р. державним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Колтун С.В. 22 травня 2012 року видано ОСОБА_2 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (а.с. 51,53).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав, виданого 29 травня 2012 року ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1.

На даний час свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 22.05.2012р. не скасовано, також судом не визнано недійсним.

09.07.2012р. ОСОБА_2 подала до Чукалівської сільської ради Тисменицького району заяву про поділ будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Рішенням виконавчого комітету Чукалівської сільської ради від 10.07.2012р. проведено поділ будинковолодіння АДРЕСА_1 на домоволодіння НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 34 ).

На підставі рішення виконкому від 10.07.2012р. Чукалівською сільською радою 02.10.2012 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 47 ) та проведено державну реєстрацію права власності, що засвідчено витягом від 02.10.2012р. (а.с. 46).

Ухвалою Тисменицького районного суду від 12.07.2012р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Тисменицького районного управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (а.с. 4) накладено арешт на домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1, незавершене будівництво будівель туалету, котельні та складу в АДРЕСА_1. Заборонено управлінню Держкомзему в Тисменицькому районі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Відповідно до ухвали Тисменицького районного суду від 09.08.2012р. (а.с. 48-49) змінено заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 12.07.2012р. в частині накладення арешту на заборону відчуження домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1, незавершеного будівництва будівель туалету, котельні та складу в АДРЕСА_1.

Рішенням Тисменицького районного суду від 18.07.2013р. по справі №0915\2631\12 (а.с. 5-7), яке набрало законної сили 13 вересня 2013 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано недійсними прилюдні торги проведені 15.05.2012р. Івано-Франківською філією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» щодо примусової реалізації домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 Тисменицького району Івано-Франківської області, а також незавершеного будівництва будівель туалету, котельні та складу в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області.

Згідно ч.2 ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка ратифікована Україною (згідно Закону України №452/97-ВР від 15.07.1997р.), органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено питання обліку відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності (ст.ст.30-31 Закону).

Відповідно до вимог ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Частиною 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Таким чином, відповідно до системного аналізу вищенаведених нормативно-правових актів виконавчий комітет сільської ради реалізуючи свої повноваження може приймати відповідні акти у формі рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно правової позиції позиція Конституційного Суду України, зокрема, рішення №7-рп/1999 від 16 квітня 1999 року ненормативні акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їхнього виконання, це є «гарантією стабільності суспільних відносин», що узгоджується також з правовою позицією викладеною в абзаці другому пункту п'ятого мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп.

Відповідно до частини 1 статті 1 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Аналогічна позиція вбачається з окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, рішення № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року та рішення № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

У зв'язку з тим, на час прийняття оскаржуваного рішення від 10.07.2012р. не було жодних заборон суду чи інших будь-яких, передбачених законом, обмежень чи заборон, тому виконавчий комітет Чукалівської сільської ради приймаючи рішення від 10 липня 2012 року, на підставі заяви ОСОБА_2 і щодо її майна, право на яке посвідчено свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів від 22.05.12р. та витягом про державну реєстрацію прав від 29.05.12р., діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оскільки, рішення від 10.07.2012р. є актом одноразового застосування, вичерпує свою дію фактом його виконання, тому орган місцевого самоврядування правомірно 02.10.2012р. видав ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Жодних заборон щодо невидачі свідоцтва про право власності на майно судом не приймалося.

Суд критично оцінює та відхиляє доводи позивача про те, майно перебувало під публічним обтяження у зв'язку з тим, що ухвала про накладення арешту судом прийнята 12.07.2012р., а оскаржуване рішення виконкому -10.07.2012р. Вжиті судом заходи забезпечення позову не забороняли видавати свідоцтво про право власності, а стосувалися заборони відчуження домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1, незавершеного будівництва будівель туалету, котельні та складу в АДРЕСА_1.

Також суд зазначає що, отримання свідоцтва про право власності на майно є похідним від законності прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення, яке породжує правові наслідки - видачу свідоцтва про право власності.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є необґрунтованими і в задоволені позову слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст.ст. 9, 19, 58 Конституції України, ст.ст. 30-31, 52.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоложних свобод, ч.2 ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, керуючись ст.ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Б. Гургула