Рішення № 38444648, 24.04.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. Справа № 923/225/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Рубанику О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, вул. Залаегерсег, 14, м. Херсон, в інтересах держави

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1

до відповідача-2: Лазурненської селищної ради, ідентифікаційний код 04526457, вул. Жовтнева, 57, смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області,

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Установа Палата експертів з управління програмними проектами, фінансової діагностики та оцінки програм та проектів "Тендерна палата Херсонської області", м. Херсон,

про визнання недійсним рішення селищної ради, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади та повернення комунального майна

за участю представників сторін:

від позивача: прокурор відділу прокуратури м. Херсона Ахременко О.Д., посвідчення № 019816 від 19.08.2013 р.;

від відповідача -1 : не прибув;

від відповідача - 2: не прибув;

від третьої сторони: не прибув;

в с т а н о в и в:

Херсонський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі позивач) звернувся з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач-1) та до Лазурненської селищної ради (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Установа "Палата експертів з управління програмними проектами, фінансової діагностики та оцінки програм та проектів "Тендерна палата Херсонської області", м. Херсон, про визнання недійсним рішення ХLIХ сесії Лазурненської селищної ради шостого скликання № 420 від 21.05.2013 року "Про проведення конкурсу у формі аукціону для передачі в оренду об'єкта благоустрою "Комунальний пляж" з моменту його винесення; визнання недійсним рішення ХLIХ сесії Лазурненської селищної ради шостого скликання № 446 від 01.07.2013 року «Про затвердження протоколу по результату проведення аукціону» в частині визнання переможцем ФОП ОСОБА_1 на право оренди частки комунального майна № 29, з моменту його винесення; визнання недійсним на майбутнє договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади смт. Лазурне № 28 від 25.07.2013, укладений між Лазурненською селищною радою та ФОП ОСОБА_1; зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути комунальне майно - земельну ділянку площею 1002,0 м.кв. та вартістю 53557,00 грн., розташовану за адресою: смт. Лазурне, Скадовського району, Херсонської області до комунальної власності територіальної громади селища Лазурне. Позовні вимоги обґрунтовані допущеними порушеннями норм чинного законодавства при розпорядженні об'єктом благоустрою - "Комунальний пляж".

Позивач - прокурор обґрунтував позовні вимоги тим, що спірні рішення Лазурненської селищної ради про проведення конкурсу у формі аукціону для передачі в оренду об'єкту благоустрою "Комунальний пляж" та про затвердження протоколу від 25.06.2013р., складеного за результатами проведення аукціону з передачі в оренду часток благоустрою "Комунальний пляж" смт. Лазурне, суперечать чинному законодавству в частині передачі земельних ділянок комунальної власності в тимчасове користування, оскільки згідно із статтею 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" пляж являється об'єктом благоустрою, невід'ємною частиною якого є земельна ділянка, на якій він розташований, а тому надання пляжу в оренду повинно відбуватися згідно із порядком, передбаченим розділом ІV глави 19 Земельного кодексу України. Натомість, укладений на підставі рішення селищної ради договір № 28 оренди нерухомого майна комунальної власності - частки № 29 об'єкту благоустрою "Комунальний пляж" є удаваним у відповідності до вимог статті 235 Цивільного кодексу України, так як вчинений для приховування іншого правочину - договору оренди землі, при укладенні якого порушено приписи статей 116, 123, 125 Земельного кодексу України. Дійсна мета договору оренди № 28 зазначена у п. 1.1. договору - право ведення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 господарської діяльності з розміщенням тимчасових споруд та майданчиків під надання платних послуг на земельній ділянці, розташованій в межах визначеної частини пляжної зони, що є порушенням статей 88, 90 Водного кодексу України. У зв'язку з наведеними обставинами прокурор вважає, що договір слід визнати недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України із застосуванням передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України наслідків його недійсності шляхом зобов'язання повернути комунальне майно - земельну ділянку площею 1002,0 м.кв. та вартістю 53557,00 грн., розташовану за адресою: смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2014 р. порушено провадження у справі № 923/225/14, призначено судове засідання на 18.02.2014р. В подальшому, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників учасників провадження та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався, про що було винесено відповідні ухвали суду.

В судовому засіданні 08.04.2014 р. оголошено перерву до 24.04.2014 р.

В судове засідання 24.04.2014 р. після перерви з'явився лише прокурор, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Відповідач-1 ФОП ОСОБА_1 письмового відзиву не надав, в судовому засіданні заявив про повне визнання позовних вимог, пояснивши, що розуміє помилковість дій Лазурненської селищної ради при вирішенні питання передачі в оренду об'єктів благоустрою як об'єктів нерухомого майна комунальної власності, а не як земельних ділянок, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідач-2 Лазурненська селищна рада відзиву на позовну заяву не подала, участь у справі свого представника не забезпечила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Установа Палата експертів з управління програмними проектами, фінансової діагностики та оцінки програм та проектів "Тендерна палата Херсонської області" надала до суду письмовий відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, вважає, що місцева рада вправі вирішувати питання утримання об'єктів благоустрою, укладаючи щодо них, як об'єктів нерухомості, договори оренди з суб'єктами підприємницької діяльності, вважає, що вимога прокурора стосовно визнання недійсним рішення Лазурненської селищної ради № 420 від 21.05.2013 р. не може розглядатися, оскільки зазначене рішення не стосується прав і обов'язків відповідача. В судовому засіданні 08.04.2014 р. представник третьої особи підтримала заперечення, з підстав, викладених у відзиві, просила у позові відмовити.

У судовому засіданні 24.04.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши прокурора, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України та законодавством України з питань передачі в оренду об'єктів права комунальної власності, утримання об'єктів благоустрою, земельним та іншим законодавством, яке має застосовуватися при вирішенні спору.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

За приписами частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням XX сесії Лазурненської селищної ради шостого скликання від 26.12.2011р. № 172 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель населеного пункту смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області (а.с. 15).

Розпорядженням Лазурненського селищного голови від 01.07.2013 року (а.с.25) об'єкт комунальної власності "Комунальний пляж" відображено в бухгалтерському обліку Лазурненської селищної ради, як балансоутримувача. Відповідно до інвентарної картки № 2 обліку основних засобів бюджетних установ (а.с. 24) «Комунальний пляж» являє собою земельну ділянку площею 91280 м.кв., загальною протяжністю 3,544 км., з проїздами та проходами 2900 м.

Відповідно до паспорту об'єкту благоустрою (а.с. 38) "Комунальний пляж" поділено на 49 ділянок (часток) різної протяжності та площі, серед яких зазначена ділянка (частка) № 29 протяжністю 70 м. та площею 1002,0 м.кв.

Рішенням пленарного засідання Лазурненської селищної ради шостого скликання прийнято 21.05.2013 р. рішення № 420 "Про проведення конкурсу у формі аукціону для передачі в оренду об'єкту благоустрою "Комунальний пляж", яким ухвалено укласти договір на проведення аукціону з підприємством - організатором аукціону; встановлено ставки орендної плати за використання об'єктів благоустрою "Комунальний пляж"; затверджено схему дислокації ділянок об'єкту благоустрою "Комунальний пляж" для передачі в оренду суб'єктам підприємницької діяльності; затверджено цільове призначення часток об'єкту благоустрою "Комунальний пляж" (а.с. 27).

Згідно протоколу № 31 про хід торгів на аукціоні з продажу права оренди від 25.06.2013 р. частки комунального майна № 29 об'єкту благоустрою "Комунальний пляж" (а.с. 16-17), а також згідно реєстру переможців в аукціоні, складеного на підставі протоколів аукціону від 25.06.2013 р. (а.с. 39-40), визначено переможцем аукціону ОСОБА_1

Рішенням ХLІХ сесії Лазурненської селищної ради шостого скликання від 01.07.2013 р. № 446 затверджено протокол від 25.06.2013 р., складений за результатами проведення аукціону з передачі в оренду часток благоустрою комунального пляжу смт. Лазурне (а.с.16).

25.07.2013 р. між Лазурненською селищною радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № 28 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади смт. Лазурне, за умовами якого орендодавцем на підставі рішення Лазурненської селищної ради від 01.07.2013 р. № 446 передано орендарю в строкове платне користування до 24.06.2016 р. комунальне майно - частку № 29 об'єкту благоустрою "Комунальний пляж", розташованого за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, площею 1002,0 кв.м.для розміщення тимчасових споруд та майданчиків під надання платних послуг (а.с. 18-23).

За приписами статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до наведеної норми Закону територія - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, пляжі.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 15 цього Закону передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі. Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Як встановлено судом, на території об'єкту благоустрою "Комунальний пляж", зокрема на його ділянці, що є предметом спірного договору, відсутні об'єкти нерухомого майна будівлі або споруди, що належать до комунальної власності або до права власності ФОП ОСОБА_1, що обумовлювали би можливість передачі (закріплення) підприємцю об'єкту благоустрою для його утримання і ремонту власними силами.

Частиною 1 статті 10 Закону визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Отже, приписами наведених норм права визначено, що сільські, селищні і міські ради у сфері благоустрою населених пунктів не наділені повноваженнями з передачі об'єктів благоустрою в оренду, а лише можуть утворювати або визначати на конкурсних засадах підприємства, установи та організації (балансоутримувачів) для утримання таких об'єктів.

Суд зазначає, що пляж, в першу чергу, є земельною ділянкою, яка одночасно відноситься до об'єктів права комунальної власності та об'єктів благоустрою. Однак, віднесення земельної ділянки до категорії об'єктів благоустрою здійснюється законодавцем лише за її функціональним призначенням, що не змінює фізичної та юридичної природи пляжу як земельної ділянки. Цей факт підтверджується паспортом об'єкту благоустрою "Комунальний пляж" (а.с. 38) та інвентарною карткою № 2 (а.с. 24), згідно яких «Комунальний пляж» являє собою земельну ділянку площею 91280 м.кв., загальною протяжністю 3,544 км., з проїздами та проходами 2900 м. та саме він у зазначених відносинах сторін має вирішальне юридичне значення. Означення Лазурненською селищною радою у своїх рішеннях та у спірному договорі оренди частини земельної ділянки пляжу словами «частка об'єкту благоустрою» не має юридичного значення.

Отже, у разі передачі в оренду (а не для утримання об'єктів благоустрою) часток пляжу, сторони мають керуватися чинним земельним законодавством, що регулює правила оренди землі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.10.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (з подальшими змінами) зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином, враховуючи, що при ухваленні рішення від 01.07.2013 р. № 446 "Про затвердження протоколу по результату проведення аукціону від 25.06.2013 р." в частині визнання переможцем фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для надання йому в оренду частки об'єкту благоустрою комунального пляжу смт. Лазурне Лазурненська селищна рада перевищила свої повноваження, оскільки приписами Закону України "Про благоустрій населених пунктів" не передбачено надання таких об'єктів в оренду, то рішення в цій частині слід визнати недійсним з моменту його винесення.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним на майбутнє укладеного між Лазурненською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади смт. Лазурне від 25.07.2013 р. № 28 та зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути до комунальної власності територіальної громади селища Лазурне комунальне майно - земельну ділянку площею 1002,0 м.кв., вартістю 53557,00 грн., розташовану за адресою: смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним договору, прокурор зазначив про те, що договір оренди нерухомого майна комунальної власності, укладений між сторонами 25.07.2013 р., є удаваним, оскільки вчинений для приховування іншого правочину - договору оренди, при укладенні якого відповідачами не був дотриманий порядок надання земельної ділянки в оренду.

За приписами статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

Отже, звертаючись з відповідним позовом, позивач повинен довести, що спірний правочин укладено саме з метою приховання іншого правочину, і в результаті його вчинення не наступило інших правових наслідків.

Встановлення обставин, передбачених статтею 235 Цивільного кодексу України, не є підставою для визнання недійсним укладеного правочину, а кваліфікує дійсний зміст спірного правочину. Законність дійсно укладеного правочину розглядається відповідно до підстав, вказаних у статтях 203, 215 Цивільного кодексу України.

Так за договором оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади смт. Лазурне № 28 від 25.07.2013 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 передано у користування частку № 29 об'єкту благоустрою "Комунальний пляж", розташованого за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, площею 1002,0 м.кв., за плату, з правом розміщення тимчасових споруд та майданчиків під надання платних послуг.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З аналізу наведених вище норм випливає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди земельної ділянки, оскільки змістом спірного правочину є надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у користування земельної ділянки на певний строк за визначену плату.

Зміст договору не залежить від його назви, а назва договору не змінює суті правовідносин сторін, тому положення спірного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений Земельним кодексом України.

За приписами частин 1, 3, 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

З викладеного вбачається, що відповідачами не дотримано встановленого порядку передачі земельної ділянки у тимчасове користування, крім цього, оспорюваний договір не містить всіх істотних умов договору оренди землі, а тому не може вважатися дійсним.

Загальні вимоги, недодержання яких є підставою недійсності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України. Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із статтею 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Таким чином, оскільки договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади смт. Лазурне № 28 від 25.07.2013 р., який за змістом є договором оренди земельної ділянки, не відповідає вимогам земельного законодавства, спірний договір слід визнати на майбутнє недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" із застосуванням передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України наслідків його недійсності шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути до комунальної власності територіальної громади селища Лазурне комунальне майно - спірну земельну ділянку.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення XLIX сесії Лазурненської селищної ради шостого скликання № 420 від 21.05.2013р. "Про проведення конкурсу у формі аукціону для передачі в оренду об'єкту благоустрою "Комунальний пляж", суд зазначає наступне.

Як вбачається з рішення ХLVIII сесії Лазурненської селищної ради шостого скликання 21.05.2013р. було прийнято рішення № 420 "Про проведення конкурсу у формі аукціону для передачі в оренду об'єкту благоустрою "Комунальний пляж", яким ухвалено укласти договір на проведення аукціону з підприємством - організатором аукціону; встановлено ставки орендної плати за використання об'єктів благоустрою "Комунальний пляж"; затверджено схему дислокації ділянок об'єкту благоустрою "Комунальний пляж" для передачі в оренду суб'єктам підприємницької діяльності; затверджено цільове призначення часток об'єкту благоустрою "Комунальний пляж". Метою прийняття цього рішення зазначається намагання депутатів залучити інвестиції в розвиток Лазурненської селищної ради, створити сприятливі умови для підприємництва, забезпечення ефективного використання комунального майна. Для досягнення цієї мети вирішено надати об'єкт благоустрою "Комунальний пляж" в оренду шляхом проведення конкурсу у формі аукціону; укладання договору на проведення аукціону з компетентним організатором аукціону; встановлено ставки орендної плати для невизначеного кола осіб; затверджено схему дислокації земельних ділянок, що плануються для передачі в оренду тощо. Це означає, що при прийнятті рішення № 420 від 21.05.2013р. Лазурненська селищна рада реалізовувала свої владні повноваження щодо вирішення загальних питань регулювання земельних відносин, а отже, спірні правовідносини мають публічноправовий характер.

Згідно п. 1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Пунктом 1.4 названої постанови передбачено, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічноправових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах. Правовідносини у сфері використання і охорони земель, врегульовані розділами VI та VII ЗК України, можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер (глави 29, 30, 33 названого Кодексу), а тому спори, що виникають з відповідних правовідносин, можуть, у залежності від їх правового характеру та складу учасників, вирішуватися за правилами адміністративного або господарського судочинства.

За таких обставин, спір про визнання недійсним рішення № 420 від 21.05.2013 р. має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Провадження у справі в частині визнання недійсним вказаного рішення слід припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

При розподілі судового збору між сторонами судом враховується наступне.

В силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійсненні своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Неправильні дії відповідача-2 полягають у перевищенні своїх повноважень Лазурненською селищною радою при прийнятті рішення від 01.07.2013 р. № 446 "Про затвердження протоколу по результату проведення аукціону від 25.06.2013 р." в частині визнання переможцем фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на право оренди частки комунального майна № 29, а також щодо подальшого передання в оренду майна, яке не може бути предметом орендних відносин. Покладання в такому разі судових витрат на ФОП ОСОБА_1 було би несправедливим.

Враховуючи викладене, судовий збір покладається на відповідача-2 Лазурненську селищну раду.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить один розмір мінімальної заробітної плати.

В 2014 році розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.

Згідно п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

У відповідності до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Лазурненської селищної ради № 446 від 01.07.2013р. "Про затвердження протоколу за результатами проведення аукціону від 25.06.2013р." в частині визнання переможцем фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на право оренди частки комунального майна № 29, з моменту його винесення.

3. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області № 28 від 25.07.2013 р., укладений між Лазурненською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

4. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути комунальне майно - земельну ділянку площею 1002,0 м.кв., вартістю 53 557,00 грн., розташовану за адресою: смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області, до комунальної власності територіальної громади селища Лазурне.

5. Провадження у справі в частині визнання недійсним рішення Лазурненської селищної ради № 420 від 21.05.2013р. "Про проведення конкурсу у формі аукціону для передачі в оренду об'єкту благоустрою "Комунальний пляж" - припинити.

6. Стягнути з Лазурненської селищної ради (код ЄДРПОУ 04526457, юридична адреса: 75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Жовтнева, 57) в доход спеціального фонду Державного бюджету України на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривень 00 копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення надіслати учасникам провадження.

Повне рішення складено 29.04.2014 р.

Суддя П.Д. Пригуза