Постанова № 38443726, 24.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2014 р. справа №908/4301/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А.від позивача:не з"явивсявід відповідача:не з"явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Колос-Техсервіс" с.Кінські Роздори Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької областівід12.03.2014 рокуу справі№908/4301/13 (суддя Серкіз В.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" м.Петропавловська Борщагівка Київської областідо відповідача Приватного підприємства "Колос-Техсервіс" с.Кінські Роздори Запорізької областіпро за зустрічним позовом до відповідача про стягнення 521 820,00 грн. Приватного підприємства "Колос-Техсервіс" с.Кінські Роздори Запорізької області Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" м.Петропавловська Борщагівка Київської області визнання договору недійснимВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" м.Петропавловська Борщагівка Київської області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Колос-Техсервіс" с.Кінські Роздори Запорізької області про стягнення суми 521 820,00 грн., з яких сума боргу у розмірі 401 400,00 грн., штрафні санкції у розмірі 120 420,00 грн.

В свою чергу Приватне підприємство "Колос-Техсервіс" с.Кінські Роздори Запорізької області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" м.Петропавловська Борщагівка Київської області з зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 01.02.2013р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.14р. первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Колос-Техсервіс" с.Кінські Роздори Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" м.Петропавловська Борщагівка Київської області 401 400,00 грн. основного боргу та 8 027,99 грн. судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. Також в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відповідач, Приватне підприємство "Колос-Техсервіс" с.Кінські Роздори Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає що судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, визнано встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи та висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.14р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Представник відповідача у судове засідання не з"явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що його представник не може бути присутнім у судовому засіданні, але доказів у підтвердження не надав. Колегія суддів розглянула клопотання та відмовляє у його задоволенні, оскільки неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" м.Петропавловська Борщагівка Київської області, у судове засідання не з"явився, через канцелярію суду надав заперечення на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" (Покупець) та Приватним підприємством "Колос Техсервіс" (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 1 (надалі - Договір), у відповідності до п.1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити зерно пшениці м'якої 1-го класу групи А українського походження врожаю 2013 року згідно ДСТУ 3768:2010 (Товар), на умовах передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кількість Товару складає: 223 тони +/-5% за вибором Покупця та визначається згідно видаткової накладної продавця.

Згідно із п. 3.1 Договору, ціна Товару складає: 1 500,00 грн. за одну метричну тону, крім того ПДВ 300,00 грн. Загальна ціна з ПДВ складає 1 800,00 грн. за одну метричну тону згідно п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 3.2 Договору вартість Договору без ПДВ складає: 334 500,00 грн., ПДВ - 66 900,00 грн. Загальна вартість Договору складає 401 400,00 грн.

Згідно до п. 4.1, п. 4.2 Договору Продавець здійснює поставку Товару в повному обсязі на умовах "EXW" (склад Продавця) в термін до 15.07.2013р. Поставка Товару підтверджується оригіналами наступних документів: картки аналізу зерна (форма № 47); видаткової та податкової накладних, виписаних у відповідності до діючого законодавства України.

Згідно із п. 5.1 Договору, Покупець здійснює 100 % оплату Товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Продавця, протягом 5-х банківських днів від дати отримання рахунку Продавця.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у випадку, якщо Продавець здійснить поставку Товару пізніше, ніж передбачено п. 4.1 Розділу 4 "Строки та умови поставки", Продавець сплачує Покупцю штрафні санкції в розмірі 30% від вартості непоставленого Товару.

Договір підписаний та засвідчений печатками сторін без заперечень.

На виконання умов договору, позивач платіжним дорученням №1 від 01.02.2013р. сплатив на рахунок відповідача кошти за пшеницю згідно рахунку № 1 в сумі 401 400,00 грн.

Відповідач фактичну поставку товару не здійснив, тому позивач надіслав відповідачу претензію №187-П від 18.10.2013р. щодо виконання умов договору купівлі-продажу №1 від 01.02.2013р., з вимогою у строк протягом 30 днів, виконати порушене зобов'язання щодо поставки та передачі у власність позивача зерно пшениці м'якої 1-го класу групи А українського походження врожаю 2013 року згідно ДСТУ 3768:2010, а також сплатити штрафні санкції у розмірі 120 420,00 грн., що нараховані у відповідності до п. 6.2 Договору купівлі-продажу.

Відповідач відповідь на претензію позивача не надав, товар відповідно до договору не поставив, тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 401 400,00 грн. основного боргу та 120 420,00 грн. штрафу. Господарським судом позов задоволений частково.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходить з того, що на момент прийняття рішення по справі відповідачем належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, повернення позивачу суми в розмірі 401 400,00 грн. або поставки товару на дану суму, до матеріалів справи, не надано.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог та правомірно стягнув з відповідача, Приватного підприємства "Колос-техсервіс ",с. Кінські Роздори Запорізька область суму в розмірі 401 400,00 грн.

Крім суми заборгованості позивач також заявив вимогу щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 120 420,00 грн., що нараховані у відповідності до п. 6.2 Договору купівлі-продажу. Господарським судом відмовлено у задоволенні позову у цій частині.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із п. 6.2 договору сторони встановили відповідальність тільки за порушення строків поставки, однак, як вбачається із матеріалів справи, та встановлено господарським судом, з чим погодився й апеляційний суд, поставка товару зовсім не відбулась. Тому підстав щодо застосування до відповідача штрафних санкцій саме за пунктом 6.2 Договору не вбачається.

Відтак, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 120 420,00 грн.

Окрім первісного позову господарським судом також розглянутий зустрічний позов відповідача щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 01.02.2013р., у задоволенні якого господарським судом відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, в обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що договір купівлі-продажу №1 від 01.02.2013р. є недійсним в повному обсязі з моменту укладення на підставі ст. 203, 215 ЦК України, також сторонами не додержано вимог ст. 65 ГК України та ст. 97 ЦК України, а саме: спірний договір був підписано лише директором ОСОБА_4, однак згідно наказу від 18.04.2013р. встановлено обмеження директора та надання фінансовому директору ОСОБА_5 повноваження підписувати другим підписом разом з директором підприємства всі документи, які стосуються прийняття підприємством будь-яких зобов'язань, у тому числі зобов'язаннь грошового, майнового чи іншого характеру, підписувати всі фінансові, розрахункові документи, рахунки, платіжні доручення, чеки та інші документи, пов'язані із отриманням чи витрачанням грошових коштів підприємства.

У відповідності до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається, спірний договір підписаний з боку відповідача директором ОСОБА_4, яка діяла на підставі Статуту. Статутом визначено, що директор підприємства має право: без довіреності діяти від імені підприємства, представляти його в усіх установах, підприємствах та організаціях як в Україні, так і за її межами; укладати будь-які угоди та інші юридичні акти у порядку встановленому чинним законодавством України з урахуванням обмежень, встановлених п.11.4 Статуту: видавати довіреності, відкривати у банках поточний та інші рахунки; здійснювати іншу діяльність для досягнення мети підприємства в межах своєї компетенції. Разом з цим, п. 11.5 Статуту визначає, що будь-які правочини (договори, угоди, контракти та інше), які укладає директор Підприємства, сума яких перевищує 500 000,00 гривень мають затверджуватися Засновником Підприємства. Однак, Договір купівлі - продажу має вартість 401 400, 00 гривень.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що на день укладення договору купівлі - продажу директор відповідача діяла на підставі Статуту і мала повне право підписувати Договір купівлі-продажу.

Посилання відповідача, наведені в обґрунтування вимог про визнання договору недійсним, правомірно не прийняті господарським судом, оскільки наказ щодо встановлення обмеження директора та надання фінансовому директору ОСОБА_5 повноваження підписувати другим підписом разом з директором підприємства всі документи датований 18.04.2013р. а Договір купівлі-продажу був підписаний сторонами 01.02.2013р., тобто наказ з»явився після укладення спірного договору купівлі-продажу.

Таким чином, аналізуючи умови спірного договору, колегія суддів встановила, що зміст договору не суперечить вимогам чинного законодавства, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їх волі, умови договору націлені на реальне настання наслідків, обумовлених вказаним договором, тому підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 01.02.2013р. за наведеними відповідачем в зустрічній позовній заяві підставами немає.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 01.02.2013р.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відтак, доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2014 року у справі №908/4103/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Колос - Техсервіс" с.Кінські Роздори Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької від 12.03.2014 року у справі №908/4301/13 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької від 12.03.2014 року у справі №908/4301/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Запорізьк. обл.