Постанова № 38445874, 14.04.2014, Авдіївський міський суд Донецької області

Провадження № 2-а/217/4/2014

Справа № 217/2263/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2014 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

при секретарі Грищенко В.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шелех М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Авдіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання здійснити зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання здійснити зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 10 серпня 1963 року по 12 квітня 1993 року працював в Авдіївському спецуправлінні № 227 ЗАТ «Коксохіммонтаж» за професією вогнетривник, зайнятий на гарячих ділянках робіт з особливо шкідливими умовами праці, що передбачено Списком № 1. З 2 червня 1998 року по 21 квітня 2002 року працював вогнетривником за кордоном в ТОВ «Зарубіжчермет - АФРО»; у періоди з 15 липня 2002 року по 31 липня 2003 року, з 1 жовтня 2003 року по 31 квітня 2004 року, з 1 вересня 2004 року по 1 листопада 2008 року працював вогнетривником на гарячих ділянках робіт в ПП «Орфей», що також передбачено Списком № 1.

14 травня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак рішенням відповідача від 1 серпня 2013 року йому у призначення пенсії було відмовлено. Відповідач відмовився включати до пільгового стажу вищевказані періоди робіт.

Посилаючись на вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, Постанов Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, від 11 березня 1994 року № 162, від 16 січня 2003 року № 36, позивач просив визнати незаконними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області щодо відмови в зарахуванні певного періоду трудової діяльності до пільгового стажу при обчисленні пенсії та зобов'язати вчинити певні дії, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області зарахувати позивачу до загального і пільгового стажу за Списком № 1 роботу в ТОВ «Зарубіжчермет-АФРО» з 2 червня 1998 року по 21 квітня 2002 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи в Авдіївському спецуправлінні № 227 ЗАТ «Коксохіммонтаж» на посаді вогнетривника в особливо шкідливих умовах праці з 10 серпня 1983 року по 12 квітня 1993 року та в ПП «Орфей» за Списком № 1 на посаді вогнетривника в особливо шкідливих умовах праці з 15 липня 2002 року по 31 липня 2003 року, з 1 жовтня 2003 року по 31 квітня 2004 року, з 1 вересня 2004 року по 1 листопада 2008 року.

В порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач під час судового розгляду уточнив позовні вимоги, змінивши редакцію пункту 4 позовних вимог, згідно з яким просив зобов'язати відповідача зарахувати йому до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в Авдіївському спецуправлінні № 227 ЗАТ «Коксохіммонтаж» на посаді вогнетривника в особливо шкідливих умовах праці з 10 серпня 1983 року по 12 квітня 1993 року та з 22 листопада 1994 року по 30 червня 1995 року та в ПП «Орфей» за Списком № 1 на посаді вогнетривника в особливо шкідливих умовах праці з 15 липня 2002 року по 31 липня 2003 року, з 1 жовтня 2003 року по 31 квітня 2004 року, з 1 вересня 2004 року по 1 листопада 2008 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням їх уточнення та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з тих підстав, що роботи, які виконував позивач на посаді вогнетривника АСУ «Коксохіммонтаж» № 227 віднесені до Списку № 2, а не до Списку № 1. Пільговий стаж за Списком № 1 під час роботи в ТОВ «Зарубіжчермет-АФРО» позивач не підтвердив належним чином оформленими документами. Стосовно роботи позивача на ПП «Орфей» є неможливим проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки про пільговий стаж. Тому, загальний стаж роботи позивача складає 26 років 3 місяці 7 днів, з яких пільговий стаж за Списком № 2 складає 12 років 3 місяці 19 днів, а за Списком № 1 - 4 місяці 5 днів. Право на пенсію позивач набуде при досягненні 55 років. Також представником відповідача надані письмові заперечення проти позову, в яких вона обґрунтувала свою позицію посиланням на норми чинного законодавства. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся 14 травня 2013 року до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1.

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані такі документи: копія паспорту і ІПН; копія трудової книжки; копія диплома; довідка з Ясинуватського об'єднаного міського військового комісаріату; архівна довідка від 17 січня 2012 року № 08-0044 за періоди роботи в АСУ № 227 «Коксохіммонтаж» (ЗАТ «Коксохіммонтаж»); копія наказу від 28 листопада 1994 року № 23 щодо проведення атестації робочих місць; архівна довідка від 17 січня 2012 року № 08-005 про відпрацьований час на гарячих ремонтах коксових батарей; довідка від 23 лютого 1995 року № 34-24-14 про перебування спеціаліста за кордоном; трудова угода від 19 квітня 1993 року; довідка від 2002 року про перебування за кордоном; три трудових угоди; довідки, уточнюючі особливий характер праці від 16 лютого 2011 року № 22/11 та № 23/11 за періоди роботи в ПП «Орфей»; копія наказу від 17 квітня 2006 року № 35 щодо проведення атестації робочих місць; довідка, уточнююча особливий характер праці від 22 березня 2013 року № 22/03 за періоди роботи в ТОВ будівельно-монтажній компанії «Орфей»; копія наказу від 11 травня 2010 року № 11/05 щодо проведення атестації робочих місць; довідка, уточнююча особливий характер праці від 29 червня 2012 року № 135 за періоди роботи в ТОВ «Трест «Коксохіммонтаж»; дві архівні довідки про заробітну плату від 23 квітня 2013 року № 01-158 та № 01-159 за періоди роботи з 1 серпня 1983 року по 30 червня 1995 року. Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Відповідач рішенням від 1 серпня 2013 року № 25 відмовив позивачеві у призначенні пенсії з тих підстав, що позивач набуде права на пенсію за віком при досягненні 55 років відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 2.

Вказаний висновок відповідач обґрунтував тим, що до пільгового стажу за Списком № 1, не можуть бути включені всі періоди роботи в АСУ № 227 «Коксохіммонтаж», ТОВ «Орфей» та ТОВ «Зарубіжчермет-АФРО».

Також, позивач звернувся до УПФУ в м. Авдіївка із заявою про підтвердження періодів роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в ЗАТ «Коксохіммонтаж» на посаді вогнетривника, зайнятого на гарячих ділянках робіт, з 10 серпня 1983 року по 12 квітня 1993 року та з 22 листопада 1994 року по 30 червня 1995 року, додавши до заяви копії паспорту та ІПН, трудової книжки, розрахунку стажу, довідки з ЄДР про ліквідацію, архівної довідки від 17 січня 2012 року № 08-004 про стаж роботи, архівних довідок від 23 квітня 2013 року №№ 01-158, 01-159 про заробітну плату, архівної довідки від 17 січня 2012 року № 08-005 про відпрацьований час в шкідливих умовах, наказу від 28 листопада 1994 року № 23 про результати атестації робочих місць, акту зустрічної перевірки від 26 квітня 2013 року, нарядів на проведення робіт.

За наслідками розгляду заяви позивача УПФУ в м. Авдіївка прийняло рішення б/н б/д про результати розгляду заяви, яким відмовило ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком № 1 та зарахуванні до Списку № 2 періодів роботи з 10 серпня 1983 року по 12 квітня 1993 року та з 22 листопада 1994 року по 30 червня 1995 року на посаді вогнетривника у ЗАТ «Коксохіммонтаж». Тобто, вказаним рішення відповідач відніс зазначені вище періоди роботи позивача у ЗАТ «Коксохіммонтаж» до Списку № 2.

Рішенням від 01.10.1998 по справі № 13-рп/98 Конституційний Суд України констатував, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання згідно з частиною другою статті 124 Конституції України поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист.

Конституційний Суд вирішив і у пункті 1.1 рішення від 07.05.2002 у справі № 1-1/2002 8-рп/2002 вказав, що положення про поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, означає, що до юрисдикції Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції належить, відповідно до їх повноважень, вирішення питань, що мають правовий характер.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплення у ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом позовної заяви, позивач вважає, що періоди роботи з 10 серпня 1983 року по 12 квітня 1993 року та з 22 листопада 1994 року по 30 червня 1995 року у ЗАТ «Коксохіммонтаж», з 2 червня 1998 року по 21 квітня 2002 року в ТОВ «Зарубіжчермет-АФРО», з 15 липня 2002 року по 31 липня 2003 року, з 1 жовтня 2003 року по 31 квітня 2004 року, з 1 вересня 2004 року по 1 листопада 2008 року відповідач мав зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1, на підставі чого призначити йому пенсію на пільгових умовах. Однак, в позовній заяві та в уточненнях до неї позивач просить визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача щодо відмови в зарахуванні певного періоду трудової діяльності до пільгового стажу при обчисленні пенсії та зобов'язати зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 зазначені вище періоди роботи.

Разом із тим, як встановлено у судовому засіданні, відповідачем було прийнято два рішення - про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 та про результати розгляду заяви позивача, яка стосувалась зарахування періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1. Саме в цих рішеннях орган ПФУ надав оцінку поданим позивачем документам, на підставі яких дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його вимог. До суду позивачем також подані копії документів, які підтверджують обставини роботи зі шкідливим умовами праці, які вже були досліджені та оцінені УПФУ при прийнятті вищевказаних рішень. Отже, юридичне значення для позивача мають саме вказані рішення (а не дії чи бездіяльність) УПФУ в м. Авдіївка, які на даний час позивачем не оскаржувались та є чинними. Судом неодноразово роз'яснювалось у судовому засіданні право позивача уточнити позовні вимоги та поставити питання щодо оскарження зазначених рішень УПФУ, однак позивач таким своїм правом не скористався, і наполягав на вирішенні позовних вимог, заявлених ним у позовній заяві та заяві про уточнення позову, яка стосувалась зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що рішення УПФУ в м. Авдіївка про відмову у призначенні пенсії та про результати розгляду заяви на даний час є чинними, суд дійшов висновку, що в межах заявлених позовних вимог відсутні порушення прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, які підлягають захисту адміністративним судом. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані вище обставини не позбавляють позивача права звернутись до суду з адміністративним позовом до УПФУ в м. Авдіївка, обравши належний спосіб захисту порушеного права.

Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПФУ в м. Авдіївка у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання здійснити зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1 відмовити.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 квітня 2014 року.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: