Ухвала суду № 38442297, 10.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2014 р. м.Київ К/800/46174/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька про скасування вимоги про сплату боргу №ф-449 від 07 травня 2013 року на суму 1194,03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька, в якій просила скасувати вимогу про сплату боргу від 07 травня 2013 року №Ф-449 на суму 1194,03 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про протиправність вимог відповідача про сплату боргу, оскільки вона є фізичною особою-підприємцем, знаходиться на спрощеній системі оподаткування та відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється від сплати єдиного внеску як пенсіонер за віком.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, адміністративний позов задоволено повністю; скасовано вимогу про сплату боргу від 07 травня 2013 року №Ф-449 на суму 1194,03 грн.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили із наявності підстав для звільнення від сплати єдиного внеску відповідно до п.4 ч.1 та ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради 16 червня 2004 року.

З 08 листопада 2003 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1.

Позивач є платником єдиного податку, перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01 січня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку від 25 травня 2012 року серії НОМЕР_2.

На підставі ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем 07 травня 2013 року сформовано вимогу №Ф-449 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1194,03 грн.

Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

При цьому, Законом України від 07 липня 2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», який набув чинності з 06 серпня 2011 року, статтю 4 Закону №2464-VI доповнено частиною четвертою, якою встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, оскільки позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на нього з серпня 2011 року згідно ч.4 ст.4 Закону №2464-VI не розповсюджується обов'язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За вказаними обставинами суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність винесення вимог про сплату боргу від 07 травня 2013 року №Ф-449 на підставі ст.25 Закону №2464-VI.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді