Ухвала суду № 38441724, 22.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 379/28/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко О.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити з задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26 листопада 2010 року Таращанським районним судом Київської області винесено постанову №2-а-3782/2010 в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до УПФУ в Таращанському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», якою позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірними дії УПФУ в Таращанському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_3 у перерахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії як «Дитині війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язано УПФУ в Таращанському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 недоотриманої щомісячної доплати до пенсії, як «Дитині війни», відповідно до статті 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 12 травня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

27 листопада 2013 року державним виконавцем ВДВС Таращанського РУЮ Київської області було відкрито виконавче провадження по виконавчому листу.

Згідно повідомлення УПФУ в Таращанському районі Київської області, виконавчий лист, виданий 30 листопада 2010 року був прийнятий до негайного виконання та згідно розпорядження № 106789 від 25 липня 2011 року проведено перерахунок пенсії позивачу. Пенсію визначену рішенням суду виплачено по 31 жовтня 2011 року, тобто фактично боржник Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області в даному повідомленні підтвердив, що виконання по виконавчому листу проведено лише частково - по 31 жовтня 2011 року.

Начальником ВДВС Таращанського РУЮ Київської області Лисаченко Л.А. 20 грудня 2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-а-3782/10 від 30 листопада 2010 року відповідно до п. 8 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з такими діями відповідача та постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернулася з позовом до суду.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною 2 цієї статті зазначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 49 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови та вчинення необхідних виконавчих дій державним виконавцем, які передбачені ч. 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про необґрунтованість закінчення виконавчого провадження з підстав п. 8 ч. 1 статті 49, Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачена можливість закінчення виконавчого провадження внаслідок часткового виконання судового рішення.

Тобто, часткове виконання судового рішення не може бути підставою для невиконання в повному обсязі судового рішення, яке набрало законної сили, і повернення виконавчого листа стягувачеві, а, отже, дії відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є протиправними, а постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 40978409 від 20 грудня 2013 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-3782/2010 Таращанського районного суду підлягає скасуванню.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.