Ухвала суду № 38441795, 23.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/404/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом приватного підприємства «Мост-Ріал» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2014 року приватне підприємство «Мост-Ріал» (далі Підприємство або позивач) звернулося до із позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі ДПІ або відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною відмову відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість ПП «Мост-Ріал» за жовтень 2013 року, що оформлена листом №4850/10/25-26-15-01-17 від 15.11.2013 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року з Додатками №2, №5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних вважати такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом Міністерства доходів і зборів України, тобто 18.11.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012250 від 09 січня 2014 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведена камеральна (електронна) перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватного підприємства «Мост-Ріал» за жовтень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №425/22/36279461 від 18.12.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, чим порушено підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012250 від 09 січня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 020 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Підприємством 18.11.2013 року подано в електронній формі до ДПІ звітну податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками №2 та №5 за жовтень 2013 року.

Листом №4850/10/25-26-15-01-17 від 15.11.2013 року ДПІ повідомило позивача про те, що ним порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПС № 1342 від 17.12.2012 року. У зв'язку із зазначеним та відповідно додатку № 6 Наказу ДПС України № 516 від 14.06.2012 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС», подану податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року № 9073897694, додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту (Д5)» від 18.11.2013 року № 9073897693 та додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» від 18.11.2013 року № 907389769, визнано «не дійсними».

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що дії ДПІ щодо відмови в прийнятті податкової декларації ПП «Мост-Ріал» за жовтень 2013 року є такими, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України та протиправними.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Згідно з пунктами 48.1-48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору..

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п. 49.8. статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Згідно з п. 49.11. Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як встановлено судом першої інстанції, причиною відмови в прийнятті декларації позивача відповідач зазначає порушення вимог Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року, а саме : причина 102 «Заповнено та подано звітність не в повному обсязі».

Разом з тим, податковим органом у листі №4850/10/25-26-15-01-17 від 15.11.2013 року не вказано на невідповідність поданої позивачем декларації вимогам пунктів 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України та не зазначено у чому саме полягає порушення позивачем порядку заповнення і подання податкової звітності.

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за жовтень 2013 року подана з дотриманням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Таким чином, відмова податкового органу прийняти податкову декларацію позивача є не мотивованою та не відповідає вимогам статей 48-49 ПК України.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Враховуючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції про протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації, правомірно задоволені вимоги в частині зобов'язання вважати податкову декларацію такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а відтак застосування штрафних санкцій за порушення, якого не фактично відбулося є неправомірним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.