Ухвала суду № 38442381, 22.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року м. Київ К/800/42926/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Сірош М. В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській областіна постанову та ухвалуМиколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 рокуу справі№ 2а-4866/12/1470за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року у справі № 2а-4866/12/1470, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 03.07.2012 року № 0000221701.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, ст. ст. 69, 70, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

З наданих відповідачем документів вбачається, що силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України останній підлягає заміні правонаступником Первомайською об'єднаною державною податковою інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної виїзної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Олерон» за період з 01.08.2011 року по 31.10.2011 року складено акт № 642/17/235611733 від 18.06.2012 року, яким зафіксовано порушення п. п. 198.1, 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зроблено висновок про завищення податкового кредиту на суму 433 454,00 грн.

На підставі акта перевірки 03.07.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000221701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 650 181,00 грн., в тому числі 433 454,00 грн. за основним платежем та 216 727,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні, вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що доводи податкового органу про відсутність придбання платником товарів у ТОВ «Олерон» спростовується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договору поставки нафтопродуктів № 12/01-2011 від 12.01.2011 року, укладеного позивачем та ТОВ «Олерон», підтверджується матеріалами справи, зокрема, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Оплата позивачем придбаних у ТОВ «Олерон» товарів підтверджується банківськими виписками.

На момент проведення операцій з позивачем ТОВ «Олерон» мало право на виписку податкових накладних, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх доводів податковий орган посилається на інформацію від Світловодської державної податкової інспекції, що викладена в листі та акті цього податкового органу від 12.12.2011 року № 357/2300/31972697 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Олерон» з питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Дніпрогес-Сервіс», в якому зазначено про неможливість здійснення останнім підприємницької діяльності внаслідок відсутності для цього необхідних умов, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не знаходження за юридичною адресою, а тому операції ПП «Дніпрогес-Сервіс» з ТОВ «Олерон» є нікчемними.

Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначено, що зазначені обставини не свідчать про відсутність поставки товарів, за умови підтвердження поставки іншими первинними документами. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновків щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «Олерон», що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності фактичного виконання спірного договору, викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача правонаступником Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року у справі № 2а-4866/12/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

М. В. Сірош