Ухвала суду № 38439954, 28.04.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"28" квітня 2014 р. № 927/594/14

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви № 42 від 18.04.14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рид-Торг ЛТД", пров. Гомельський, 17, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівський молокозавод", вул. Р. Люксембург, 14, м. Сквира, Київська область, 09000

в особі: Філії "Молоко-Чернігів", вул. Любецька, 76, м.Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 32122,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Рид-Торг ЛТД» подано позов до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод» м. Сквира Київська область в особі філії «Молоко Чернігів» м. Чернігів про стягнення 32122,58 грн. за поставлений товар та надані послуги.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що договір між сторонами у формі єдиного документу, складеного у письмовій формі, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, не складався.

Виходячи із приписів ст. 202 Цивільного кодексу України та ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України суд прийшов до висновку, що сторонами вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.

Аналіз правовідносин, які виникли між сторонами з приводу передачі товару (автозапчастин) свідчить, що між сторонами фактично був укладений договір поставки, на виконання умов якого ТОВ "Рид-Торг ЛТД" здійснило передачу товару (автозапчастин), та договір про надання послуг, на виконання умов якого позивачем надано послуги шиномонтажу.

Передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви, всупереч ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги про стягнення коштів ґрунтуються на двох різних договорах, укладених між сторонами, а саме договорі поставки та договорі надання послуг, тобто розмір заявленої до стягнення заборгованості фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з двох вказаних у позовній заяві договорів, невиконання зобов'язань відповідачем по яких стало підставою звернення позивача до суду.

При цьому, кожен із вищевказаних договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним та не пов'язаним з іншим, на підтвердження позовних вимог до позовної заяви позивачем додано різні докази виконання зобов'язань. Тобто, кожен з договорів підлягає окремому дослідженню для з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін та для встановлення обставин щодо виконання кожного договору, фактичного стану розрахунків між сторонами та з'ясування обґрунтованості заявлених до стягнення сум по кожному з договорів окремо.

Таким чином, предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, а докази несплати виникли на підставі різних договорів. Вказані договори регулюють різні види правовідносини, які не зв'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, а тому суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Нормативно-правового обґрунтування підстав об'єднання позовних вимог по вищезазначених договорах позивачем у позовній заяві не наведено.

Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Згідно п. 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві порушено правила об'єднання вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суд зазначає, що позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів з позовними заявами окремо по кожній вимозі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду судовий збір у сумі 1827,00 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 966 від 16.04.14 р., підлягає поверненню.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви № 42 від 18.04.14 р. відповідачем за пред’явленим позовом є Публічне акціонерне товариство «Чернігівський молокозавод» м. Сквира Київська область в особі філії «Молоко-Чернігів» м. Чернігів.

Згідно п.1.7 Постанови № 18 коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

За змістом статей 1, 21 ГПК України, господарською процесуальною правоздатністю наділені тільки юридичні особи.

При цьому, позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів на підтвердження повноважень філії «Молоко – Чернігів» щодо представництва юридичної особи – ПАТ «Чернігівський молокозавод».

Відповідно до п.п. 20.1., 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.11 р. № 10 місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.

У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Аналогічні приписи місяться і в п.1.7 Постанови № 18, де зазначено, що у разі коли позов подано за місцем знаходження відокремленого підрозділу юридичної особи і судом з’ясовано відсутність у такого підрозділу повноважень щодо представництва юридичної особи, справа згідно з частиною першою статті 17 ГПК підлягає передачі за відповідною територіальною підсудністю за місцезнаходженням юридичної особи.

Суд зазначає, що в разі наступного звернення до суду позивачу необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження повноважень філії на представництво інтересів юридичної особи в суді, а також належні та допустимі докази на підтвердження відправлення позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відокремленого підрозділу .

Керуючись Законом України "Про судовий збір", п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю „Рид-Торг ЛТД” (пров. Гомельський, 17, м. Чернігів, 14021, код 25571525) судовий збір в сумі 1827,00 грн., перерахований платіжним дорученням № 966 від 16.04.14 р., відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р.

Додаток: на 78 аркушах.

Дана ухвала набирає законної сили з 28 квітня 2014 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя Селівон А.М.