Ухвала суду № 38441658, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7064/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "07" червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватної аудиторської фірми "Аудит України" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 002431530 та № 002441530.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2013 року адміністративний позов було задоволено

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 07.06.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, ПАФ «Аудит України» зареєстроване районною державною адміністрацією м.Києва 23.12.1993 року за №0089-1858 та взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі м.Києва 24.09.2002 року за № 595 ЗЕМ. На підставі наказу пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового зобов'язання в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань ПФ «Аудит України» за період з 01.01.2010 року по 08.11.2011 року. За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 08.11.2011 року №1297/1530/21559513, яким встановлено порушення строків плати узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю, а саме ст.287 Податкового кодексу України та винесено податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0023431530, від 08.12.2011 року № 0023441530. Представниками податкового органу зазначено, що заборгованість виникла на підставі самостійно поданих позивачем декларацій з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно ст.206 Земельного кодексу України, якою встановлено, що використання землі в Україні є платним. Положеннями Податкового кодексу України регламентуються відносини щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності. Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Підпунктами 288.2, 288.3, 288.4 ст.288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку У володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 14 вказаного Закону визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. «Про затвердження Типового договору оренди землі» від 03.03.2004 №220. Згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ст.16 Закону України «Про оренду землі»). Згідно п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України обов'язковою договору оренди є платність, тобто розмір орендної плати, що вносить орендокористувач орендодавцю земельної ділянки. У разі коли орендодавцем землі виступає відповідна місцева рада або державна адміністрація, уклавши з нею договір оренди землі, самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету. Враховуючи вищевикладене, вбачається, що орендна плата за землю може сплачуватись виключно на підставі договору оренди. Як вбачається з матеріалів справи, ПАФ «Аудит України» не є орендарем земельної ділянки за адресою; м.Київ, вул. Тельмана, 5, оскільки рішенням Київської міської Ради від 15.112011 року №982/7218 було відмовлено в передачі ПАФ «Аудит України» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування по вул. Тельмана, 5 у Голосіївському районі м.Києва. В зв'язку з чим, позивачем було подано уточнюючий розрахунок з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік. Враховуючи вище викладе, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 002431530 та № 002441530 є незаконними та необґрунтованими. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "07" червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.