Постанова № 38436202, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

18 квітня 2014 року 11:00 № 826/2924/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елпіс-Україна"доГоловного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкових повідомлень-рішень №0000272209, №0000282209 від 24.02.2014 року,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елпіс-Україна" (далі також - позивач, ТОВ "Елпіс-Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000272209, №0000282209 від 24.02.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2014 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 15.04.2014 року прибули представники позивача. Відповідач в судове засідання не прибув, участь представника не забезпечено, заяв, клопотань до суду не надано.З урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з не прибуттям відповідача та відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні за клопотанням позивача суд продовжив розглядати справу в письмовому провадженні.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що ГУ Міндоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 03.02.2014 року №н/4/14/26-15-22-09/32956789 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. На переконання позивача, імпортований товар "Гібіскуса квітки сушені" є лікарським засобом, а тому підпадає під класифікацію за кодом УКТЗЕД 1211908500, а не за кодом 1212997000, встановленим для харчових продуктів. Окремо позивач зазначає, що нарахування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями спірних сум податку на додану вартість є протиправним, оскільки пунктом 197.1.27 Податкового кодексу України позивача було звільнено від сплати податку на додану вартість з лікарських засобів, зареєстрованих в Україні.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях та пояснень, наданих в судових засіданнях. Відповідач вважає обґрунтованими висновки акту перевірки від 03.02.2014 року №н/4/14/26-15-22-09/32956789 та, відповідно, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та в межах чинного законодавства. Так, відповідач посилається на те, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД товарів харчового призначення імпортований позивачем товар використовується в харчових цілях та підлягає класифікації за кодом 1212997000 УКТЗЕД, який передбачає сплату 15% ставки ввізного мита, а також обкладання податком на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Елпіс-Україна" імпортовано на митну територію України згідно митних декларацій від 13.10.2011 року № 100190000/2011/129238; від 10.08.2011 року № 100190000/2011/121719; від 11.07.2011 року № 100190000/2011/118239; від 05.05.2011 року № 100170000/2011/110207; від 13.04.2011 року № 100170000/2011/107507; від 31.03.2011 року № 100130003/2011/105899 наступні товари: Гібіскуса квітки сушені (лікарська рослинна сировина (субстанція), (Flores Нibiskus), ботанічна назва: Hibisci sabdariffae flos, вміст органічних кислот - 18,06% перераховані на кислоту лимонну і суху речовину, виробник "Toon Consolidated Company LTD","Elpis", країна виробництва: Нігерія. Імпортований товар задекларовано позивачем за кодом 1211908500 УКТЗЕД.

З 22.01.2014 року по 24.01.2014 року ГУ Міндоходів у м. Києві проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «Елпіс-Україна» вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «Гібіскуса квітки сушені» за кодом УКТЗЕД 1211908500 за митними деклараціями від 13.10.2011 року № 100190000/2011/129238; від 10.08.2011 року № 100190000/2011/121719; від 11.07.2011 року № 100190000/2011/118239; від 05.05.2011 року № 100170000/2011/110207; від 13.04.2011 року № 100170000/2011/107507; від 31.03.2011 року № 100130003/2011/105899, в результаті чого було складено акт №н/4/14/26-15-22-09/32956789 від 03.02.2014 року.

Актом перевірки встановлено невірне декларування позивачем коду товару за УКТЗЕД за митним деклараціями від 13.10.2011 року № 100190000/2011/129238; від 10.08.2011 року № 100190000/2011/121719; від 11.07.2011 року № 100190000/2011/118239; від 05.05.2011 року № 100170000/2011/110207; від 13.04.2011 року № 100170000/2011/107507; від 31.03.2011 року № 100130003/2011/105899, що призвело до порушень вимог Закону України «Про Єдиний митний тариф України» від 05.02.1992 № 2097-ХП в частині класифікації товару, розміру ставок ввізного мита, та несплати позивачем ввізного мита на суму 185 680,09 грн., а також пункту 190.1 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України, в результаті чого несплачена сума податку на додану вартість складає 284 709,47 грн.

За наслідками виявлених відповідачем порушень 24.02.2014 року були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000282209, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 284 709,47 грн., та нараховано штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 71 177,37 грн.;

- №0000272209, яким позивачу збільшено суму ввізного мита на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, на суму 185 680,00 грн., та нараховано штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 46 420,02 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про митний тариф України" №584-VII від 05.02.1992 р. (втратив чинність, але був чинним на момент здійснення імпорту товарів позивачем і підлягає застосуванню до спірних правовідносин) митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Як вбачається з додатку до вказаного вище Закону України "Про митний тариф України" група 12 передбачає продукти товарних позицій 1211, щодо яких встановлена нульова ставка ввізного мита та до яких відносяться рослини, частини рослин, насіння та плоди, які використовуються в основному у парфумерії, медицині або для боротьби з комахами, паразитами тощо, свіжі або сушені, порізані або непорізані, подрібнені або неподрібнені, мелені або немелені.

У той же час, до продуктів товарних позицій 1212 встановлена ставка ввізного мита у 15% та до яких відносяться плоди ріжкового дерева...ядра плодів та інші продукти рослинного походження..., які використовуються в основному для харчових цілей, які не зазначені в інших товарних позиціях.

На переконання відповідача, імпортований позивачем товар - "Гібіскуса квіти сушені", або каркаде є національним єгипетським напоєм та споживається без обмежень, що свідчить про використання висушених квіток гібіскуса в основному для харчових цілей, а саме для приготування гарячих та холодних напоїв. На підтвердження вказаних доводів відповідач посилався також на рішення про визначення коду №КТ-100-0970-2012 від 18.05.2012 року, яким визнано подібний товар в якості харчового продукту зі ставкою ввізного мита у 15%.

У той же час, суд не може погодитись з доводами відповідача з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що субстанція квітки Гібіскуса, імпортована позивачем, є лікарським засобом, що підтверджується Реєстраційним посвідченням на лікарський засіб №UA/11122/01/01, видане позивачу згідно рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, затвердженого наказом МОЗ України від 29.10.2010 року №929.

Як вбачається з інформації про лікарський засіб, він призначений для виробництва нестерильних лікарських форм.

ТОВ "Елпіс-Україна" також має ліцензію на оптову торгівлю лікарськими засобами, видану 14.12.2010 року Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України.

Також позивачем надано докази того, що вказаний вище лікарський засіб зареєстровано у Державному реєстрі лікарських засобів України.

Крім того, як вбачається з експертного висновку №К-1890 Київської торгово-промислової палати від 12.08.2013 року, експертом встановлено, що імпортований позивачем товар відповідає коду 1211908500 УКТЗЕД.

У той же час, суд не може погодитись з доводами відповідача, які ґрунтуються на рішенні про визначення коду №КТ-100-0970-2012 від 18.05.2012 року, яким визнано подібний товар в якості харчового продукту зі ставкою ввізного мита у 15%, оскільки відповідачем не надано доказів того, що зазначений у рішенні товар "Сушені пелюстки рози каркаде (гібіскуса)", також як і товар позивача був зареєстрований як лікарський засіб, використовувався в медичних цілях, проте був класифікований за кодом 1212997000 УКТЗЕД як харчовий продукт.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що імпортований позивачем товар використовується у медицині, а тому має класифікуватись за кодом 1211908500, що свідчить про незаконність податкового повідомлення-рішення №0000272209 від 24.02.2014 року.

Вирішуючи питання щодо збільшення позивачу суми податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Вищезазначені докази, досліджені судом свідчать, що імпортований позивачем товар є лікарським засобом, який внесено до Державного реєстру лікарських засобів України.

У той же час, відповідачем, за наслідками класифікації імпортованого позивачем товару як харчового продукту було збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0000282209 від 24.02.2014 року.

Пунктом 197.1.27 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що звільняються від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених до виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000282209 від 24.02.2014 року, яке підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпіс-Україна" до Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень №0000272209, №0000282209 від 24.02.2014 року - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000272209, №0000282209 від 24.02.2014 року, винесені Головним управлінням Міндоходів у м. Києві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпіс-Україна" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 гривень 00 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна