Постанова № 38444641, 15.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа№ 910/24087/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гончарова С.А.

Суліма В.В.

За участі представників:

від позивача: Шегера І.П. - представник

від відповідача: Крочак О.В. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогазконтракт» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 року у справі № 910/24087/13 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогазконтракт»

про стягнення неустойки, ціна позову 3055458,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогазконтракт» про стягнення неустойки, ціна позову 3055458,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 року у справі № 910/24087/13 позов Дочірнього підприємства «Укравтогаз» задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогазконтракт» на користь Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 1422770,71 грн. пені, 1632687,84 грн. штрафу 61109,17 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екогазконтракт» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 року у справі № 910/24087/13 та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 року у справі № 910/24087/13 підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильно застосованими нормами права, а також неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.04.2014.

Представник позивача 15.04.2014 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, якому просить залишити рішення господарського суду від 29.01.2014 по справі №910/24087/13 без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогазконтракт» без задоволення.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014р. враховуючи перебуванням судді Рєпіної Л.О. у відпустці, призначений новий склад суду, а саме: головуючий суддя: Тарасенко К.В. судді: Гончаров С.А., Сулім В.В.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 1 лютого 2013 р. між сторонами у справі укладено договір № 11/13-У на постачання природного газу, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався протягом 2013 року передати у власність позивача 132000000 м3 природного газу за ціною 4165,02 грн./1000 м3 для подальшої реалізації як моторного палива через автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС), забезпечення виробничо-технологічних витрат та власних потреб покупця, а позивача - прийняти указаний товар та оплатити його вартість на умовах договору.

Згідно до умов пунктів 2.1.2, 2.1.3 договору розподіл місячних/квартальних об'ємів газу здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового квартального об'єму. Сторони письмово узгоджують плановий обсяг поставки до 20 числа місяця, який передує місяцю поставки газу. Сторони мають право письмово узгоджувати зміни планового обсягу поставки протягом поточного місяця поставки. Постачання газу за даним договором передбачено здійснювати за умови виконання сторонами умов даного договору (п. 3.1). Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яку постачальник до 25 числа місяця, що передує звітному, надає оператору єдиної газотранспортної системи України для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки. У разі необхідності зміни планового обсягу поставки газу постачальник надає оператору ЄГТСУ скориговані обсяги до 10 та 20 числа поточного місяця поставки (п.п. 3.3).

Оплату за газ відповідно до умов п. 6.1.2 договору передбачено здійснювати виключно грошовими коштами шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 50 відсотків вартості газу - до 25 числа місяця поставки газу; 30 відсотків вартості газу - до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу; 20 відсотків вартості газу - до 12 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Актом приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2013 р. підтверджується, що на травень 2013 року плановий обсяг поставки газу був погоджений в обсязі 8000000 м3 природного газу вартістю 33320160 грн.

Платіжними дорученнями №№ 1432 від 24 травня 2013 р., 1495 від 27 травня 2013 р. підтверджується факт сплати позивачем на користь відповідача 23324112 грн. в рахунок оплати природного газу травня 2013 року, що склало більше 50 відсотків вартості погодженого до поставки у цьому місяці обсягу газу.

Крім того, актом приймання-передачі природного газу від 7 травня 2013 р. сторони відповідно до умов п. 2.1.3 договору змінили плановий обсягу поставки протягом травня 2013 року природного газу, збільшивши його до 11700000 м3. Доказів належної передачі відповідачем позивачу погоджених на травень 2013 року обсягів природного газу суду не надано.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31 липня 2013 р. відповідачем у липні 2013 року частково виконано спірне зобов'язання щодо передачі позивачу 5600000 м3 природного газу на суму одержаної за договором попередньої оплати у розмірі 23324112 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо передачі позивачу товару за договором.

Згідно до умов п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно з даним договором і чинним законодавством України.

Відповідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів робіт, послуг стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних некомплектних товарів робіт, послуг; за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з передачі товару за договором понад 30 днів, позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, законом та договором між сторонами не передбачено інше, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України підлягає стягненню 1422770,71 грн. пені, 1632687,84 грн. штрафу.

Доводи відповідача про те, що позивач не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, суперечать вимогам ч. 2 ст. 22 ГК України, положенням статуту позивача, затвердженому наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 323 від 24 травня 2012 р., та статуту Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 747 від 25 травня 1998 р.

Посилання відповідача на відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання в силу вимог ст. 617 ЦК України не є підставою для недодержання своїх обов'язків та звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання перед позивачем, тому посилання з цього приводу є безпідставними.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову та скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогазконтракт» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 року у справі № 910/24087/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/24087/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді С.А. Гончаров

В.В. Сулім