Постанова № 38439975, 22.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р. Справа № 920/1919/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Колесник О.В. за довіреністю №2 від 27.01.2014 р.

Литвиненко В.О. за довіреністю № 3 від 06.12.2013 р.

відповідача - Сінько О.А. за довіреністю б/н від 01.04.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми (вх. №710 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 28.01.14 у справі № 920/1919/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт", м. Суми

до Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми

про стягнення 453 559,44 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 453559,44 грн. основного боргу та 9071,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28 січня 2014 року по справі № 920/1919/13 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт" 445559,25 грн. боргу, 8889,78 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 453559,44 грн. основного боргу та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування викладених вимог відповідач посилається на недоведеність факту виконання позивачем робіт за вересень 2013 року, а також зазначає, що позивачем вказані акти було направлено з запізненням, тобто порушенням умов договору. Також відповідач заперечує проти стягнення коштів за договорами диспетчерського обслуговування, вважає, що позивачем не доведено факт виконання робіт з диспетчерського обслуговування та не визначено обсягу наданих робіт. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не надано жодного акту за вересень 2013 року з погодженням головами (уповноваженими представниками) будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ в порушення умов п.5.1 договору. Також, відповідач звертає увагу на те, що листом від 25.10.2013 р. він запропонував позивачу надати докази виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів в межах договору, а також повідомив позивача про те, що до надання відповідних доказів відповідач не буде підписувати актів виконаних робіт за вересень 2013 року.

14.04.2014 р. позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Позивач наголошує, що роботи по технічному обслуговуванню ліфтів за вересень 2013 року були виконані ним якісно та в повному обсязі, про що складені акти, які були направлені відповідачу. Позивач вважає, що відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

14.04.2014 р. відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 920/609/14 про визнання недійсним договору № 2 про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту ліфтів від 01.02.2012 р., що розглядається господарським судом Сумської області. При цьому, відповідач посилається на те, що всупереч положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ТОВ «УкрСумиліфт» включив до положень договору про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів вартість послуг, яка взагалі не затверджувалась уповноваженим органом.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні вказаного клопотання за необґрунтованістю, не вбачаючи правових підстав для зупинення провадження у даній справі, оскільки предмет доказування у справі № 920/1919/13 є факт належного виконання позивачем робіт за спірний період - вересень 2013 року відповідно до умов договору № 2 від 01.02.2012 р., дійсність якого під час розгляду справи в суді сторонами під сумнів не ставиться.

В судовому засіданні 14.04.2014 р. оголошено перерву до 16.04.2014 р.

16.04.2014 р. відповідач надав пояснення по справі, а також докази в спростування тверджень позивача щодо відсутності інформації про існування ОСББ та домових комітетів.

16.04.2014 р. позивач надав до суду докази на спростування тверджень відповідача щодо факту непогодження реєстру по нарахуванням за вересень 2013 року з представниками відповідача, а також надав калькуляцію ТОВ «УкрСумиліфт» ціни технічного обслуговування ліфтів та системи диспетчеризації.

В судовому засіданні 16.04.2014 р. сторони підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що 01.02.2012 р. між сторонами було укладено договір підряду № 2, відповідно до умов якого замовник - КП "Сумижитло" (балансоутримувач багатоквартирних житлових будинків м. Суми) доручає, а підрядник - ТОВ "УкрСумиліфт" приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника, визначених додатком 1 до договору (пункт 1.1. договору) із строком дії до 01.07.2013 року (пункт 7.1. договору). Згодом перелік ліфтів, які обслуговує позивач збі льшувався та змінювався, а відповідно укладались додаткові договори з новими редакці ями додатку № 1. У листопаді 2013 року (спірному періоді) діяв додатковий договір № 8 від 25.06.2013 року з додатком № 1, по переліку якого позивач і обслуговував ліфти у листопаді 2013 року.

Як зазначає позивач, у встановлений договором строк підрядник ТОВ „Укрсумиліфт" склав акти вико наних робіт за вересень 2013 року на загальну суму 445374,25 грн., у тому числі роботи по технічному обслуговуванню ліфтів на суму 348374,25 грн., а по обслуговуванню диспетчеризації - на суму 97000,00 грн.

Позивач вказує на те, що у листі за № 383 від 09.10.2013 р., згідно з Реєстрами, затвердженими керівниками відділів КП "Сумижитло", відповідачу були передані по два екземпляри Актів приймання виконаних робіт за вересень 2013 року. У зв'язку з неповерненням підписаних примірників Актів відповідачу повторно надіслані Акти виконаних робіт за вересень 2013 р.

Позивач стверджує, що до даного часу відповідачем, як по роботам виконаних у серпні 2013 року, так і по роботах, виконаних у вересні 2013 року, жодних усних або письмових претензій стосовно якості та переліку робіт не було заявлено.

Оскільки відповідач не сплатив вартість робіт за актами виконаних робіт за вересень 2013 року, ТОВ „УкрСумиліфт" вимушений був звернутись з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача на свою користь 453559,44 грн. заборгованості за виконані роботи відповідно до договору підряду № 2 від 01.02.2012 року. Позов обґрунтований ст.ст. 526, 854,882 ЦК України.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Судом першої інстанції на підставі наданих позивачем доказів встановлено факт надсилання позивачем та отримання відповідачем актів виконаних робіт за вересень 2013 року.

При цьому, місцевий господарський суд вважав, що відповідач в порушення вимог законодавства та п. 5.2 договору підряду № 2 лише 25.10.2013 р. повідомив про неможливість розгляду питання щодо підписання актів виконаних робіт у зв'язку з ненаданням попереднього реєстру по нарахуванням за поточний місяць (згідно з п. 5.1 договору) та наявними скаргами мешканців будинків щодо якості послуг з технічного обслуговування ліфтів, водночас посилаючись на відсутність доказів отримання позивачем даного листа щодо відмови від підписання актів.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що акти виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, отримані відповідачем 15.10.2013 р., не підписані ним без поважних на те причин.

Таким чином, оскільки відповідач не подав доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем роботах, обґрунтованих доказів неякісного чи не в повному обсязі виконання підрядних робіт, доказів в обґрунтування відмови від підписання актів виконаних робіт за вересень 2013 року, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у відповідача обов'язку щодо їх оплати. З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати виконаних робіт, господарський суд вважав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 445374,25 грн. заборгованості.

Крім того, судом першої інстанції відмовлено за необґрунтованістю в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 8185,19 грн., грошових коштів за виконання ремонту 2-х ліфтів понад договірних зобов'язань, а також в стягненні пені в у сумі 1434,65 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судом не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам, а також всім доказам в їх сукупності, не досліджено фактичні обставини справи, пов'язані з фактичним виконанням робіт за спірний період, а надано перевагу позиції позивача та прийнято, як достовірний доказ надані ним докази на підтвердження правомірності позовних вимог. Вказані порушення призвели до невірного застосування норм матеріального права та помилкових та неправомірних висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, а також робіт з диспетчерського обслуговування ліфтів за вересень 2013 року відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 2 від 01.02.2012 року.

Як свідчать матеріали справи 01.02.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 2, відповідно до умов якого замовник - КП "Сумижитло" (балансоутримувач багатоквартирних житлових будинків м. Суми) доручає, а підрядник - ТОВ "УкрСумиліфт" приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника, визначених додатком 1 до договору (пункт 1.1. договору) із строком дії до 01.07.2013 року (пункт 7.1. договору).

01.03.2012 р. між сторонами укладено додатковий договір № 2 до договору підряду № 2, яким було внесено зміни до порядку приймання виконаних робіт та порядку здійснення оплати.

Так, згідно п. 2 сторони домовились викласти розділ 5 договору підряду № 2 в наступній редакції:

« 5.1. До двадцять дев'ятого числа поточного місяця підрядник зобов'язаний надавати попередній реєстр по нарахуванням за поточний місяць до планово -економічного відділу замовника, який перевіряє врахування підрядником днів простою ліфтів, фактичного виконання технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, та здійснює відповідні коригування відповідно до п.З ч. 2. ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуга».

Підрядник повинен надати замовнику Акти виконаних робіт побудинково з зазначенням їх вартості, відкоригованої на дні простою ліфтів з врахуванням фактичного здійснення технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним.

При цьому Акти виконаних робіт на об'єктах (будинках), де створені будинкові комітети, ЖБК та ОСББ, подаються підрядником виключно за наявності їх погодження з головами (уповноваженими представниками) будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ.

Замовник шляхом листування постійно надає оновлені списки будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ Підряднику.

5.2. Замовник підписує Акти виконаних робіт, подані підрядником з дотриманням

вимог, встановлених п. 5.1 цього договору, до десятого числа місяця, наступного за

звітним.

5.3. Замовник здійснює повний розрахунок за виконані підрядником роботи до

З0 (тридцятого) числа поточного місяця в межах коштів, сплачених споживачами, з

урахуванням коштів по пільгам та субсидіям, що користуються послугами замовника на

об'єктах, які обслуговує підрядник відповідно до умов цього договору.

5.4.У разі несвоєчасного надання належним чином оформлених Актів виконаних

робіт, замовник має право на додаткове відтермінування платежу за виконані роботи в 15 (п'ятнадцять) банківських днів».

Таким чином, виходячи з умов договору, належним доказом виконання робіт позивачем є складені належним чином та підписані обома сторонами акти виконаних робіт та попередньо узгоджені реєстри по нарахуванню.

Як зазначає в своїй позовній заяві позивач, на виконання умов договору підрядник у вересні 2013 р. виконав роботи на загальну суму 445374,25 грн., про що, як стверджує позивач, були складені акти приймання - передачі виконаних робіт, які були направлені замовнику та не були повернуті останнім.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Положення розділу 5 договору прямо визначають - для того, щоб роботи за договором вважалися виконаними та для того, щоб у замовника виник обов'язок по їх оплаті повинен бути дотриманий порядок погодження актів фактично виконаних робіт, а також умови щодо їх направлення відповідачу.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач своїм листом № 383 від 09.10.2013 р. направив відповідачу акти виконаних робіт за вересень 2013 року, які були отримані останнім 12.10.2013 року, що визнається самим відповідачем.

В матеріалах справи міститься реєстр по нарахуванням за вересень 2013 року, який не погоджений з представниками відповідача, а також сума наведена в ньому не відповідає сумі заборгованості, яку позивач пред'являє до стягнення. Тому наданий реєстр по нарахуванням за вересень 2013 року не є належним доказом у справі.

Також, в порушення вимог п.5.1. договору позивач не погодив акти виконаних робіт за вересень 2013 року з головами (уповноваженими представниками) будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ, що попередньо робилося Позивачем.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що в нього були відсутні списки будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ на об'єктах відповідача, оскільки наданими відповідачем доказами, а саме копіями актів за липень 2013 року підтверджується підписання актів головами домових комітетів та ОСББ. Таким чином, станом на вересень 2013 року позивачеві було відомо про перелік комітетів та ОСББ.

Отже, позивачем не доведено факту дотримання умов п. 5.1 договору щодо своєчасного подання актів виконаних робіт за вересень 2013 року, а також не надано доказів погодження з головами (уповноваженими представниками) будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ, як того вимагають умови розділ 5 договору в редакції додаткового договору від 01.03.2012 р.

Як зазначає відповідач, враховуючи значну кількість скарг стосовно несправностей в роботі ліфтів від мешканців будинків, де позивачем повинно було надаватись технічне обслуговування ліфтів, відповідач своїм листом № 1198/15.01-05 від 25.10.2013 року запропонував позивачу надати докази виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів в межах договору, а також повідомив позивача про те, що до надання відповідних доказів останній не буде підписувати актів виконаних робіт за вересень 2013 року.

Відповідачем до матеріалів справи надано докази отримання позивачем вказаного листа від 25.10.2013 року суду, а саме: копію рекомендованого повідомлення про вручення (а.с.115), що спростовує твердження позивача про неотримання ним вказаного листа.

Таким чином, відповідач своїм листом від 25.10.2013 р. повідомив позивача про причини не підписання актів виконаних робіт за вересень 2013 року в зв'язку з виявленими недоліками у виконаних роботах, а також послався на необхідність додержання вимог п. 5.1 договору.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за роботи по обслуговуванню ліфтів за вересень 2013 року. Однак, позивачем не доведено належними доказами факту належного виконання таких робіт у вересні 2013 року, оскільки наявність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про не прийняття робіт відповідачем.

Виходячи з умов договору та вимог чинного законодавства, роботи можуть вважатися виконаними ( а обов'язок по їх оплаті - таким, що настав) тільки після складання акту виконаних робіт. Тільки складений акт породжує правові наслідки. Складений акт - це акт підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється (за відсутністю письмових зауважень).

Однак, матеріали справи не містять належним чином оформлених актів виконаних робіт. До того ж, відповідачем до матеріалів справи надані належні докази відмови від підписання актів за вересень 2013 року, яку замовник мотивує численними скаргами, що надходять від мешканців будинків щодо якості послуг з технічного обслуговування ліфтів, а також порушення позивачем встановленого п. 5.1 договору порядку підписання актів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача загальну вартість робіт в розмірі 445374,25 грн. за вересень 2013 року, з яких 348374,25 грн. - технічне обслуговування ліфтів та 97000 грн. - обслуговування систем диспетчеризації згідно умов договору підряду №2 від 01.02.2012 року

Однак, відповідно до п.1.1. договору підряду №2 відповідач доручає позивачу, а позивач приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах відповідача. Тобто даним договором не передбачено виконання робіт з диспетчеризації ліфтів. У свою чергу, відносини, щодо надання послуг з диспетчеризації ліфтів, мають регулюватися іншим договором.

Проте, позивач в якості підстав позову в позовній заяві не посилався на будь-який іншій договір, який би стосувався надання послуг з диспетчерського обслуговування ліфтів, а в матеріалах справи відсутні будь-які акти, які б підтверджували надання позивачем послуг з диспетчерського обслуговування ліфтів на об'єктах відповідача у вересні 2013 року на суму 97000 грн..

Також, на думку колегії суддів, надані позивачем до матеріалів справи копії журналів ремонту та огляду ліфтів; копії графіку роботи ліфтової служби ТОВ «УкрСумиліфт»; витяги з журналу реєстрації викликів, зупинених і запущених в експлуатацію ліфтів ліфтової служби; копії табелів обліку часу операторів диспетчерського зв'язку; копії журналів приймання і передачі змін операторами диспетчерського зв'язку; копії витягів із журналу прийомку заявок по ліфтам; копії графіків виконання ремонту ліфтів та ремонту диспетчерського обладнання не можуть вважатися належними доказами на підтвердження виконання позивачем робіт по обслуговуванню ліфтів за вересень 2013 року та вони не можуть підставою для розрахунку, оскільки такою підставою у відповідності до п.5.1. договору є наявність належно оформлених актів виконаних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.

Однак, в даному випадку позивачем не доведено факту належного виконання робіт за актами за вересень 2013 року, на які посилається позивач, в зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок з прийняття та оплати таких робіт.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами фактичного виконання робіт на заявлену грошову суму, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Натомість, доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п.2 ст. 103, п. п. 2-4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 28.01.14 у справі № 920/1919/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт" (вул. Шишкарівська, 9, м. Суми, код ЄДРПОУ 37785145) на користь комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Горького, 21; ід. код 37654796) 4444,89 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено та підписано 18.04.2014 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Потапенко В.І.