Рішення № 38439879, 23.04.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2014 р.Справа № 916/808/14

За позовом Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ЧЕРЬОМУШКИ";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малиновське госпрозрахункове об'єднання"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Одеській області

про стягнення 15488,57 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Дергачева А.В. по довіреності №21/1 від 08.01.2014р.;

Від відповідача: -не з'явився;

3-я особа позивача:Архипенко С.Є. по довіреності №139 від 31.12.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "ЧЕРЬОМУШКИ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малиновське госпрозрахункове об'єднання" про стягнення заборгованості у вигляді збитків у розмірі 15488,57грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2014р. порушено провадження по справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Одеській області.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалами у порядку ст.75 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи надав письмові пояснення по справі відповідно яких також підтримує позовні вимоги позивача в повному обсязі.

У судовому засіданні 23.04.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи , суд встановив.

КП ЖКС «Черьомушки» створено рішенням Одеської Міської ради № 1449-У з змінами № 1165-У від 05.04.2007р. на базі комунальної власності територіальної громади м.Одеса відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" .Засновником є Одеська місьха рада, Організаційно правова форма - комунальне підприємство. Підприємство є не прибутковою організацією ,рахунки поповнюються за рахунок добросовісних жителів міста, та міського бюджету. Розпорядженням міського голови № 97-0р від 28.01.03р. КП ЖКС „Черьомушки", та статуту є балансоутримувачем жилих будинків у Малиновському районі м. Одеси.

ТОВ «Малиновське госпрозрахункове об'єднання у січні 2012 року виконувались роботи по прочищення каналізації по адресам вул.Михайлівська,64,вул.Ефімова,19,вул. Ефімова,2 у м. Одеса на суму 16884 грн.84 коп. На 01.01.2012 року ТОВ «Малиновське госпрозрахункове яклнання перед КП ЖКС «Черьомушки» мало кредиторську заборгованість у сумі 16884,84грн., що підтверджено актами робіт , а розрахунки довідкою .

В третьому кварталі 2013 року відповідно до п. 1.2.4.2. Плану контрольно-ревізіонної роботи Держфінінспекції в Одеській області на Ш квартал 2013 року була проведена ревізія фінансово-господаодарьської діяльності КП ЖКС «Черьомушки» . Держфінінспекція в Одеській області при проведені ревізії встановила, що при виконанні робіт ТОВ «Малиновське госпрозрахункове об'єднання" безпідставне проведено завищення вартості виконаних робіт на суму 15488,57грн.

Держфінінспекції в Одеській області надала КП ЖКС «Черьомушки» вимогу № 15-06-23-14/13986 від 25.12.2013р. щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства та провести стягнення .

Як вказує позивач, КП ЖКС «Черьомушки» направило 17.01.2014 року ТОВ „Малиновське госпрозрахункове об'єднання" претензію. Однак, відповіді Відповідача на претензію у вказанний в претензії строк нами отримано не було.

Таким чином, позивач стверджує, що вказані обставини стали підставою для його звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про стягнення з ТОВ „Малиновське госпрозрахункове об'єднання" збитків в сумі 15488,57грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається із позовної заяви, вимогою КП ЖКС «Черьомушки» є стягнення з відповідача - ТОВ „Малиновське госпрозрахункове об'єднання" збитків у розмірі 15488,57грн., в зв"язку із завищенням вартості робіт, внаслідок чого завдано матеріальну шкоду.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміють витрати, зроблені управної стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч. 2 ст.11 ЦК України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

У пункті 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року N 04-5/239 визначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Згідно ж до п. 6 вказаних Роз'яснень встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Таким чином, предметом доведення по справам про стягнення збитків є: по-перше, наявність збитків та визначення правових підстав їх виникнення, по-друге, наявність вини особи, яка завдала ці збитки, а по-третє, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданими збитками.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

З огляду на здійснений судом правовий аналіз приписів чинного законодавства, якими визначені правові підстави для відшкодування збитків особою, яка порушила прийняті на себе договірні зобов'язання, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору встановити наявність у діях ТОВ „Малиновське госпрозрахункове об'єднання" складу цивільного правопорушення та дослідити наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодування витрат позивача, які кваліфіковані останнім як збитки.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Під час розгляду даної справи позивачем в порушення ст.ст. 32, 33 ГПК України не доведено суду наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. Так позивачем не доведено суду чи дійсно дії ТОВ „Малиновське госпрозрахункове об'єднання" носили протиправний характер, чи дійсно саме ТОВ „Малиновське госпрозрахункове об'єднання" завдало позивачу шкоду та найголовніше наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою. Крім того на думку суду позивачем не доведено, що визначена в позові сума стягнення є саме збитками.

Крім того слід зазначити, що відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги КП ЖКС „Черьомушки" який звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Малиновське госпрозрахункове об'єднання" про стягнення збитків у розмірі 15488,57грн. матеріалами справи не підтверджуються є необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2014р.

Суддя Літвінов С.В.