Постанова № 38441820, 23.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20355/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Український Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державного підприємства «Український Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (далі УПФ або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Український Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» (далі Підприємство або відповідач), у якому з урахуванням уточнень просило: стягнути з Підприємства на користь УПФ заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 80 253 грн. 64 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство є юридичною особою та перебуває на обліку в УПФ як платник страхових внесків відповідно до статті Закону України № 1977-ХІІ від 13.12.1991 року «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі Закон № 1977-ХІІ).

Згідно із статтею 24 Закону № 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Таким чином, за рахунок державного бюджету фінансується різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових працівників відповідних наукових установ, які фінансуються за рахунок державного бюджету. У випадку роботи наукового працівника на державному підприємстві, яке не фінансується з державного бюджету, то така різниця має фінансуватися на 50 відсотків з держбюджету та на 50 відсотків за рахунок такого підприємства (не бюджетної наукової установи).

Нормативно-правовим актом, який регулює порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, є постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» (далі Порядок № 372).

Відповідно до Порядку № 372 визначений механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі різниця у розмірі пенсії).

Зазначений Порядок визначає процедуру фінансування різниці між сумою пенсій виключно для наукових працівників не бюджетних державних підприємств та установ.

УПФУ було визначена Підприємству до сплати різниця між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам на період з 01.08.2013 року по 31.10.2013 року у розмірі 80 253 грн. 64 коп., за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Однак, УПФ безпідставно визначило суми компенсації різниці у розмірі 80 253 грн. 64 коп. з огляду на те, що Підприємство не відноситься до не бюджетних підприємств.

Законом № 1977-ХІІ передбачено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ за рахунок коштів державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств за рахунок коштів цих підприємств, розрахунок відсотка відшкодування різниці пенсій науковим працівникам, співробітникам відповідача доводиться останньому безпосередньо Міністерством регіонального розвитку та будівництва України з урахуванням частки фінансування з державного бюджету за час роботи відповідного співробітника.

Листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 2/21-09/10295 від 14:07.2010 року, надано розрахунок відсотка відшкодування різниці пенсій науковим співробітникам Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», затверджений директором позивача та погоджений заступником Міністра регіонального розвитку та будівництва України.

У зазначеному розрахунку наведено перелік працівників Підприємства, період роботи на підприємстві, середню частку фінансування Підприємства з бюджету за час роботи, а також частку компенсації різниці пенсії кожного працівника, а також розроблено на кожного окремого працівника із зазначенням періоду роботи на підприємстві, середньої частки фінансування з бюджету за час роботи та частки компенсації різниці пенсії по кожній особі окремо.

Відповідно до вказаного розрахунку до сплати суми витрат на відшкодування наукових пенсій з урахуванням відсотка бюджетного фінансування за період з 01.08.2013 року по 31.10.2013 року належало 24 523 грн. 34 коп.

Вказана сума була відшкодована Підприємством у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень: №1387 від 29.11.2013 року, №1388 від 29.11.2013 року, №1485 від 17.02.2014 року.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України 21 березня 2013 року у справі К/9991/30915/12 між тими самими сторонами про подібний предмет і з тих же підстав.

Позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження правомірності стягнення з відповідача суми компенсації різниці у розмірі 80 253 грн. 64 коп.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст постанови складено 28.04.2014 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.