ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2014 року м. Київ К/9991/40218/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Вербицької О.В.
Островича С.Е.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011
у справі 2а-896/11/2670
за позовом Закритого акціонерного товариства «Рено-Україна»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання неправомірними дій
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство «Рено-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання неправомірними дій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем проведена планова виїзна перевірка ЗАТ „Рено Україна" з питань дотримання вимог валютного законодавства та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 23.06.2010 № 661/1-23-60-33552751.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 13.2 ст.13 та п.16.13 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001142202/2 від 07.12.2010р., яким до позивача застосовано штрафні санкції з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 190577грн.
Згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Пунктом 13.2 статті 13 вищезазначеного Закону, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Нормами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05. 2001 N 470 було Порядку звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, було встановлено порядок застосування міжнародних угод для звільнення від оподаткування.
Частиною четвертою вказаного Порядку визначено, що підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Абзацом другим частини четвертої встановлено, що довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни.
Передумовою звільнення від оподаткування в Україні сум виплаченого прибутку є подання нерезидентом резиденту довідки в момент виплати доходу. Також, передбачено подання такої довідки у встановленій Порядком формі.
Згідно п. 1 ст. 8 Конвенції між урядом України і урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, що підписана 29.03.1996, та набрала чинності 17.11.1997 прибутки від експлуатації морських або повітряних суден, залізничного або автодорожнього транспорту, що використовуються у міжнародних перевезеннях, оподатковуються тільки у тій договірній державі, резидентом якої є підприємство.
Приписами ст. ст. 15, 19 Закону України «Про міжнародні договори» встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки позивач отримав довідку про фіскальне резидентство компанії контрагента 09.10.2009, то здійснення платежу з податку на доходи нерезидентів 22.10.2009, 13.11.2009, 01.12.2009, 13.12.2009, 22.12.2009 є правомірним.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 у справі 2а-896/11/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 у справі 2а-896/11/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. ФедоровСудді О.В. Вербицька С.Е. Острович
Судове рішення № 38442314, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 03.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-896/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: