Ухвала суду № 38441502, 16.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9663/13-а( у3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 січня 2013 року № 0000042220, № 0000052220 та від 31 травня 2013 року № 000329222.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 03 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2013 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.02.2009 року по 31.12.2010 року. В результаті відповідачем було складено акт від 06 грудня 2012 року № 5657/22-222-34476959, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення - рішення.

Так, податковим повідомленням-рішенням від 08 січня 2013 року № 0000042220 ТОВ «Хауз Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 442 905,00 грн., в тому числі за основним платежем - 167 684,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 275 221,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 08 січня 2013 року №0000052220 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 487 810,00 грн., в тому числі за основним платежем - 390 248,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 97 562,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень згідно рішення Державної податкової служби у місті Києві від 21 березня 2013 року №2709(10)12-3-03 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 08 січня 2013 року № 0000042220 в частині застосування штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 233 300,00 грн.

На підставі рішення Державної податкової служби у місті Києві від 21 березня 2013 року № 2709(10)12-3-03 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2013 року № 0003292220, відповідно до якого ТОВ «Хауз Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 209 605,00 грн., в тому числі за основним платежем - 167 684,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 41 921,00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

01 грудня 2009 року між ТОВ «Хауз Україна» (покупець) та ПП «Берг-Агро» (продавець), 01 квітня 2010 року між ТОВ «Хауз Україна» (покупець) та ПП «Лінк Б» (продавець), 01 липня 2010 року між ТОВ «Хауз Україна» (покупець) та ПП «ТПК «Агросвіт-Південь» (продавець) укладено договори купівлі-продажу, за умовами яких продавці зобов'язуються передати у власність покупця сировину (товар), найменування, вартість і кількість якої зазначається в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на кожну поставку.

Відповідно до пункту 3.1 договору визначено, що відвантажений товар супроводжується наступними документами: рахунок-фактура, накладна на відвантаження, податкова накладна, сертифікат якості виробника (копія, завірена продавцем), гігієнічний висновок Міністерства охорони здоров'я України (копія, завірена продавцем).

Згідно рахунків-фактур та видаткових накладних ПП «Берг-Агро», ПП «ТПК «Агросвіт-Південь» та ПП «Лінк Б» протягом грудня 2009 року, лютого-серпня 2010 року поставили ТОВ «Хауз Україна» мигдаль, кеш'ю, арахіс, бразильський горіх та кунжут.

Постачальники виписали позивачу податкові накладні на загальну суму 2 341 488,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 390 248,00 грн.

Наведені правові норми статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що визначальною умовою правомірності формування валових витрат є їх здіснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Хауз Україна» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі іншими продуктами харчування.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав господарські договори, рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні по взаємовідносинам із ПП «Берг-Агро», ПП «ТПК «Агросвіт-Південь» та ПП «Лінк Б»; видаткові накладні, податкові накладні та довіреності на отримання товару по взаємовідносинам з третіми особами; договори складського зберігання, що були укладені із ЗАТ «Фірма «Хозімпекс».

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять копій сертифікатів якості виробника та гігієнічного висновку Міністерства охорони здоров'я України на кожну поставку товару, як передбачено умовами договорів купівлі-продажу; доказів оприбуткування та зберігання на складі придбаного товару, доказів відвантаження зі складу товару третім особам (складські відомості, накази на відвантаження товару, акти списання тощо). Надані позивачем докази не дають суду змоги встановити, що товар, поставлений третім особам, був саме тим товаром, який придбавався у ПП «Берг-Агро», ПП «ТПК «Агросвіт-Південь» та ПП «Лінк Б».

Крім того в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у позивача складських приміщень, а саме: акти прийому-передачі приміщень, свідоцтва на право власності, доказів оплати за складські приміщення. Копії договорів складського зберігання, не можуть підтверджувати наявність складських приміщень та зберігання товару на складі.

В матеріалах справи також відсутні докази наявності у підприємств-контрагентів адміністративно-господарських можливостей виконати зобов'язання за договорами купівлі-продажу (наявності персоналу, складських приміщень, транспортних засобів тощо).

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ПП «Берг-Агро», ПП «ТПК «Агросвіт-Південь» та ПП «Лінк Б» носять реальний характер, а придбані товари використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Аналізуючи ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Берг-Агро», ПП «ТПК «Агросвіт-Південь» та ПП «Лінк Б», у зв'язку з придбанням товарів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача товарів, придбаних у ПП «Берг-Агро», ПП «ТПК «Агросвіт-Південь» та ПП «Лінк Б», і реальність здійснення таких господарських операцій, що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

Крім того, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2013 року № 0000042220 не може бути скасоване судом, оскільки вважається відкликаним.

Згідно рішення Державної податкової служби у місті Києві від 21 березня 2013 року № 2709(10)12-3-03 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 08 січня 2013 року №0000042220 в частині застосування штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 233 300, 00 грн., а відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2013 року № 0003292220, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 08 січня 2013 року № 0000042220 з 04 червня 2013 року вважається відкликаним, позовні вимоги щодо його скасування у судовому порядку є передчасними.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «Хауз Україна» про скасування податкових повідомлень-рішень від 08 січня 2013 року № 0000042220, № 0000052220 та від 31 травня 2013 року № 0003292220 документально не підтверджуються, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хауз Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.