Ухвала суду № 38442256, 03.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/50582/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Вербицької О.В.

Островича С.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства „Конотопська оптова база №1" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011

у справі № 2а-8329/11/1870

за позовом Приватного підприємства „Конотопська оптова база №1"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської

області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Конотопська оптова база №1" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000582311/0 від 13.07.2010.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 в задоволенні позовних відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2010 та складено акт № 277/23-3/32325372 від 02.07.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000582311/0 від 13.07.2010, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 209257, 50 грн.: основний платіж 139505 грн., штрафні (фінансові) санкції 69752, 50 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 8.2.2, пп. 8.3.2, ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в 4 кварталі 2008 року позивачем було занижено валовий дохід в зв'язку з не включенням до нього простроченої кредиторської заборгованості перед ТОВ „Вімком" в сумі 83251, 63 грн. заборгованість виникла в жовтні 2005 року.

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено заниження валового доходу за рахунок відображення позивачем в обліку операції з придбання товарів у ТОВ „Компанія „Рікон" на суму 331598 грн. як операції з повернення раніше придбаних товарів, в зв'язку з чим було зменшено валові витрати, а не збільшено валовий дохід.

Позивачем не надано письмового договору на постачання товарів, а відповідно до пояснень представників позивача в судовому засіданні договору в письмовій формі не укладалось, розрахунки проводились по факту поставки товарів.

Згідно пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У декларації з податку на прибуток за 2008 рік в рядку 01.1 "Доходів від продажу товарів, робіт та послуг" позивач задекларував валовий дохід в сумі 15512147 грн. за 9 місяців 2008 року в рядку 01.1 валовий дохід складає 11867966 грн., дохід від продажу товарів, робіт та послуг за 4 квартал 2008 року задекларований платником податку складає 3644181 грн., а згідно даних бухгалтерського обліку та первинними бухгалтерським та податковими документами валовий дохід складає 3975779 грн.

Позивачем занижено за 4 квартал 2008 року валовий дохід на 331598 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ „Вімком" не відбулись взаємні зустрічні поставки товару, в однакових податкових періодах та на однакову суму 83182, 45 грн., оскільки відповідні бухгалтерські проводки для оформлення зарахування зустрічних вимог позивача та ТОВ „Вімком" здійснені не були, також позивачем не надано первинну бухгалтерську документацію.

Відповідно до пп. 11.3.1 Закону України „Про податок на додану вартість" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Всі доходи повинні бути підтверджені відповідними документами, з урахуванням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Відтворення показників господарської операції в податковому обліку з податку на прибуток є наслідком здійснення такої господарської операції в господарській діяльності платника податку. За відсутності самої господарської операції, відсутні підстави для відображення показників цієї господарської операції в податковому обліку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем було занижено валовий дохід.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Приватного підприємства „Конотопська оптова база №1" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 у справі № 2а-8329/11/1870 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства „Конотопська оптова база №1" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 у справі № 2а-8329/11/1870 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді О.В. Вербицька С.Е. Острович